Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії

http://www.SchoolLib.com.ua


 

Донецький економічний район

Донецький  економічний  район  розташований 
на  сході  й  південному  сході  України.  Включає 
Донецьку  і  Луганську  області.  Площа  —  53,2 км
Населення — 7,25 млн осіб*.
Район  має  сприятливі  природні  умови.  Ре-льєф:  височини  —  Донецька,  Приазовська,  від-роги  Середньоруської;  низовини  —  Придніпров-ська,  Причорноморська  (прибережна  смуга). 
Клімат  помірно  континентальний,  досить  сухий. 
Ґрунти: чорноземи звичайні.

Сільське господарство

Сільське  господарство —  провідна  галузь  матеріального  виробництва,  яка 
займається  вирощуванням  рослин  і  розведенням  домашніх  тварин  з метою  за-безпечення  населення  продуктами  харчування  і  промисловості —  сировиною.
Україна  характеризується  високим  ступенем  освоєння  земельного  фон-ду;  на  сільськогосподарські  угіддя  припадає  42,4  млн  га,  або  70,3 %  його 
площі.  Характерною  рисою  структури  сільськогосподарських  угідь  України 
є загальна  висока  питома  вага  розораних  земель  (81 %),  а  в  Кіровоградській, 
Вінницькій  і  Тернопільській  областях  він  складає  близько  90 %.

Соціальна інфраструктур

Соціальна  інфраструктура (сфера  послуг)  —  сукупність  галузей  госпо-дарства,  що  обслуговують  населення,  надаючи  різноманітні  матеріальні  та 
духовні  послуги.  Від  рівня  розвитку  соціальної  інфраструктури  залежить 
продуктивність  праці,  збільшення  вільного  часу,  підвищення  кваліфікації, 
забезпечення всебічного і гармонійного розвитку населення. 
Сферу  послуг  можна  поділити  на  два  комплекси: соціально-побутовий і соці-ально-культурний.  В  умовах  командної  економіки  фінансування  сфери  послуг 
здійснювалося  за  залишковим  принципом,  що  зумовило  виникнення  багатьох 
проблем  у  суспільстві.  Із  переходом  до  ринкового  господарювання  відбувається 
ряд позитивних зрушень у розвитку цієї важливої галузі України.

Харчова промисловість

Харчова  промисловість —  сукупність  галузей,  які  виробляють  продукти 
харчування.
До  складу  галузі  входить  майже  40  галузей  і  виробництв,  асортимент  вироб-леної продукції включає понад 3000 найменувань.
До складу  харчової  промисловості входять  такі  галузі:  цукрова,  борош-номельна,  м’ясна,  молочна,  хлібопекарська,  маслоробна,  кондитерська, 
спиртова,  макаронна,  пивоварна,  рибна,  виноробна,  круп’яна,  консервна, 
тютюнова та ін.
 

.

Карпатський природний національний парк

  Карпатський природний національний парк, створений у 1989 p., — перший в Україні природний національний парк, розташований у північно-східній частині Українських Карпат, у верхів'ях річки Прут, у межах Івано-Франківської області. Його площа 50,3 тис. га. Карпатський природний національний парк має зберігати унікальні для Центральної Європи природні ландшафти, що відзначаються багатим генофондом, рідкісними екосистемами і значним рекреаційним потенціалом, а також сприяє підтриманню екологічного балансу в регіоні. У флорі парку понад 1100 видів судинних рослин. У рослинному покриві більше мішаних, буково-ялицево-ялинкових, а вище 1100—1200 м. — чисті ялинові ліси. Букові ліси з домішкою явора, ясеня, в'яза, ялиці та ялини поширені на схилах гірських масивів до висоти 500— 600 м. над рівнем моря. Вище трапляються ялицево-букові та буково-ялицеві ліси з домішкою ялини у басейні Пруту. На схилах з кам'янистими осипищами зростає сосна звичайна, береза, ялина, збереглась реліктова сосна кедрова. Вище 1600 м. у субальпійському поясі сформувалося криволісся сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю сибірського та субальпійські луки подекуди з рододендроном східнокарпатським (ендемічний вид) та аркто-альпійськими видами верб. У альпійському поясі (понад 1800 м.) панують луки — полонини, де ростуть осоки, костриця, ситник та ін. На території парку відомо до 20 видів рослин, занесених до «Червоної книги України»: сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, дріада восьмипелюсткова, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, ліннея північна, арніка гірська та ін. Дослідники відзначають багатство тваринного світу Карпатського парку. Тут 46 видів ссавців, до 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні,риби, тут живуть ведмідь, вовк, рись, лисиця, куниця лісова, олень європейський, козуля, білка, глухар, тетерук; з рідкісних тварин трапляються кіт лісовий, беркут, сапсан, змієїд, лелека чорний, занесені до «Червоної книги України», а також бурозубка альпійська, снігова полівка європейська, пугач, завирушка альпійська, тритон карпатський, тритон гірський, занесені до «Червоної книги України».


Чорноморський біосферний заповідник

Чорноморський біосферний заповідник розташований у Голопристанському районі Херсонської області та Очаківському районі Миколаївської області на північно-західному узбережжі Чорного моря. Заповідник утворений у 1927 p., а з 1933 р. став самостійною природоохоронною та науково-дослідною установою, з 1975 р. віднесений до водно-болотних угідь міжнародного значення. У 1984 р. його включено до міжнародної мережі біосферних заповідників. До складу Чорноморського біосферного заповідника входять ділянки на Кінбурнському півострові (Івано-Рибальчанська, Солоно-озерна, Волижин ліс), ділянки приморського степу (Ягорлицький Кут і Потіївська ), східна частина Тендрівської затоки з островами Тендрівська Коса, Бабин, Смалений Острів та ін., а також острови Довгий, Круглий і Кінські у Ягорлицькій затоці. Загальна площа заповідника 87 348 га, з них буферна зона — 30300 га. (Ягорлицька затока). Є охоронна зона (пл. 11 011 га).


.

Природоохоронні комплекси

  В Україні прийняті закони «Про природно-заповідний фонд України» (1992 p.), Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні «Заповідники» (1994 р.). У них подано класифікацію об'єктів природно-заповідного фонду як національного надбання, визначена соціальна, економічна, екологічна роль природоохоронних комплексів у державі. В Україні зберігаються генофонд рослин і тварин, типові та унікальні ландшафти, здійснюється моніторинг навколишнього природного середовища. Наша держава належить до територій з малою заповідністю. Про це свідчать як кількості, так і площі природоохоронних об'єктів різних категорій відносно до території України.

  Дамо визначення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їхнього статусу та завдань.

   Категорії природно-заповідного фонду України (станом на 01.01.1996 р.)


Лісова й деревообробна промисловість

Лісова  й  деревообробна  промисловість —  сукупність  галузей,  що  спеціалі-зуються  на  заготівлі  та  переробці  деревини,  виробництві  меблів  і  напівфабри-катів, різних видів паперу, картону, штучного волокна, целюлози.
Усі  ліси  України  становлять  єдиний  державний  лісовий  фонд  загальною 
площею  10  млн  га. Лісистість  території складає  14,3 %,  що  значно  менше, 
ніж  у  розвинених  країнах.  Потреби  в  деревині  за  рахунок  власних  ресурсів 
Україна задовольняє лише на 20—25 %, решта імпортується.

Хімічна промисловість України

Хімічна  промисловість —  сукупність  галузей,  що  виробляють  різноманіт-ну  продукцію  шляхом  хімічної  обробки  сировини,  створюють:  нові  речовини, 
яких  не  існує  в  природі,  сучасні  технології  переробки  природних  ресурсів.

Легка промисловість

Легка  промисловість —  це  сукупність  галузей,  що  спеціалізуються  на  ви-робництві  товарів  народного  споживання  (тканини,  взуття,  трикотаж,  одяг, 
галантерея).
До  легкої  промисловості  належать:  текстильна  (бавовняна,  вовняна,  шов-кова, лляна), трикотажна, шкіряно-взуттєва, швейна, хутряна.
У  структурі  легкої  промисловості  перше  місце  за  обсягом  виробництва  по-сідає текстильна галузь, друге — швейна, третє — взуттєва.
Легка  промисловість  —  надзвичайно  трудомістка  галузь,  у  якій  працю-ють  в  основному  жінки,  тому  її  підприємства  розміщені  у  великих  містах,  де 
багато  трудових  ресурсів.  Також  підприємства  легкої  промисловості  орієн-туються  на  споживача  (швейна,  шкіряно-взуттєва,  трикотажна)  і  сировину 
(текстильна).  Із  розвитком  ринкових  відносин  на  перше  місце  висувається транспортний фактор.

Сторінки