Медунка лікарська (щемелина звичайна, смоктунчики)

Медунка лікарська (щемелина звичайна, смоктунчики) — Pulmonaria officinalis L.

Родина шорстколисті — Borraginaceae

медунка лікарськаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 15—20 см заввишки, з повзким кореневищем. Рослина шершава. При­кореневі листки серцевидно-яйцевидні, загострені, з крила­тим довгим черешком, верхні — сидячі. Стебло пряме, ви­ростає від кореневища. Квітки на коротких ніжках у за­війках, зібрані на верхівці стебла в щиток. Віночки квіток відпадають, вони лійковидні, спочатку червоні, потім бла­китнувато-фіолетові. Цвіте в квітні — травні.

Де росте? У заростях, серед чагарників, у листяних лі­сах, на крайньому заході УРСР. Подібна до неї рослина — медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.) з квітками, спочатку червоними, потім пурпурово-фіолетовими. Поши­рена в усіх лісових і лісостепових районах, рідше в Степу, в Криму — лише в передгірських і гірських лісових ра­йонах.

Що й коли збирають? Листки (обох медунок), а то й цілу рослину, зриваючи її при корені,— в червні — липні; корені викопують восени.

Коли застосовують? Як відхаркувальний засіб при астмі, бронхітах, запаленні слизової оболонки дихальних шляхів, кровохарканні і при інших захворюваннях, які супроводять­ся сухим кашлем і хрипотою, також при проносах і різі в кишках (містить каротин, вітамін С, рутин, сапоніни, ду­бильні речовини, поліфеноли, а з мікроелементів: залізо, мідь, марганець, який стимулює ріст, кровотворення, активі­зує вітамін Ві та регулює діяльність деяких залоз внутріш­ньої секреції, також містить мікроелементи — ванадій, ти­тан, срібло, нікель, стронцій і кремнеземову кислоту. Ви­являє, отже, пом’якшувальний (дія слизу), протизапальний (дія дубильних речовин) і сечогінний вплив (дія сапонінів і кремнеземової кислоти).

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку медунки і настоюють 10 хвилин. Підсоло­джений медом чай п’ють вранці і ввечері по 1 склянці, ковтками (рекомендують дітям).

При проносах і різі в кишечнику, кровотечах з легень і кривавому сечовипусканні беруть трави медунки, льняного сім’я і кореня живокосту по 1 столовій ложці, додають 100 г ягід шипшини і готують напар звечора на 1 л окропу та настоюють до ранку. Вранці розтирають набухлі ягоди шипшини, переціджують і випивають усе за кілька разів протягом дня. При зниженому апетиті і проносах у хворих на туберкульоз 1 столову ложку суміші трави медунки лі­карської, трави хвоща польового, кореневища гірчака змі­їного, шишкоягід ялівцю і ісландського моху у співвідно­шенні 2 : 2 : 1 : 1 :2,5 настоюють 2 години в склянці холодної води, варять 5 хвилин і через 10 хвилин проціджують. П’ють ковтками протягом дня. Замість напарів можна вжи­вати чайними ложками видушений сирий сік, змішаний з медом.

Суміш кореня медунки, пелюсток троянди культурної і квіток ромашки (кожного по 1 столовій ложці), і трави звіробою (2 столових ложки) варять у 1,5 л води 20 хвилин (рахують від початку кипіння), настоюють півгодини, про­ціджують і гарячим відваром провадять двічі на день сприн­цювання піхви при білях у жінок.

***** Вступление в сро с рассрочкой стало новым шагом в развитии мелкого и среднего бизнеса в области строительства. Данная услуга доступна только длястроительства и для компаний и фирм, занимающихся проектированием.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 





Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua