Гірчак перцевий

Гірчак перцевий (водяний перець) — Polygonum hydropiper L. (отруйний)

Родина гречкові - Polygonaceae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 30—70 см заввишки. Стебло порожнинне, вузлувате, у верхній частині гіллясте, червонясте. Листки чергові, довгасто-ланцетовидні, часто з чорними плямами, цілі, голі, при основі з розтру­бами, на смак гірко-гостро-перцеві. Квітки дрібні, зібрані у повислі вигнуті, переривчасті волоті, зеленуваті, часто зверху рожеві; оцвітина з 4—5 глибокороздільними частка­ми, засіяними золотавими цятками, де містяться смолисті речовини. Цвіте в липні — серпні.

Де росте? Майже по всій території УРСР, за винятком Полинового Степу і Криму, на вологих місцях, коло рік, ставків, канав, у вологих пролісках.

Що й коли збирають? Усю траву, під час цвітіння, напри­кінці літа, зрізаючи її над землею.

Коли застосовують? Як кровоспинний, знеболювальний засіб, головним чином при маткових кровотечах (менорагії, дисменореї, після викиднів і пологів), при геморої (в рос­лині містяться вітамін К, дубильні речовини, трохи леткої олії, рутин, кверцетин, глікозид полігопіперин, органічні кислоти), але слабіший за дією від ріжків.

У вигляді чаю беруть 1 столову ложку подрібненої трави гірчака перцевого на 1 склянку окропу, настоюють 10 хви­лин. П’ють 1—2 склянки на день, ковтками. Настоянку на спирту (1:4) вживають по 20 крапель тричі на день.

М. А. Носаль рекомендує відвар з рослини для сидячих п’ятнадцятихвилинних ванн при геморої. Для цього на 2 л води беруть повну пригорщу трави гірчака перцевого, кип’я­тять 15 хвилин і настоюють 20 хвилин. Виливають у таз, додають 2 склянки дуже гарячого молока, в якому варилося 400 г подрібненої білої булки. Ванни приймають щоденно протягом місяця.

Застосовують для виготовлення мазі при лікуванні гемо­роїдальних гуль з болями і свербінням у задньому про­ході (див. Льонок звичайний).

При головному болю прикладають на потилицю замість гірчичника потовчену свіжу траву гірчака перцевого, яка діє сильніше, ніж висушена. Свіжим соком рослини змазують тваринам рани, щоб на них не сідали мухи; свіжими лист­ками перекладають свіжопосолене мясо, щоб мухи не зано­сили туди яєць.

***** Пицца – это национальное итальянское блюдо, представляющее собой круглую открытую лепешку, покрытую расплавленным сыром (обычно моцарелла) и томатами. Сыр – это, безусловно, основной ингредиент пиццы. Остальные ингредиенты отличаются в зависимости от вида пиццы. На сегодняшний день пицца Одесса круглосуточно является одним из популярнейших блюд в мире.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем





Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua