Державні та народні свята

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво - шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний. 

Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо». Сивий Яр вступає в свою повну силу в першу п’ятниця, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність. 


Різдво Пресвятої Богородиці, або "Друга Пречиста"

Двадцять першого вересня відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці, або у народі "Другої Пречисти". Це свято ще називають “осениною” – адже цього дня за народним календарем настає осінь.

За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання важливої місії народження Сина Божого.

Свято Другої Пречистої традиційно вважається жіночим святом, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Це свято, очевидно, успадковує давнє арійське свято Рожениць, коли наші предки висловлювали подяку “польним духам”, тобто опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, які спочатку засівали і пророщували зерно, а потім поливали.


День працівників цивільного захисту України (День рятівника)

У підписаному 27.08.04 Президентом України Указі № 1010/2004 «Про день працівників цивільного захисту», відзначено значний внесок пожежників і аварійно-рятувальних формувань і служб у справі захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Надалі, згідно Указу Президента Укрїни № 830 від 12 вересня 2008 року цей День став мати назву "День рятівника".
Завдання, які стоять перед національними службами цивільної оборони більшості країн світу, пов’язані сьогодні в основному з проблемами мирного часу, що дозволяє говорити саме про цивільний захист населення, а не про цивільну оборону.
Відбулася об’єктивна переорієнтація більшості національних та міжнародних організацій від завдань військового характеру до реагування на надзвичайні ситуації мирного часу в разі їх виникнення.
Українські рятувальники відзначають своє професійне свято 17 вересня.

Захищати Батьківщину та її громадян від пожеж та надзвичайних подій завжди було благородною справою. Рятувальники – представники однієї з найблагородніших професій, щомиті готові вступити у двобій з небезпекою.

Здатність відгукнутись на прохання про порятунок не по наказу, а за покликом серця, було і є визначальною складовою . . . . .


День авіації України

Професійне свято військових і цивільних авіаторів і працівників авіаційної промисловості і транспорту - День авіації - святкується в останню суботу серпня.
Свято встановлено Указом Президента України № 305/93 від 16 серпня 1993 року.
Повітряний рух України охоплює 5 районів польотної інформації загальною площею 729,8 тис. кв. км. В Україні створено об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху.
Україна - держава з повним авіаційним циклом, що має ефективну систему державного регулювання авіації, власну профільну освіту, підприємства літакобудування, розвинену мережу аеропортів і сучасну аеронавігаційну систему.
В 2014 році День авіації України припадає на 30 серпня.

Третій Спас


29 серпня відзначаємо горіховий Спас. Назва походить від того, що в лісах у цей період достигають горіхи.

Услід за Медовим і Яблучним Спасом іде Горіховий Спас. Це народна назва православного свята перенесення з міста Едесси до Константинополя нерукотворного образу Спасителя.

Третій Спас - свято православних

За переказами, до Ісуса Христа прийшов живописець Ананій із листом, у якому володар міста Едесси (сучасна Туреччина) кликав його до себе. Хворий на проказу месопотамський цар дізнався про здатність Ісуса зціляти від невиліковних хвороб.

Живописець спробував написати образ . . . . .


Перша Пречиста (Успіння) - 28 серпня

 28 серпня святкуємо Успіння. Успіння — кінець земного життя Пресвятої Богородиці та переселення її в життя небесне. Перша Пречиста — народна назва. Повна назва за церковною традицією — день Успіння Пресвятої Богородиці.

Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Якщо він був відсутній, вона мешкала в домі ного батьків недалеко від гори Єлеонської. Коли переслідування Іродом християн посилилися, вона разом із Іваном Богословом переселилася до Ефеса.

Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам, часто приходила до гробу Господнього.

І ось одного разу, коли вона знову прийшла на Голгофу, до неї з’явився архангел Гавриїл, провістив їй скоре переселення до життя небесного та на підтвердження своїх слів вручив їй пальмову гілку. Із цією звісткою й повернулася Мати Божа до Вифлеема та одразу ж повідомила учнів Гос пода про своє успіння. Пресвята Богородиця прагнула мати біля себе апостола Івана Богослова та молилася про це Господу.

І Святий Дух переніс апостола з Ефеса до того місця де лежала Божа Мати.

За звісткою архангела . . . . .


З Днем Незалежності

Колектив АМСЦ Рівне щиросердно вітає всіх з великим національним святом — Днем Незалежності України!

Незалежність України відтворює загальнодержавну ідею і духовне оновлення, сприяє подальшому утвердженню патріотизму, надихає на добрі справи задля розбудови нашої України як демократичної, правової, економічно міцної, соціальної, знаної та впливової серед світової спільноти держави.
Бажаємо вам міцного здоров’я, щастя і любові, миру, добра і злагоди, творчого натхнення і плідної праці на благо України, нашого талановитого і працелюбного народу!

    Щороку наша країна святкує свій день народження, який ми гордо називаємо День незалежності України. Що ж таке незалежність? Для кожної людини перш за все це самостійність, можливість приймати власні рішення, які підкорюються лише своїм бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність – це здатність відстоювати свою точку зору в будь – якій справі.

   Уперше День Незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року — в пам'ять про те, що рік тому — 16 липня 1990 року — Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:

   Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року,Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: . . . . .


Прапор - Символ державності України

Вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність країни, передає Еспресо.TV. 

Історія нинішнього синьо-жовтого прапора, який і прославляє День Державного Прапора України, дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.

Синій колір на прапорі Україна означає мирне небо, а жовтий — пшеничні ниви.


Свято Спаса (Преображення, яблучний Спас)

Другий Спас — це свято Перетворення Спаса нашого — Ісуса Христа, що відзначаємо 19 серпня. Він же — яблучний Спас, найважливіший із трьох. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: "Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся". Ось яке преображения Сина Божого мається як увазі. Це видіння є часткою того вічного щастя, яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.

У церкві в цей день святять фрукти (груші, яблука), мед ф жито-пшеницю. Зважаючи на велич свята, піст дещо слаб-ший: дозволяється їсти рибу, уживати олію та випити трошки некріпленого вина.


14 серпня — Маковея, свято Першого Спаса, Спаса на воді — медовий Спас

І за церковним, і за народним календарем 14 серпня — це свято Першого Спаса, Спаса на воді — медовий Спас. На жаль, мало хто може до пуття пригадати, що це за свято й на чию воно честь відзначається. Витлумачення самої назви також не таке вже й прозоре: мовляв, колись мак віяли й освячували тощо.

Церковна традиція шанує цей день як такий, що зв’язує весь Успінський піст. Встановлено його з нагоди Божих знамень від ікон Спасителевих, Богородиці або Хреста Господнього під час битв князя Андрія Боголюбського з волзькими булгарами (1164 рік). Приблизно в 106 році до Різдва Христового сирійський цар Антіох намагався примусити юдеїв перейти на поганську віру. Єрусалим було спалено. Суворо ваборонено дотримуватися Мойсейового закону. Дехто не витримував такого тиску, але були й інші люди — сильні духом і вірою в Бога.

Маккавеї — це сім святих мучеників: Авім, Адім, Антонін, Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл. їхні батьки були Єлеазар і Соломонія. Старозавітній священик Єлеазар не піддався ні ва хитрі підкупи, ні на відверті погрози. Не змогли зламати його й тортури.


Сторінки