Державні та народні свята

Ворожіння на свято водохреща.

Ось і настав новий рік. Тепер ми чекаємо на Різдво, те свято, яке ніколи не обходиться без традиційних ворожінь. Так ось, найголовніше в ворожіннях - це не промахнутися за часом, тому що справжню правду можна з´ясувати лише в тринадцять святочних ночей - починаючи з різдвяної ночі (з 6 по 7 січня) і до ночі з 18 на 19 січня. Отже, щоб покласти початок усій цій гадальній авантюрі, потрібно зробити ось що: опівночі налити в красиву і об´ємну чашку води, додати в неї білок сирого яйця й поставити отримане в яке-небудь непримітне місце. Причому, заглядати в чашку не можна рівно три години. Тому постарайтеся за цей проміжок часу чимось себе зайняти, але тільки не гадайте. 

Коли ж призначені години минуть, можна сміливо заглядати в чашку. У ній ви побачите, що білок придбав якусь форму. І саме вона й розповість вам про вашу долю на найближчий рік: якщо білок, наприклад, згорнувся у формі воріт, то обов´язково чекайте змін на терені кар´єри (адже молодим скрізь у нас ворота відкриті). Якщо ж білок зображує серце, то цього року на вас неодмінно чекає любов. А от якщо люльку ... самі розумієте, що вам світить. 

Якщо все це вас не влаштовує і не терпиться довідатися напевно, чи не загрожує вам цього року заміжжя, то знайдіть де-небудь паркан і спробуйте обійняти його широко розпростертими руками. А потім, не забираючи рук, примудріться порахувати кількість . . . . .


З Днем святого Миколая!


Свято Андрія Первозванного - 13 грудня

13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.

 
Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто...»
 
Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння.
 
Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід у ніч перед святом.
 
Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок (маленькі тістечка круглої форми з білого борошна). Для балабушок треба носити воду... ротом. Хлопці теж не гають часу — до їхніх святкових «обов'язків» уходить якомога більше смішити дівчат, щоб вони воду не донесли до місця призначення. Коли дівчата вже знесилені від сміху, вони домовляються з хлопцями, щоб ті не смішили, а натомість обіцяють їм частування. Нарешті, балабушки спеклися й охололи. Тепер кожна дівчина позначає своє тістечко (можна папірцем, ниткою або ще якимось чином — хай фантазія підкаже); на підлогу стелять чистий рушник, на нього розкладають балабушки. Потім до дому пускають голодного собаку та слідкують, чию балабушку та яким чином пес з'їсть першою. Першою вийде заміж та дівчина, чия балабушка буде з'їдена першою. Якщо пес віднесе тістечко з рушника вбік, значить, хазяйці цієї балабушки судилася доля далеко від рідних країв. Дуже погано, якщо собака не з'їсть балабушку, а лише надкусить.
 
Інший спосіб . . . . .

 


19 листопада - День працівників гідрометеорологічної служби України

День працівників гідрометеорологічної служби в Україні святкується щороку 19 листопада.

Це свято встановлене Указом Президента України №208 / 2003 від 11 березня 2003 року. Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує в системі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, грає важливу роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови. Співробітники Гідрометеослужби збирають і обробляють дані про сучасний кліматі, його змін у майбутньому, можливих коливань, прогнозування і попередження стихійних гідрометеорологічних явищ. Щоденна цілодобова робота гідрологів, метеорологів, синоптиків дає можливість заздалегідь вжити заходів до усунення можливих збитків від небезпечних явищ природи.

Гідрометеорологічна служба України налічує більше 1000 пунктів спостережень за станом атмосфери і водних об'єктів. Щорічно організації гідрометеорологічної служби країни дають близько 275 000 прогнозів і попереджень, у тому числі близько 1 500 оперативних інформацій та спеціальних доповідей; більше 7000 щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, близько тисячі агрометбюллетеней, близько 80000 метеорологічних і 100 000 авіаметеорологічних прогнозів, близько 5000 попереджень про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища. Протягом свого функціонування гідрометеорологічної службі незалежної України вдалося виростити і зберегти головне своє багатство - високоосвічених професіоналів, відданих своїй справі ентузіастів, багато з яких мають державні нагороди, відомчі відзнаки. Завдяки високій кваліфікації, енергії та любові до своєї справи більше ніж п'ять тисяч працівників всіх рівнів дає можливість державній гідрометеорологічній службі належним чином виконувати свої завдання.


.

14 жовтня День захисника України

14 жовтня, Україна вперше буде святкувати День захисника України.

Вітаємо всіх чоловіків (друзів, синів, чоловіків, хлопців, батьків) 
з святом мужності і честі — з Днем захисника України !


Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. 

„Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах і до сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво - шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.

Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: „Прийшла Покрова – на дереві голо”. Сивий Яр вступає в свою повну силу в першу п’ятницю, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність. 

Незвичайна популярність та величність свята Покрови пояснюється дуже просто, хоч цього вперто не бажають визнавати і помічати представники християнства. Корені виникнення свята сягають сивої багатотисячолітньої давнини і пов’язані з космічним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини. 

Які ж це особливості? 

. . . . .


.

29 серпня 2015 року - День Авіації

У нашій країні, в останню суботу серпня, з року в рік святкують День авіації. 

Для всіх працівників авіаційного транспорту і промисловості, а також цивільних і військових авіаторів це свято встановив Президент України Леонід Кравчук своїм Наказом № 305/93 від 16.08.1993 р. «Про День авіації». Свято це було засноване для підтримки ініціативи авіаторів ВС України, Прикордонних Військ України, Національної гвардії України, а також працівників промисловості авіатранспорту України. Пізніше, 10.02.1996 р., Президент України Леонід Кучма привніс деякі поправки в Наказ Леоніда Кравчука, своїм Наказом № 119/96. Проте, дата святкування залишилася без змін. Новий документ послужив для об`єднання в один день свята для військових і цивільних авіаторів. 

В активі нашої держави . . . . .


30 серпня - День міста Рівне. Короткий історичний екскурс та програма святкування.

   День міста Рівне

День міста Рівне відзначається в останню неділю серпня.
Перша відома письмова згадка про місцевість, на якій зараз знаходиться місто Рівне, як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства, датована 1283 роком. Регулярно згадки починають фігурувати в історичних джерелах з XV століття.
З другої половини XIV століття цей населений пункт перебував під владою литовських князів. У 1492 році під час правління польського короля і великого князя Казимира Ягеллона місто отримує Магдебурзьке право. З 1518 по 1621 Рівне знаходилося у власності князів Острозьких. З 1569 року Рівне відійшло від Литви до Польщі.
У 1667 році в результаті Андрусівської угоди Рівне залишається під владою Речі Посполитої. У тому ж році в місті була епідемія чуми, у 1691 році його спустошила сильна пожежа.
У 1706 році під час російсько-шведської війни місто було зайняте військами Карла XII. У XVII-XVIII Рівне перебуває у володінні різних польських магнатів. З 1723 року - у володінні шляхтичів Любомирських.
З 1793 року відійшло до Російської імперії, отримавши статус повітового міста. У ході громадянської війни (з 1917 по 1920 р.р.) місто переходило з одних рук до інших.
З 1921 року по 1939 рік перебувало у складі Польщі як центр повіту Волинського воєводства.
У вересні 1939 року, відповідно до Договору . . . . .

24 серпня - День незалежності України

Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.
Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».
28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР.
24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

23 серпня - День Державного Прапора України

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і релігійного та державного аспектів є її чільні символи – жовта і синя барви та знак, нині відомий під назвою тризуб.

На прапорах часів України-Руси зображували небесні світила, хрести, княжі знаки – тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. За висновком деяких сучасних істориків, найпопулярнішим був червоний колір, проте не всі дослідники поділяють таку думку. За часів України-Руси державного прапора як такого ще не було. Існували лиш князівські стяги, а пізніше – клиноподібні полотнища, на яких здебільшого вживаним кольором був червоний, далі білий і блакитний, рідко жовтий. Слід додати, що використання жовтого та блакитного кольорів (з різними тіньовими гамами) на прапорах України-Руси простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних. Подальша історія символіки пов’язана з періодом переходу значної частини території України-Руси до сусідніх держав після навали татаро-монголів. А вже після Люблінської унії 1569 року, українські землі мали єдину місцеву символіку, багато в чому стали визначати геральдичні традиції цих держав. Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик та мовознавець зі Львова . . . . .


Сторінки