Материнка звичайна, Чебрець звичайний і боровий

Материнка звичайна (А) — Origanum vulgare L.

Чебрець звичайний і боровий (Б) — Thymus vulgaris L. (Thymus serpyllum L.)

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядають рослини?

(А)  (Б) 

Чебрець — багаторічний напів­кущ 5—30 см заввишки, з лежачими, при основі червоно-бу­рими, здерев’янілими стеблами. Квітучі гілки спрямовані вгору. Листки — дрібні, супротивні, яйцевидні, цілі, корот- кочерешкові, усіяні залозами з леткою олією. Квітки зібрані в головки. Віночки лілово-рожеві, іноді білі. Запах рослини ароматичний. Чебрець — медоносна рослина. Цвіте з травня до осені.

Подібна до чебрецю материнка — рослина 30—90 см зав­вишки. Стебла її гіллясті, спрямовані догори, вся арома-. тична рослина має пурпуровий відтінок. Квітки, зібрані в складний зонтик на верхівках стебел, лілово-рожеві. Цвіте з травня до кінця вересня. Вживають її при маткових за­хворюваннях. Сильно збільшує виділення при менструаціях у жінок і нерідко призводить до викидню. Напар з квіток і листків вживають при поганій перистальтиці кишок і по­рушеній моторній функції шлунка (атонії). Материнка діє потогінно.

Де росте? Майже по всій території УРСР — на бідних грунтах по сухих схилах, в борах або степах, на піщаних грунтах, у сухих соснових лісах, на межах, горбах, лісових галявинах, при лісових дорогах, по сільських цвинтарях. Боровий чебрець росте на Поліссі, в широкому розумінні — це збірна назва багатьох видів дикорослих чебреців.

Що й коли збирають? Зрізують усю рослину, коли вона цвіте.

Коли застосовують? У господарстві материнку і чебрець використовують при квашенні огірків і як приправу до м’яс­них страв (діють дубильні речовини, гіркота і летка олія, в складі якої є тимол — похідний фенолу).

У вигляді чаю застосовують при захворюваннях кишеч­ника, легень, сечових шляхів (бактерицидно діє складник летких олій тимол), при недостатньому травленні, бродінні в кишках, здутті, коліках, порушенні моторної функції шлунка (атонії), при кашлі, бронхіальній астмі, коклюші, актиномікозі легень, глистах, як засіб сечогінний і крово­очисний, що зміцнює шлунок і його нерви, тамує болі при радикулітах, при безсонні і неврозах (материнку навіть за­стосовують при порушенні психічної діяльності), від запою. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток і лист­ків чебрецю (материнки) і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 — 2   склянки на день, ковтками. При шлунково-кишковому ка­тарі настоюють 1 столову ложку суміші трави чебрецю, листків меліси, трави маренки запашної і листків суниць лісових (полуниць) у співвідношенні 1 : 4 : 5 : 10 в іу2 склян­ці окропу, відціджують і п’ють по півсклянки тричі на день. При катарі дихальних шляхів заварюють 1 столову ложку суміші трави чебрецю, трави маренки запашної і листків суниць у співвідношенні 2,5 : 2,5 : 5 у 2 склянках окропу, настоюють кілька годин, відціджують і п’ють по 2 столові ложки кожні 2—3 години.

Замочену в спиртовій настоянці чебрецю (материнки) ватку вкладають при болю зубів у дупло. Напари з мате­ринки і чебрецю вживають для компресів на нариви, фу­рункули, різні опухи, для полоскання горла і рота при ангінах, стоматитах, гінгівітах. Припарки з трави прикла­дають на уражені місця при ревматизмі, паралічах, неврал­гіях. Настоєм материнки на олії змазують горло (ззовні) при гикавці.

Напар з квіток чебрецю (1 столова ложка на 1 склянку окропу) застосовують для примочок і промивань при запа­ленні очей. Відваром з материнки миють голову при випа­данні волосся, лупі, двічі на тиждень.

Перетерті на порошок листки і квітки чебрецю дають нюхати при знепритомненні. Висушеною материнкою разом з багном болотяним перекладають одяг, щоб уберегти його від молі, дезинфікують посуд.

Для ванн дітям, хворим на рахіт і золотуху, при пору­шенні обміну речовин пригорщу квіток і листків чебрецю чи материнки настоюють 20 хвилин в 5 літрах окропу і до­дають до повної ванни. Ці ванни приймають двічі на тиж­день.

***** Арендный бизнес хорош тем, что очень низкий порог входа. Многие люди задумываются какой бизнес начать им самостоятельно - может быть заняться сдачей объектов в аренду?

 

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 





Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua