Метеостанція Рівне
Рівненський обласний центр з гідрометеорології
Приятного аппетита
Cайт радиолюбителей Ровенщины
Традиції українського народу

Гроза

          Гроза – це атмосферне електричне явище, яке супроводиться блискавкою, громом, дощем, досить часто ще й шквалом, а інколи й градом. Це стає можливим при сильній електризації хмар.

           Електропровідність повітря дуже мала. Тому різниця потенціалів не вирівнюється шляхом електропровідності. Заряди одного знаку накопичуються в одній частині хмари, а іншого знаку – у другій. У купчасто-дощових хмарах напруга електричного поля, тобто різниця потенціалів на одиницю довжини, іноді вимірюється сотнями тисяч вольт на кожен метр. Коли напруга поля досягає певного критичного значення близько (25-50)?103 В/м і більше, то різниця потенціалів вирівнюється шляхом електричного розряду. Це і є блискавка. Розряди бувають між різними частинами хмар, між сусідніми хмарами або між хмарою і Землею. Близько 40% розрядів буває між хмарою і Землею.

           До земної поверхні переносяться переважно негативні заряди. Справа в тому, що у нижній частині купчасто-дощових хмар накопичуються негативні заряди, а на земній поверхні шляхом індукції накопичуються позитивні заряди. Отже, грози поповнюють негативний заряд Землі.

           Блискавка – це не миттєвий розряд. Вона складається з кількох послідовних розрядів, що слідують один за одним, одним і тим же шляхом, який називається каналом блискавки. Канал звивистий, з розгалуженнями. Розряд відбувається у тому напрямку, де найбільше іонів, тобто де найменший опір електричному струму. Інтервал між окремими розрядами-імпульсами становить близько 0,05, а тривалість усієї блискавки десяті долі секунди.

            Розряд починається з лідера. Це попередній розряд, який прокладає канал для основної блискавки. Його завданням є збільшення кількості іонів, які збільшують провідність. Невелика кількість вільних електронів розповсюджується від хмари і іонізує молекули повітря. Внаслідок цього утворюються нові вільні електрони, які у свою чергу іонізують канал. Зразу за лідером відбувається головний розряд. Повторні розряди слабші.

            У момент розряду у каналі блискавки переноситься електричний струм силою десятки тисяч ампер. Тому температура повітря в каналі досягає 25-30 тис.0С. В результаті цього повітря в каналі розжарюється до сліпучо розово-фіолетового свічення. Миттєве нагрівання повітря призводить до його вибухового розширення, яке й створює звуковий ефект – грім. Грім запізнюється відносно блискавки, оскільки швидкість світла досягає 300 тис. км/с, а швидкість звуку 330 м/с.

            Звук від різних точок блискавки долітає до нас не одночасно. Крім того, звук відбивається від різних ділянок Землі та від хмар. Тому після основного удару грому деякий час ще продовжується гуркіт.

            Про далекі грози нас сповіщає блискавиця. Це миттєвий спалах неба поблизу обрію без грому.

За походженням грози поділяються на фронтальні та внутрішньомасові.

            Фронтальні грози. Виникають переважно на холодних фронтах. Важке холодне повітря підтікає під тепле і різко витісняє його вверх, в результаті чого формуються фронтальні купчасто-дощові хмари. Але влітку, особливо уночі, над суходолом вони бувають і на теплих фронтах. У цьому випадку конвекція розвивається над фронтальною поверхнею у теплому нестійкому повітрі.

            Внутрішньомасові грози. Виникають у холодному повітрі, яке переноситься на теплу земну поверхню. Повітря прогрівається знизу і виникає конвекція. Ці грози виникають і у місцевих нагрітих повітряних масах, які ще називають місцевими або тепловими грозами. В обох випадках стратифікація атмосфери нестійка і виникають потужні висхідні конвективні рухи повітря. При сильних грозах за одну хвилину виникають десятки блискавок.

            Найчастіше грози виникають на суходолі у тропічних широтах. На півдні Ефіопії протягом року буває 230 днів з грозами, на о. Ява 220 днів, в Кенії 132 дні, у Мексиці 142 дні. Над океаном у цих же широтах буває лише 10-30 днів з грозою. У субтропічних широтах переважає високий атмосферний тиск та низхідні рухи повітря тому над суходолом буває 20-50 днів з грозою, а над морем 5-20 днів. Грози тут переважають у дощові сезони року.

            У помірних широтах над суходолом грози спостерігаються влітку, коли добре розвинена конвекція. Взимку грози над суходолом – це екзотичне явище і виникають на атмосферних фронтах при дуже інтенсивній адвекції тепла з Середземного моря при значних снігопадах. В Україні щороку в середньому буває 20-30 днів з грозою, а в Карпатах понад 40 днів. Над океаном помірних широт грози виникають у холодних повітряних масах, які нагріваються над теплою водою, особливо над теплими течіями. Тому тут вони найчастіше спостерігаються взимку і буває їх до 10 днів щороку. Зимові грози переважають також над узбережжям Європи (Норвегія) та прилеглими островами.

            За полярним колом щороку буває в середньому близько двох днів з грозою, а далі на північ гроза є рідкістю. Різке зменшення гроз на півночі пояснюється зниженням температури. Для грози потрібна не лише велика енергія нестійкості стратифікації атмосфери і потужна конвекція, а й велика водність хмар. Оскільки водність хмар залежить від температури, то й кількість гроз уже в помірних широтах різко зменшується.

            Гроза – це небезпечне явище, яке щорічно наносить великої шкоди народному господарству. Одночасно на Земній кулі спостерігається близько 1800 гроз і щосекунди виникає близько 100 блискавок. Грози в горах виникають частіше, ніж на прилеглих рівнинах, оскільки на теплих південних схилах частіше бувають сприятливі умови для теплової конвекції.

            Потрібно знати, що блискавка здебільшого влучає в поодинокі дерева, найчастіше в дуб. На нього припадає понад 50% всіх влучень. У тополю блискавка влучає удвічі рідше, в ялину – у п’ять, сосну – в десять, у бук – у вісімнадцять, у липу – у тридцять разів рідше. Отже підходити до таких дерев небезпечно. Під час грози небезпечно перебувати на вершині будь-якого пагорба, що підноситься над рівниною. Відомо, що багато геологічних структур сприяють влученню блискавки в них. Небезпечно під час грози переносити довгі металеві предмети, навіть парасольку. Це по суті антена, в яку може влучити блискавка. Звичайно, на міській вулиці під час грози нас захищає величезна кількість антен на дахах будинків.

             Для захисту газо-електро- та нафторозподільчих пунктів, нафто- та газосховищ, складів та будівель використовують громовідводи. Насправді людина відводить на грім, але така назва уже закріпилась. Людина підносить догори загострені металеві провідники, закопані глибоко у землю, щоб сприяти електричному розряду саме у цьому місці і таким чином захистити цінні об’єкти від блискавки.

Куляста блискавка

             Виникає куляста блискавка у розпеченому повітрі каналу звичайної блискавки. Складається вона з нестійких з’єднань азоту та кисню і концентрує велику кількість тепла. При охолодженні до певної критичної температури речовина кулястої блискавки миттєво розкладається на азот та кисень і виділяє усю засвоєну енергію. Це створює потужний вибух. Куляста блискавка уже змодельована в лабораторних умовах.

             Куляста блискавка – яскрава куля з діаметром від 3 до 20 см. Температура кулястої блискавки досягає 10-15 тисяч градусів. Рухається куляста блискавка за напрямком руху повітря, у тому числі і у приміщеннях. Тому бажано під час грози зачиняти кватирки, щоб виключити протяги. При зіткненні з наземними предметами може вибухнути хоч кожного разу це буває по іншому. Так, описано випадок у Ставрополі. Під час сильної грози вогняна куля величиною як футбольний м’яч, стрибаючи, котилась вулицею. При зіткненні з Землею куля вибивала ями глибиною 0,5 м і діаметром 1,5 м. Так було знівечено вулицю протягом двох кварталів. При останньому зіткненні з поверхнею вулиці стався потужний вибух з величезним стовпом полум’я.

            Деякі вчені вважають, що в середньому місті під час сильної грози виникає до 10 пожеж через дію кулястих блискавок. Вони плавлять рейки, запалюють меблі чи увесь будинок, гинуть люди та худоба. Одна з блискавок попала у нафтосховище на Макіївському коксохімічному заводі і повністю його знищила. У селі Червлене Волгоградської області вона зачепила телевізійну антену і вибухом розкидало дах будинку. Екзотично закінчилось життя кулястої блискавки у Хабаровську. Там вона залетіла у котел з водою майже 7000 л. Вода миттєво закипіла, блискавка купалась у ній близько 10 хв. і погасла.

             Людині краще з кулястою блискавкою не зустрічатись. Описано випадок, коли тіла групи туристів знайшли навколо палатки. Було видно, що вони дуже спішили вибратись із палатки, розрізаючи її ножем. З усього було видно, що в намет потрапила куляста блискавка. Деякі види цих блискавок бувають отруйні, випромінюють отруйні речовини, мають мікрохвильове випромінювання. Відомо багато випадків з пілотами, які втрачали свідомість при зустрічі з цими блискавками через їх випромінювання. Коли люди виживають після зустрічі з кулястою блискавкою, то вони дуже хворіють. Симптоми хвороби схожі з тими, які бувають при сильному радіоактивному опроміненню і пошкодженні центральної нервової системи.

             Спеціалісти радять людині не тікати від кулястої блискавки і не робити ніяких різких рухів, адже вона рухається за потоком повітря. Краще затамувати подих, причаїтися або повільно відійти вбік перпендикулярно до руху повітря. Якщо можливо, то взяти у руки довгу палицю(не металеву!) і виставити проти себе. Якщо вона прилипне до палиці то повільно відвести її вбік, або покласти її з палицею на землю. Ні в якому разі не можна її бити, вона вибухне.

            Зараз уже встановлено, що куляста блискавка може бути невидимою або чорною. Про чорну блискавку нам відомо із творів М. Горького, а О. Купрін одне з оповідань так і назвав „Чорна блискавка”. Вдалось сфотографувати чорну блискавку. На фото вона виглядає як клубок, сплетений із загадкових ниток. Тривалість існування більшості кулястих блискавок від кількох секунд до хвилини, рідко довше.

Вогні святого Ельма

           Вогні святого Ельма – це кільцеподібне, пучкоподібне або ниткоподібне свічення загострених предметів: верхушок башт, веж, труб, кінців щогл кораблів, гострих виступів скель тощо. У далекому минулому явище вражало уяву моряків і сприймалось ними як попередження заступника моряків святого Ельма про наближення грози.

           Суть явища полягає в тому, що при великій напрузі електричного поля атмосфери найбільша напруга спостерігається на загострених кінцях предметів. У таких випадках повітря поблизу цих кінців починає проводити електричний струм. Це тихі розряди або розряди з слабким потріскуванням, які іноді супроводяться свіченням. Такі розряди можуть бути і за відсутності грозових хмар, особливо у горах при хуртовинах та пилових бурях.

           Тихі розряди відіграють велику роль у збереженні негативного заряду Землі. У результаті розрядів земна поверхня втрачає позитивні заряди.



Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua