Державні та народні свята

Чистий четвер : прикмети та звичаї

В чистий четвер традиційно починаються перші приготування до пасхи.

Купання в Чистий четвер

«Якщо хочеш весь рік бути здоровою, неодмінно, викупайся до сходу сонця.» - Спробуйте самі і ви переконаєтеся, що, дійсно, в цей ранок вода знаходить чудові цілющі властивості. Цією водою можна змити всі гріхи, що накопичилися за рік. 

Не лініться, а краще встаньте в Чистий четвер раненько і відмийтесь під душем, у ванні або в лазні ще до світанку. Якщо ви не можете повірити в силу чарівної четвергової води, то шкоди не буде, чистота всім на користь - і тілесна, і душевна.

Генеральне прибирання в Чистий четвер

Є вірна прикмета - якщо в Чистий четвер проведеш генеральне прибирання, то отримаєш за це багато радості. Крім того, що будинок стане чистим, тут закладений ще й такий релігійний момент, що шість днів після Чистого четверга прибиранням релігійні люди не займаються. 

До того ж існує народне повір'я . . . . .


Чистий четвер

Четвер перед Великоднем завжди був найнасиченішим днем у Страсному тижні, впродовж якого наші предки повинні були переробити безліч важливих справ

Найбільше діставалося господиням, які встигали у Чистий четвер прибрати в оселі, випрати усю білизну і ганчір’я, помити-підстригти дітей, напекти пасок, зробити писанки, та ще й висадити розсаду на городі. Сучасним жінкам завдяки побутовій техніці впоратися із хатньою роботою набагато легше, ніж нашим бабусям, і все ж не варто перетворювати Великий четвер лише на день генерального прибирання. Адже головне, що потрібно зробити християнам за три дні до Великодня, – через сповідь і причастя очистити свою душу.

Більшість храмів цього дня справляють ранкову і вечірню служби, на яких згадується Таємна Вечеря Христа і апостолів, коли й було самим Ісусом встановлено обряд Євхаристії – Таїнства Святого Причастя. Православна церква особливо наголошує на важливості причастя, що здійснюється після молитовної підготовки та каяття на сповіді саме у Великий четвер. Після Таємної Вечері Ісус, виказуючи свою смиренність, омив ноги своїм учням, що також знайшло відображення в богослужбовій практиці – після Літургії архієрей омиває ноги дванадцятьом священнослужителям. Із цією євангельською подією пов’язують і назву Чистого четверга, хоча цілий ряд народних традицій має ще дохристиянське коріння.

Так, у слов’ян-язичників . . . . .


7 квітня святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці

Православні та греко-католики сьогодні, 7 квітня, святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 основних свят церковного календаря

Благовіщення було засноване у пам'ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа.

Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Цього дня виконується традиційний обряд – випускаються на волю голуби – птахи, які символізують Святий дух. У церкві святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, аби чули весну.

Саме на Благовіщення закінчувався період, коли не можна було "рушити землю" – "ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме". Українські селяни й досі дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.

Кажуть також . . . . .


Вербниця. Вербна неділя.

ПРИЙДЕ ВЕРБНИЦЯ — НАЗАД ЗИМА ВЕРНЕТЬСЯ

У 2015 році Вербну Неділю відмічають 5 квітня. 
 
Все ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних накличок: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Цвітний (Квітний) тиждень, Лазарева субота тощо. На Галичині Вербний тиждень ще називали Шутковим. 

З нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, «бо то їхнє свято». Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята червоної верби.

Згідно з християнським вченням у цей час Спаситель Христос в'їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. 

Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Як ми знаємо, це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про прихід весни. 

Відтак на Вербну неділю в усіх церквах відбувається урочистий обряд посвячення ритуальних галузочок. Після . . . . .


.

Перше квітня – день Сміху. Історія першого квітня.

Всі ми вже звикли до того, що 1 квітня треба обов’язково пожартувати над друзями, рідними. Зрозуміло, що жарт має бути доречним та без негативних наслідків (на зразок синців у жартівника чи сердечного приступу в людини, яку розвели в цей день).

Але ж звідки прийшло до нас це свято та як його відзначають у світі? Історія Дня сміху починається ще в античний час.

На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри – Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення . . . . .


Всесвітній метеорологічний день, Всесвітній день води

Всесвітній метеорологічний день, Всесвітній день води

Всесвітній метеорологічний день, який буде відзначатись 23 березня 2015 року, буде проходити під гаслом «Знання про клімат, як основа для дій з проблем клімату», про що у своєму посланні до народів світу наголосив Генеральний секретар Всесвітньої Метеорологічної Організації Мішель Жарро.

22 березня 2015 року буде відзначатися Всесвітній день води під гаслом «Вода та сталий розвиток», головна мета цього заходу довести до суспільства про важливість охорони водних ресурсів для підтримання життя на Землі.

З нагоди цих свят Постійний представник України при Всесвітній метеорологічній організації, директор Українського гідрометеорологічного центру висловлює свої найщиріші вітання та бажає подальших успіхів у важливій, як ніколи, справі прогнозування погодних умов та стану водних ресурсів.


.

Міжнародний день лісів

полісся21 березня відоме всьому світу як Всесвітній день лісів. Цей день відзначає значення і внесок лісів та лісового господарства в життя суспільства. Щороку в цей день фахівці з усього світу знаходять час для обговорення корисностей лісу. Населення може дізнатися як відбувається, або ж має відбуватись,  стале управління лісами, невиснажливе використання лісових ресурсів (без завдання шкоди лісовим екосистемам) з метою їх збереження для майбутніх поколінь.

Цю традицію було започатковано в 1971 році під час загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, метою яких було обговорення важливості вміння цінувати значення власних лісових ресурсів. Так і зародилася ідея проголошення Всесвітнього дня лісів, яка одразу ж була підтримана Організацією ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО). Європейська конфедерація сільського господарства зазначила, що цей день має бути набагато важливішим за Всесвітній день дерева. «Всесвітній день лісів потрібно використовувати для розповсюдження інформації щодо всіх аспектів багатства лісу, представлених з трьох точок зору: виробництво, захист та відновлення, а також їх зв’язок із заповіданням», – було зазначено конфедерацією.


День весняного рівнодення

     В 2015 році День весняного рівнодення припадає на 20 березня.

Важливою віхою зміни сезонів є день весняного рівнодення, астрономічний початок весни. Як відомо, навесні день збільшується, а ніч скорочується. І 20-21 березня наступає момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними. Такий день називається днем весняного рівнодення.

Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя.

Давайте порадіємо приходу весни і посміхнемося сонечку.


Масляна у цьому, 2015 році, розпочалася 16 лютого

Як відомо, Масляна не має фіксованої дати, вона залежить від найголовнішого християнського свята — Великодня.

За 7 тижнів до Великодня, який цьогоріч святкується 12 квітня, починається Великий піст — з 23 лютого по 11 квітня. А ще за тиждень до цього проходить Сирна Седмиця (Масниця). Таким чином, Масляна-2015 розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Масляна має й інші назви: Масниця, Колодій, Сиропусний тиждень, Бабський тиждень. Це свято походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень коли можна було справляти весілля.

За релігійними особливостями, Сиропусний тиждень складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або «перелом» у «широкий четвер» і «прощена неділя». На Сирному тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять. Сирна Седмиця завершиться Прощеною неділею. Цього дня в церкві здійснюється чин прощення, коли духовенство та парафіяни взаємно просять прощення одне в одного, щоб вступити у Великий піст з чистою душею.

У народі Масляна завжди супроводжується гучними народними гуляннями, веселими піснями, танцями, іграми, ярмарками, ситними частуваннями, приготуванням млинців і вареників. Завершується свято обрядовим спалюванням опудала Зими, а разом із ним — символічним прощанням зі старим, роком, що зжив себе, і звільненням місця для прийдешньої весни і оновлення.


День Соборності України

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. 
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону. 
Відновлення української держави – «української Речі Посполитої» – в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших поневолених народів . . . . .


Сторінки