стихійні метеорологічні явища

Одиниці вимірювання опадів. Стихійні метеорологічні явища, обумовлені опадами

В якості характеристик опадів використовуються звичайно два критерії: вид та інтенсивність. Вид опадів завжди визначається візуально, а одиницею вимірювання їх інтенсивності є величина шару опадів, що випадають за одиницю часу (як правило, за 1 годину або добу). Величина шару опадів вимірюється в міліметрах. Іноді визначають кількість опадів, що випали при сильній зливі або при проходженні атмосферного фронту. Крім кількісної оцінки існує візуальна оцінка інтенсивності опадів, яка проводиться за погіршенням видимості в явищах (табл.).

Значень видимості із врахуванням інтенсивності явища, наведених в табл. , слід дотримуватись при консультації споживачів про фактичну і очікувану погоду.

Нижче наводяться небезпечні стихійні метеорологічні явища, які обумовлюють природні надзвичайні ситуації: . . . . .


Небезпечні та стихійні метеорологічні явища, обумовлені температурою повітря.

Температура повітряТемпературою повітря обумовлені майже всі небезпечні та стихійні метеорологічні явища безпосередньо і побічно. Нижче зупинимося тільки на тих, де має місце кількісний критерій.

Заморозки – зниження температури (у повітрі або на поверхні ґрунту, а також на висоті 2 см) нижче 0 °С у вегетаційний період, укладений між датами стійкого переходу температури повітря через 5 °С навесні та восени для ранніх культур. У квітні весняні заморозки найчастіше (7 раз на рік) спостерігаються в Запорізькій області та АР Крим, в травні (60%) - в північних та східних областях. Восени найбільш морозонебезпечними (50%) є Київська, Сумська і Чернігівська області. В Україні заморозки виникають в антициклонах та гребенях, які сформувалися в масах арктичного повітря, а також у малоградієнтних полях підвищеного тиску і баричних відрогах, орієнтованих із заходу на схід. Крім того, вони можливі при адвекції холодного повітря в тиловій частині циклонів. Найчастіше такі заморозки бувають адвективно-радіаційними. Пізні весняні та ранні осінні заморозки становлять найбільшу небезпеку для трав’янистих рослин і плодових культур, оскільки рослини в цей час інтенсивно розвиваються або дозрівають і їх опірність мала.


Стихійні метеорологічні явища, пов’язані з вітром.

Вітер До небезпечних стихійних явищ відносяться: вітер і шквали – максимальна швидкість 25 м·с-1 і більше, на високогір’ї Карпат та в гірських районах Криму (Плай, Пожежевська, Ай-Петрі, Ангарський перевал) - 40 м·с-1 і більше. На Україні сильний вітер спостерігається головним чином в холодний період року з максимумом в січні (23%), майже така ж його повторюваність ранньою весною (22%) і пізньою осінню (19%). Сильний вітер, піднімаючи в повітря пил і сніг, збільшує навантаження на проводи, висотні споруди, погіршує видимість і тим самим ускладнює рух транспорту. При сильному вітрі відбувається інтенсивне випаровування, що різко знижує вологість ґрунту. Певних закономірностей в просторовому розподілі шквалонебезпечних ситуацій для території України не виявлено, хоча вони можуть створюватися майже щорічно (імовірність 77%). Шквали часто призводять до катастрофічних наслідків, які завдають збитків насамперед сільськогосподарському виробництву та спричиняють полягання зернових посівів, поломку дерев, іноді руйнують споруди і обривають лінії електропередач, призупиняють будівельні роботи. Наприклад,