Меліса лікарська

Меліса лікарська — Melissa officinalis L.

Родина губоцвіті — Labiatae

меліса лікарськаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина ЗО—120 см заввишки, при розтиранні пахне цитриною. Стебло чотири­гранне, гіллясте, вся рослина м’яковолосиста. Листки серце­видно-яйцевидні, поморщені, великозубчасті, черешкові. Квітки блідо-рожеві або білі, в пазушних пучках. Медонос. Цвіте в липні — серпні.

Де росте? Серед заростів, по узліссях, на пустирях. Ме­лісу також висівають у квітниках і полях як ефіро­носну, лікарську та медоносну рослину. Походить із Східно­го Середземномор’я.

Що й коли збирають? Листки і верхівки пагонів, під час цвітіння. Сушать швидко, але не на сонці.

Коли застосовують? Як засіб, що діє протиспазматично і болезаспокійливо, вітрогінно, сечогінно, заспокоює нерви і збуджує травлення (дія седативної леткої олії, гіркот, ду­бильних речовин і вітаміну С); регулює статеву дію, припинює блювання.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трави меліси, хвилинку кип’ятять і на­стоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці вранці і ввечері, ковтками; при серцевих хворобах (зникають задишка, при­ступи тахікардії, болі в ділянці серця, дихання стає повіль­ніше, ритм серцевих скорочень уповільнюється, кров’яний тиск знижується). Напар замінює мелісова олія, яку можна купити в аптеці (Oleum Melissae). Вживають її по 20 кра­пель 2—3 рази на день на цукрі. Меліса корисна при всіх видах неврозів, при нестерпному болю в шлунку (після сильних душевних потрясінь,, від переляку, горя, туги); при безсонні, коліках у кишечнику і здутті, які виникають ін­коли навіть при найсуворішому дотриманні дієти, при міг­рені і «безпричинному» головному болю; при посиленому серцебитті і запамороченні, при блюванні у вагітних, при зубному болю (полощуть рот теплим напаром). Замінити водний напар можна спиртовою настоянкою (1 частину ли­стків на 3 частини спирту настоюють протягом 10 днів). П’ють по 1 чайній ложці настоянки на 7з склянки води при болісних менструаціях, збудженні статевої функції.

При блюванні вагітних найкраще діє чай з суміші трави меліси, листків м’яти холодної і квіток ромашки в співвід­ношенні 4:3:3 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 20 хвилин і п’ють холодним, ковтками, по 1 склянці 3—4 рази на день. При нервовому безсонні 1 столову ложку суміші (порівну) листків меліси, шишок хмелю і кореня валеріани настоюють 20 хвилин на 1 склян­ці окропу і випивають на ніч, перед сном.

При неврозах серця і посиленому серцебитті 1 столову ложку суміші трави меліси, кореня і кореневища валеріани, трави деревію тисячолистого, трави звіробою в співвідно­шенні 2 : 2 : 3 : 3 заварюють 1 хвилину в 2 склянках окропу, настоюють кілька годин і п’ють по півсклянки 1 раз на день, ковтками.

Чай з сухих листків меліси допомагає при весняному знесиленні, при дратливості. Він діє заспокійливо на нерво­ву систему, поліпшує загальне самопочуття. Особливо корис­на меліса при недокрів’ї, як природний кровотворний засіб, так само, як навесні, коли ще немає жодного свіжого овоча, а торішні збіднені на вітаміни,— молоді листки кропиви чи кульбаби лікарської. Останні, після того як їх вимочили протягом півгодини в посоленій воді, щоб позбутись гіркоти, кришать ножем з нержавіючої сталі і розтирають у ступці та витискують сік, який вживають по чарці (50 мл) тричі па день. З покришених листків можна приготувати салат, до якого для смаку додають цитринового соку, цукру, олії та солі. Діють вони жовчогінно, підвищують апетит, регу­люють травлення. Сік з молодих листків кропиви, по 1 чай­ній ложці тричі на день, сприяє метаболізмові (обмінові ре­човин) і оновлює організм.

Зовнішньо мелісу застосовують для ароматичних ванн при поганому обміні речовин і як загальнозміцнювальний засіб при загальному занепаді сил.

Для цього беруть по 1 повній жмені (порівну) меліси, деревію, полину, материнки, кореня аїру тростинного, холод­ної м’яти, соснових бруньок і пагонів (зібраних у лютому — березні) і варять у відрі води в накритій посудині протягом півгодини, відвар проціджують і холодний виливають у теп- лу ванну 37—38°. Купаються 15 хвилин. Розтерті листки ме­ліси, як свіжі, так і сушені (розмочені в окропі), прикла­дають на чистій тканині у вигляді припарок на болісні міс­ця (холодять і зменшують біль). При запорах під час ге­морою невеличка клізма з 1 ложки витиснутого мелісового соку в 1 склянці перевареної води добре впливає на само­почуття хворого (М. А. Носаль).

***** Приобрести и получить фильмы почтой на kinodisk.com не составит никакого труда. Даже школьник разберется с этим. Заходим, смотрим, покупаем -простейшая формула )

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем



Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua