Дуб звичайний (літній, черешковий)

Дуб звичайний (літній, черешковий) — Quercus robur L.

Родина букові — Fagaceae

Як виглядає? Кремезне довговічне дерево до 40 м зав­вишки. Крона густа, коренева система міцна, кора темно- сїра з глибокими тріщинами. Листки довгасто-обернено­яйцевидні з 4—7 заокругленими лопатями на кожній поло­вині, з вушками біля основи, зверху зелені блискучі, знизу матові, блідіші, голі, черешкові. На листках наприкінці літа інколи з’являються кулясті нарости — «горішки», або гали. Квітки — чоловічі, зібрані у переривані тонкі сережки 2 — см завдовжки, насіння — жолуді, по 1.5—3,5 см завдовжки, бурувато-коричневі, з 3     поздовжніми смужками, по 1—5 на дуже витягнених плодоніжках, сидять кожний у мілкій чашечці. Цвіте у квітні — травні. Жолуді достигають у верес­ні — жовтні.

Де росте? На більшій половині території УРСР, в Степу — зрідка. Зовсім не росте тільки на півдні Лівобережного зла­кового Степу і Полинового Степу — в листяних низинних лісах; поодиноко — на полях, луках; є в гірському Криму.

Що й коли збирають? Кору (з бокових однорічних гі­лок) — пізно навесні і влітку, жолуді — восени, коли дости­гають і падають, гали — пізно влітку, корені молодих дуб­ків — восени. Кора містить флобафени, галову й елагову кислоти, дубильні, білкові та інші речовини.

Коли застосовують? При нестравності шлунка, рахіті п’ють жолудеву каву; відвар з сушеного листя, цвіту і ко­рінців — при нічному сечовиділенні і проти кровотеч у жінок.

Застосовують у вигляді чаю при шлункових кровотечах, рахіті, при надмірних менструальних кровотечах, при нир­кових захворюваннях, коли в сечі з’являється кров, при частих позивах на сечовипускання і в невеликих дозах, при гастритах, колітах, проносах (великі дози можуть зумовити блювання). На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненої кори, 1 хвилину кип’ятять, настоюють 10 хви­лин, п’ють по 2 склянки на день (також при отруєнні гри­бами, алкалоїдами та солями металів — міді й олова).

При екземах, загальному ослабленні організму готують Еанну — повну жменю кори в 2 л води варять 10 хвилин, відціджують і відвар цей додають до повної ванни. Нероз- бавленим відваром полощуть рот при стоматитах, гінгівітах, для зміцнення ясен, при ангінах, полощуть горло при пога­ному запаху з рота. При зубних флюсах (у суміші з напа­ром на цьому відварі листків шавлії) теплим відваром полощуть рот кілька разів на день (дія дубильних речовин — протизапальна і протигнильна). Такий самий відвар, зміша­ний із суспензією крохмалю (киселем) у пропорції 1 части­на киселю на 3 частини відвару застосовують при проносах, дизентерії, для клізм. Для спринцювання при білях у жінок (гарячим відваром, двічі на день) 1 повну жменю суміші (порівну) кори дуба, гілок омели, квіток білої глухої кро­пиви, квіток ромашки, пелюсток троянди, трави деревію ва­рять в 2 л води протягом 10 хвилин.

Для лікування рахіту, золотухи додають до повної ванни відвар із суміші (порівну) кори дуба, трави материнки, ко­реня аїру, квіток деревію, подвійної кількості соснових па­гонів з глицею, трави череди, трави фіалки триколірної (1 повну пригорщу суміші і по 1 кг пшеничних висівок, зерен пророслого жита і листя смородини — чорних порі­чок), варять в окремій торбинці ЗО хвилин у відрі води. Вміст торбинки по відцідженні відвару викидають. Відвар 1 гал (повну жменю гал в 2 л води) варять 10 хвилин і ви­користовують для примочок на ошпарені або обпечені місця тіла. Для змазування пролежнів у тяжкохворих виготов­ляють мазь: 2 частини тонких коренів дуба в суміші з 1 частиною бруньок чорної тополі настоюють на 7 частинах вершкового масла у теплій печі (духовці) протягом ночі, а вранці кип’ятять на малому вогні півгодини, відтискають і зливають у банку. Мазь заспокоює біль, виявляє охолодну дію і сприяє швидкому загоєнню пролежнів. Ще можна зро­бити мазь із суміші бруньок чорної тополі, квіток звіробою, спирту 95% і свинячого топленого несоленого сала в про­порції 1 : 1,5 : 1,5 : 4 — беруть 1 частину бруньок чорної то­полі і, додаючи спирту, розтирають з квітками звіробою. За­лишають на 2 години в закритій посудині, потім додають частини свинячого топленого сала і нагрівають у Водяній бані, поки не випарується спирт і кольпоскопия. Тоді перетирають через марлю і готову мазь кладуть на пролежні, фурункули, а та­кож використовують для росту волосся.

*****

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем





Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua