Зміни клімату Рівненщини.

            Україна характеризується сприятливим кліматом для життєдіяльності людини. Проте особливості місцеположення, розвиток атмосферних процесів створюють умови для виникнення стихійних метеорологічних явищ, які приймають іноді катастрофічний характер і приносять значні збитки.

         Одним з головних проявів регіональних кліматичних змін на тлі глобальних процесів потепління є істотне підвищення температури повітря, зміна термічного режиму та структури опадів, збільшення кількості стихійних метеорологічних явищ і екстремальних погодних умов, збитків, які вони зумовлюють  різним галузям економіки та населенню країни

Клімат України змінюється в напрямку збільшення небезпечних та стихійних явищ. Не виключенням є і Рівненщина. Територія нашої області знаходиться в двох ландшафтних зонах – Полісся та Лісостепу,   велику її частину займають озера, болота та ліси, які формують власний мікроклімат.

Взимку буває 2-3 вторгнення холодного арктичного повітря, що приносить сильні морози, влітку відповідно 2-3 адвекції гарячого тропічного повітря з півночі Африки, що спричиняє сильну спеку.

Кількість небезпечних метеорологічних явищ на території нашої області в останні 10-12 років коливається зі стійкою тенденцією до збільшення – загальна кількість НЯ з 96 випадків у 2002 році збільшилася до 154 у 2010 році, що є максимумом за цей період, майже така сама їх кількість зафіксована у 2007 році (153). Таке явище, як гроза з 44 - у 2005 році почастішало до - 64 у 2010 році, сильний вітер з 24 - у 2000 році до 62 - у 2007 році, сильний дощ з 8 випадків у 2004 році збільшився до 21 у 2010 році.  Особливо цей тренд став відчутним  за останні 5-7 років.

З початку  цього року вже було зафіксовано 119 небезпечних метеорологічних явищ:  вже відмічалось 54 дні з грозами, 40 випадків сильного вітру, 14 - сильного дощу, 3 – шквали.

         На Рівненщині за останні кілька десятиріч середньодобова температура повітря зросла на 0,9ºС. Загалом, якщо говорити про зміну температури, то найбільше підвищення її відбувається в холодний період року. Це значить, що суттєво скорочується імовірність дуже тривалих і холодних періодів, проте абсолютно не зменшується імовірність короткочасних сильних похолодань. В лютому 2012 року спостерігалося 2 періоди короткочасних похолодань, коли були перевершені історичні мінімуми (1-3, 10-12, 17.02) – температура повітря була нижчою за весь період безперервних спостережень і становила   30-32 градусів морозу.

Те саме стосується літнього періоду, коли суттєво зростає імовірність підвищення температури до 30 і більше градусів. Збільшується тривалість спекотних періодів, приклад липень 2012 року – коли температура  10 днів з 31 перевершила історичні максимуми і становила 31-35 градусів тепла.

Абсолютний мінімум температури повітря за майже 70-річний період безперервних спостережень 35 градусів морозу зафіксований на метеостанціях в Рівному та Дубно у 1987 році, абсолютний максимум – 39 градусів тепла на метеостанції Сарни у 2001 році.

Тенденцією є те, що в останні роки весняне тепло настає із запізненням, а вересень стає майже літнім місяцем.

         Поширеніші стихійні метеорологічні явища – дуже сильні дощі, які можуть бути тривалими (100мм опадів за 1-3 доби) та короткочасні зливи (50мм і більше за 12 годин та менше) також мають місце.

15-17 липня 2006 року на АМСЦ Рівне за 60 годин випало 124мм дощу, на М Дубно – за 63 години 104 мм, на М сарни за 60 годин – 92 мм.

05.07.2007 року на М Сарни за 41 годину випало 134 мм дощу.

25.07.2008 року за 12 годин на М Сарни випало 64 мм дощу.

06.07.2010 року на М Дубно за 6 годин випало 53 мм опадів.

12-15 серпня 2012 року пройшли інтенсивні тривалі дощі по всій території області. За 60 годин випало 102-103 мм дощу.

Загалом, сума опадів за рік  збільшилася, в порівнянні з 2002 роком до 402 мм у 2011 році. А за 9 місяців 2012 року кількість опадів становить вже 575 мм.

         Зазвичай такі дощі супроводжуються грозами, градом, шквальним вітром, а також призводять до різкої зміни гідрологічного режиму.

         Зміна клімату є результатом взаємодії факторів техногенного та природного походження.

Зміни клімату завжди істотно впливали на всі сфери життєдіяльності населення, особливо на сільське господарство. Для агрометеорологічного забезпечення агропромислового комплексу області сьогодні використовуються стандартні кліматичні дані за 1961-1990 рр. Щоб розглянути як змінилась температура, кількість опадів за останні 20 років проаналізовано матеріали метеорологічних спостережень станцій Рівненської області за період 1991-2010 роки.

Потепління чітко простежується з 1988 року. За минулі після цього роки воно найбільш чітко виражене у зимові місяці.

Середня місячна температура повітря січня зросла в середньому на 2.2º, лютого на 1.6º. Поступово зростає і температура повітря теплого періоду, особливо липня, серпня відповідно на 1.5º, 1.2º.

Незначне зниження температури повітря на 0.1º простежується у грудні. Середня річна температура повітря, як головна характеристика потепління порівняно зі стандартним періодом (1961-1990 рр) зросла на 0.9º.

 

 

Таблиця 1- Відхилення середніх місячних температур повітря за період 1991-2010 рр. від стандартної кліматичної норми за 1961-1990 рр.

 

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

рік

Сарни

2,3

1,7

1,1

0,7

0,2

0,5

1,5

1,2

0,1

0,1

0,1

-0,2

0,9

Рівне

2,2

1,6

1,3

0,9

0,5

0,6

1,5

1,2

0,0

0,1

0,2

-0,1

0,9

Дубно

2,2

1,7

1,2

0,8

0,5

0,7

1,6

1,3

0,0

0,2

0,3

0,0

0,9

 

 

Відмічені вище зміни температурного режиму призводять до подальшого часового зрушення в розвитку природних – встановлення і руйнування снігового покриву, настання м'якопластичного стану ґрунту, переходу середньодобових температур через певні межі (0, 5, 10, 15º) тобто зміни тривалості сезонів року, розвиток і дозрівання сільськогосподарських культур.

 

 

Таблиця 2 – Дати стійкого переходу температури повітря  навесні та восени по АМСЦ Рівне через 0, 5, 10, 15º

 

весна

осінь

 

10º

15º

15º

10º

1991-2010

01.03

02.04

24.04

22.05

06.09

06.10

04.11

01.12

1961-1990

13.03

07.04

28.04

25.05

07.09

03.10

04.11

01.12

 

 

Встановлення снігового покриву в окремі роки раніше, ніж за середніх дат (класична зима 1995-1996 років), але він рідко зберігається впродовж зими.

Характерна риса наших зим – відлига, що спостерігається щорічно. За аналізом повторюваність короткочасних відлиг зменшилась, довготривалих зросла.

За останні 20 років практично не було стійкого переходу через мінус 5º (за виключенням 1996, 2010 років)  - тобто не було суворої зими. Стала меншою, навіть у досить холодні зими, сума від'ємних температур повітря за зимовий період.

За дослідженням, зміна середньої річної температури повітря на 1º  призводить до збільшення тривалості вегетаційного періоду на 10 днів і збільшенню сум активних температур. Аналіз показує, що найбільш значимі зміни дат переходу температури повітря через 0º відбулися весною.

Відмічається більш ранній розвиток весняних процесів. В той же час дати  початку активної вегетації змінились значно менше, що свідчить про подовження періоду між датами переходу через 0º та 5º весною.

У літній період помітно збільшилась повторюваність та тривалість високих температур повітря (вище +25º та +30º). При цьому абсолютні максимуми спостережень перекриваються не часто. Збільшилась кількість днів з критичною для життєдіяльності рослин відносною вологістю повітря менше 30% особливо у весняний період. Цього року за даними АМСЦ Рівне за вегетаційний період зафіксовано 41 такий день.

На фоні загального потепління клімату відмічена така особливість як тривалі пізні заморозки (1999, 2000, 2007 рр.). Вплив кліматичних змін на збільшення кількості заморозків обумовлений, головним чином, значними позитивними аномаліями температури повітря періоду, який передує весняним заморозкам.

 

 

Таблиця 3 - Відхилення сум опадів (%) за період 1991-2010 рр. від стандартної кліматичної норми за 1961-1990 рр.

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

рік

Сарни

77

104

113

85

97

77

157

99

98

96

108

84

101

Рівне

91

107

130

97

115

92

130

96

126

117

103

95

108

Дубно

93

113

131

93

94

100

131

85

142

122

109

90

108

 

 

У режимі зволоження відмічені такі тенденції зменшення кількості опадів у грудні та січні. У теплий період зменшення кількості опадів відмічається у квітні, червні, серпні.

В цілому за рік з'явились тенденція до деякого збільшення (101-108%) кількості опадів.

За рахунок збільшення вересневих та жовтневих опадів формуються оптимальні запаси продуктивної вологи на кінець осінньої вегетації.

За останні 10 років (2001-2011 рр.) збільшилась частота осінніх атмосферних засух (2005, 2009, 2011). Цьогорічна атмосферна засуха перевершила всі попередні за тривалістю та інтенсивністю. По АМСЦ Рівне за вересень-листопад випало 32 мм опадів – 26% норми, що спричинило несприятливі умови для сівби  та осінньої вегетації озимих культур. Як наслідок значна частина посівів озимих культур залишається у початкових фазах розвитку і для майбутнього урожаю буде залежати від погоди прийдешньої зими.

Протягом останніх 30 років спостерігається стійка тенденція до збільшення частоти та  інтенсивності сильних дощів, особливо на північному заході регіону. На цій території кількість випадків за 10 років збільшувалась на 25% (6 вип./10років) і за 30 років зросла майже вдвічі. Цей ріст супроводжувався збільшенням інтенсивності опадів ? 1мм/10років (10%). На сході регіону темпи приросту НЯ та СГЯ були значно меншими – 1 випадок/10 років,  та інтенсивність опадів залишилась майже незмінною. З початку ХХІ ст. у цьому регіоні спостерігається збільшення кількості НЯ та СГЯ

З кінця ХХст. На Поліссі спостерігається  ріст інтенсивності снігопадів та кількості випадків з цим СГЯ, який продовжується і на початку ХХІст. Швидкість зміни повторюваності сильних снігопадів подібні до швидкості зміни повторюваності сильних дощів: кількість випадків НЯ та СГЯ за 10 років збільшувалась  на 25% (6 вип./10років) і за 30 років зросла майже вдвічі. Найбільші зміни відбулись у кінці  ХХ – на початку ХХІ ст. особливо  у регіоні, де переважають лісові екосистеми

 

Щодо змін клімату в напрямку його потепління, то наслідки будуть як позитивні так і негативні.

Порівнявши середньобагаторічні строки сівби озимини за період 1951-1985 та 1986-2006 роки видно, що сіють озимі на 10-15 днів пізніше.  Якщо  раніше  висівали 6-9 вересня, то за період 1986-2006   -  16-23 вересня.  Відповідно і фазовий розвиток змінився на пізніші строки. Часто озимі входять в зиму в початкових фазах розвитку. Однак теплі зими сприяють для їх хорошої перезимівлі. Ймовірність несприятливих агрометеорологічних явищ для перезимівлі с/г культур останніми роками зменшується, однак не зникає зовсім.

В той же час внаслідок тривалих відлиг відбувається додаткова витрата поживних речовин на процесах життєдіяльності. Із зимівлі вони виходять ослаблені уражені хворобами. Крім того теплі зими сприяють збереженню шкідників, насіння бур'янів, збудників хвороб.

Зменшилась тривалість періоду перезимівлі.

Якісні спостереження за погодою на метеостанціях і охоплення ними чим більшої території області забезпечують більш точне прогнозування. В зв’язку зі скороченням авіаційних перевезень малої авіації були закриті практично всі пункти авіаметеорологічних спостережень (Зарічне, Володимирець, Дубровиця). Тому виявилося, що північна частина нашої області дуже погано охоплена мережею спостережень і значна кількість небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ залишаються не зафіксованими. Тому, як пропозицією до Планів дій з адаптації клімату в Рівненській області - є відкриття гідрометеорологічних пунктів спостережень для більш детального висвітлення гідрометеорологічної ситуації та дослідження кліматичних змін в північних районах нашої області, як в районах з великою залісненістю та заболоченістю, що є додатковим чинником для утворення небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ.

Кількість природних катаклізмів з кожним десятиріччям збільшується: у 70-ті роки ХХ ст. в світі було зафіксовано біля 1,5 тис. природних катастроф, у 80-ті – до 3,5 тис., а в 90-ті рр. – до 6 тисяч. Зростає також кількість потерпілих і економічні втрати: з 1990 по 1999рр. втрати від стихійних катастроф збільшились майже вдвічі, при цьому кількість потерпілих досягла 188 млн. чоловік.

За даними Міжнародного центру досліджень  катастроф

 

   За десятирічний період 1992-2001 рр. близько 90% усіх стихійних катастроф були гідрометеорологічного походження, при цьому від них загинуло 622 000  чоловік і постраждало біля двох мільярдів

М. Жарро, Генеральний секретар ВМО

 

Україна вперше стає одним зі світових лідерів за кількістю жертв від стихійних явищ. Згідно з рейтингом Міжнародного Центру дослідження катастроф (CREI) на восьме місце в цьому списку в 2006 р. нашу країну вивела зима, коли від сильних морозів загинуло 803 людини і постраждало близько 60 000 і на дев'яте в 2008 р. - паводок, коли постраждало близько 225 000 і загинуло 38 людей.

За даними Міжнародного центру досліджень катастроф

 

   Тривалість, локалізація, повторюваність та інтенсивність  екстремальних метеорологічних і кліматичних явищ, найімовірніше зміниться і ці зміни зумовлять негативні наслідки для біологічних систем. Амплітуда і частота екстремальних опадів, найімовірніше, зростуть у багатьох районах, при цьому прогнозується зменшення інтервалу часу між повторними екстремальними опадами.

Із Узагальненої доповіді МГЕІК ВМО

 

   Витрати на прогнозування і моніторинг небезпечних явищ погоди у 15 разів менші, ніж ті, що потребують ліквідації наслідків таких явищ.

За оцінкою міжнародних експертів  ВМО

 

          За даними Міжнародного банку реконструкцій та розвитку щорічний збиток від природних надзвичайних ситуацій тільки державного та регіонального рівня в Україні у 2000-2006 рр. склав близько 340 млн. дол. США. Фактичний збиток був значно більшим і сягав майже 900 млн. дол. США. 

 

Автор:
Начальник АМСЦ Рівне Ніколайчук О.П.
/матеріали доповідей на Міжрегіональному семінарі «Сприяння розробленню ефективного національного та регіональних планів дій з адаптації до зміни клімату, що відбувся в м. Рівне 10-11 жовтня 2012 року..» та II Міжнародному бізнес форумі з агрологістики, що відбувся у м. Рівне 23.11.2012 року. /



Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua