Державні та народні свята

29 серпня 2015 року - День Авіації

У нашій країні, в останню суботу серпня, з року в рік святкують День авіації. 

Для всіх працівників авіаційного транспорту і промисловості, а також цивільних і військових авіаторів це свято встановив Президент України Леонід Кравчук своїм Наказом № 305/93 від 16.08.1993 р. «Про День авіації». Свято це було засноване для підтримки ініціативи авіаторів ВС України, Прикордонних Військ України, Національної гвардії України, а також працівників промисловості авіатранспорту України. Пізніше, 10.02.1996 р., Президент України Леонід Кучма привніс деякі поправки в Наказ Леоніда Кравчука, своїм Наказом № 119/96. Проте, дата святкування залишилася без змін. Новий документ послужив для об`єднання в один день свята для військових і цивільних авіаторів. 

В активі нашої держави . . . . .


30 серпня - День міста Рівне. Короткий історичний екскурс та програма святкування.

   День міста Рівне

День міста Рівне відзначається в останню неділю серпня.
Перша відома письмова згадка про місцевість, на якій зараз знаходиться місто Рівне, як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства, датована 1283 роком. Регулярно згадки починають фігурувати в історичних джерелах з XV століття.
З другої половини XIV століття цей населений пункт перебував під владою литовських князів. У 1492 році під час правління польського короля і великого князя Казимира Ягеллона місто отримує Магдебурзьке право. З 1518 по 1621 Рівне знаходилося у власності князів Острозьких. З 1569 року Рівне відійшло від Литви до Польщі.
У 1667 році в результаті Андрусівської угоди Рівне залишається під владою Речі Посполитої. У тому ж році в місті була епідемія чуми, у 1691 році його спустошила сильна пожежа.
У 1706 році під час російсько-шведської війни місто було зайняте військами Карла XII. У XVII-XVIII Рівне перебуває у володінні різних польських магнатів. З 1723 року - у володінні шляхтичів Любомирських.
З 1793 року відійшло до Російської імперії, отримавши статус повітового міста. У ході громадянської війни (з 1917 по 1920 р.р.) місто переходило з одних рук до інших.
З 1921 року по 1939 рік перебувало у складі Польщі як центр повіту Волинського воєводства.
У вересні 1939 року, відповідно до Договору . . . . .

24 серпня - День незалежності України

Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.
Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».
28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР.
24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.

23 серпня - День Державного Прапора України

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і релігійного та державного аспектів є її чільні символи – жовта і синя барви та знак, нині відомий під назвою тризуб.

На прапорах часів України-Руси зображували небесні світила, хрести, княжі знаки – тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. За висновком деяких сучасних істориків, найпопулярнішим був червоний колір, проте не всі дослідники поділяють таку думку. За часів України-Руси державного прапора як такого ще не було. Існували лиш князівські стяги, а пізніше – клиноподібні полотнища, на яких здебільшого вживаним кольором був червоний, далі білий і блакитний, рідко жовтий. Слід додати, що використання жовтого та блакитного кольорів (з різними тіньовими гамами) на прапорах України-Руси простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних. Подальша історія символіки пов’язана з періодом переходу значної частини території України-Руси до сусідніх держав після навали татаро-монголів. А вже після Люблінської унії 1569 року, українські землі мали єдину місцеву символіку, багато в чому стали визначати геральдичні традиції цих держав. Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик та мовознавець зі Львова . . . . .


Свято Преображення Господнього

19 серпня Церква відзначає велике двунадесяте свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
 
Після бесіди про хрест і про славу царства Свого, Ісус Христос, під час перебування в Галилеї, взяв з трьох Своїх учнів, що були свідками воскресіння дочки Яіра, Петра й двох братів, Якова й Івана, і тільки з ними пішов на найвищу в тім місці гору - Фавор, щоб там помолитися. Зійшовши на верх гори, Він став на молитву; а Його учні сіли відпочити й від втоми заснули. Якраз під час цієї молитви відбулося диво- вижне преображення Ісуса Христа й чуттєво Його учням відкрилася Його слава, як Єдинородного від Отця.

Вигляд лиця Його змінився: воно засяяло як сонце. Його одежа зробилася білою як сніг, заблищала мов світло. І з того світу постали тут два найбільші пророки, законодавець Мойсей і ревнитель по Богові Ілля. Вони з’явилися в прославленому вигляді; але розмовляли з Ісусом Христом про останні дні Його земного життя, які Він повинен закінчити в Єрусалимі. Пробудилися апостоли: і побачили славу Його і двох чоловіків, котрі стояли з Ним. Серця їх наповнилися нез’ясованим захватом: втім вони спостерігаючи слухали в глибокому мовчанні. Але коли пророки


14 серпня - Перший Спас (Маковея, Медовий Спас)

«Дай, Господи, господарю многая літа, Многая літа — довгії дні! І жить йому довго — Спаса не гнівать, Спаса не гнівать — божих пчілок водить, Божих пчілок водить — ярий віск топить: Богу на свічку, господарю на щастя, Дому його на приріст, Малим діточкам на втіху!» (Народний заспів на Медовий Спас пасічникам)

Суворим охоронцям народних звичаїв і людям які дотримуються посту тільки починаючи з цього дня дозволяється їсти мед, тому і назва «Медовий Спас. У цей день святять у церкві воду, квіти і мак. Купають всю худобу і коней в річках в останній раз в цьому році. З першого Спаса починаються холодні, але хороші роси і час частих змін в погоді. В народі вважали, що коли перестають цвісти троянди, відбувається і зміна в росах.

Бувають холодні ранки, а вночі заморозки, тому говорили: «Прийшов перший Спас - бери шубу про запас».Перший посів озимини. Якщо під час дозрівання малини перші ягоди бувають великі, то жито слід сіяти раніше; при дрібних же ягодах середній або пізній посів жита краще.На перший Спас защипують горох.

Збирають дику малину і черемху. Дика малина - старовинний лікувальний засіб. Сухі плоди використовують . . . . .

 


.

Петрівка 2015

З 8 червня по 11 липня 2015 року триватиме Петрівський піст або Петрівка.

Із Зеленими святами тісно пов'язаний один з найоригінальніших постів — Петрівка, Петрівський піст. Припадає він на другий після Трійці тиждень і триває до Петра (12 липня). 

Ці запусти можуть бути або короткими, або довгими,— залежно від того, ранніми чи пізніми випали Зелені свята.

У народі побутує кілька цікавих гіпотез щодо його походження. Ось одна з них. Ранньолітній піст, начебто, встановив святий Петро (а звідси й його назва) на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах (саме в цей період починається косовиця трав) поїдали всі молочні продукти (скопи), що збіднювало сімейний стіл.

Щоправда., в народі не дотримувалися особливих засторог. Зважаючи на тяжку фізичну працю, селяни все-таки вживали молочні продукти. 

Крім того, в Петрівку дозволялося організовувати чимало обрядових дій, як, скажімо, розігри, «гонити шуліку», «замочувати дійницю», Купала тощо. 

Нарешті, і це говорить про своєрідну демократичність запустів, з Петровим постом безпосередньо пов'язаний цілий пісенний цикл, так звані петрівочки. Як ми знаємо, під час заговин церква суворо забороняла будь-які розваги й пісні. Винятком була лише Петрівка.

Петрівський мелос . . . . .


Трійця - в 2015 році відмічається 31 травня

ТРІЙЦЯ ТРЬОМА СВЯТАМИ БАГАТА

мысто Рівне мікрорайон ПівничнийНайпоетичнішим святом, що тісно ув'язане з природою, є Трійця. Вся сукупність дійств — «завивання вінків», Клечальна субота, П'ятидесятниця (Клечальна неділя), Русалії, «похорон Ярила» і поминання предків — так чи інакше суголосна з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. 

Традиційно до цього свята готувалися заздалегідь, вважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають одне з чільних місць.

У давнину це свято відзначали протягом шести днів. Церковний календар осягає лише 3 дні. Власне, звідси й назва — Трійця. 

Відносно її походження у народі існує кілька гіпотез, які свого часу зафіксували співробітники Всеукраїнської академії наук. У 20-ті роки в усі регіони було розіслано детальний запитальник, у якому були питання і про походження назви цього празника. 

В одних випадках інформатори стверджували, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята); інші вважали, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос, в'їжджаючи до Єрусалима на осликові, обрав собі шлях не по килимах, які розіслали багачі, а по пальмовому листю, яким прикрашали путівець бідняки,— звідси й зелене клечання. 

Чимало . . . . .


Свято вишиванки

Сьогодні в Україні відзначають свято вишиванки.

У такий спосіб українці намагаються зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

Дата проведення заходів святкувань щороку відбувається в третій четвер травня.

 

Вознесіння Господнє

В 2015 році Вознесіння Господнє припадає на 21 травня.
Свято Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа в Небесні Оселі відзначається християнами всього світу на 40-й день після свята Воскресіння Господнього, тобто свята Пасхи Христової. Як правило це відбувається в четвер 6-го тижня, рахуючи з Дня Великодня. У всі дні, які проходять від Великодня до свята Вознесіння у всіх християнських Церквах першими вітальними словами є радісна звістка - Христос воскрес! Воістину воскрес!
Цифра в 40 днів - не випадкове число. У багатьох місцях Святого Письма, за даними проекту DilovaMova.com, подібний період часу зв’язується в великими і значними подіями нашої історії і встановлених Богом традицій. Наприклад, немовлят для подання в Храм до Господа за Законом Мойсея батьки приносили на 40-й день. Сорок днів і сорок ночей Бог виливав на землю дощ у час, коли Ной перебував у ковчезі. Сорок років Сини Ізраїлеві блукали аж поки прийшли в землю обіцяну, за кількістю тих днів, які спочатку оглядали землю, яку показав їм Господь, але вони злякалися тоді язичників, що жили в ній. Сорок днів і сорок ночей перебував Мойсей на горі, ввійшовши в середину хмари, хліба не їв і води не пив і написав на таблицях слова Заповіту. Коли Ізраїльтяни зіткнулися з филистимлянами по закінченню сорока днів і сорока ночей, стався відомий подвиг юнака Давида, який вразив їх найміцнішого і вмілого воїна. Іона, прийшовши з волі Бога до Ніневії, проповідував, кажучи, що ще сорок днів, і Ніневія буде зруйнована! Але жителі міста покаялися тоді в лихих учинках своїх і Бог відвів від них загибель. Сорок днів і сорок ночей Ісус Христос . . . . .

 


Сторінки