1 березня

Санаторій "Поділля" - Вінницька область, ХмільникУ кожного з нас своя улюблена пора року, але радість зустрічі з теплим сезоном закладена на генетичному рівні, бо тисячі років тому наші пращури навіть своє Новолітування пов'язували з порою пробудженням природи. У цей час молилися про врожай та чекали з вирію птахів.

Щодо самої назви березень, то, на думку вчених, етимологічні корені цього слова походять від слів «березоль» чи «березіль», що означало давній промисел — заготівлю березової золи та кори. Також у березні вже починали заготовляти традиційний на Поліссі напій – березовий або кленовий сік.

За церковним календарем, 1 березня — День святих 12-ти мучеників: Памфіла пресвітера, Валента (Уалента) диякона, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Іллі, Даниїла, Ієремії, Ісайї.

У минулі часи помітили: якщо з перших днів весна «розгульна, не сором'язлива — обдурить, вірить нічого». Погоду у цей день передбачали грім і вітер. Якщо 1 березня при північному вітрі прогримить грім, то весна буде холодною, при східному вітрі — весна буде сухою, при західному — мокрою, а при південному — теплою.

Чи знаєте ви, що:

Назва першого місяця весни — березень — закріпилась у середині XIX століття. Походження цієї назви виводять від слова «береза», яка в цей місяць починає цвісти. Проте, як слово потрапило в літературну мову, чітко визначити досить складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, як ось: «Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай», «Березень сухий, а мокрий май — буде каша й каравай», буде круиз по средиземному морю.

Значно частіше в українській народній творчості трапляється назва «март» або «марець», як ось: «Буває март за всіх варт», «В марець ще змерзне старець», «Білий, як в марті сніг», «Згинув, як марцевий сніг». Проте, слова «март» і «марець» зовсім не слов'янського походження, це латинський «Марс» — бог війни, якому цей місяць був присвячений.

Народна назва березня — капельник, протальник, соковик, полютий, красовик.

Під цю пору остаточно вже закінчувалися молодіжні розваги – досвітки й вечорниці. Згодом, як тільки-но заквітнуть луки, дівчата й хлопці сходилися на левадах, щоб розпочати цикл веснянок та гаївок. Але то буде в квітні.

У березні починали заготовляти традиційні напої – кленовий та березовий соки. Заготовлену рідину зливали в діжу, заправляли смаженим ячменем або сухофруктами з груш-дичок і тримали в прохолодному місці. Такий напій міг зберігатися протягом декількох місяців, він був смачним та корисним, а тому і популярним у народі.

Свята у березні (церковні і народні):

14 березня – Преподобної мучениці Євдокії. Свято Явдохи-плющихи.
15 березня – Ікони Божої Матері, названої «Державна». Святителя Іова, митрополита Київського і всієї Руси. Свято Федота
17 березня – Преподобного Герасима, благовірного князя Даниїла Московського. Свято Герасима- грачевника.
18 березня – Мученика Конона. Ікони Божої Матері, названої «Виховання». Свято Конона-городника, «покровителя коней».
19 березня — Ікон Божої Матері Чепетоховської, Шестоківської і “Благодатне Небо”.
20 березня – Ікони Божої Матері “Споручниця грішних”. Святителя Василія. Свято Василя- крапельника.
22 березня – Сорока мучеників, що в Севастійському озері мучилися. Вважається, що з цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок «жайворонків» для дітей, що закликали весну.
25 березня – Преподобного Феофана сповідника. Святителя Григорія Двоєслова.
27 березня – Феодоровської ікони Божої Матері.
29 березня – Мучеників Савина і Папи.
30 березня – Преподобного Олексія, людини Божої. Свято Теплого Олеки.
31 березня – Святителя Кирила, архієпископа Єрусалимського.

За матеріалами сайту: ridna.ua



Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua