народні свята

Віднайдення голови Івана Предтечі

Якщо на Олену-льоносійку поралися з льоном та огірками, то наступне святце — третє від найдення голови Івана Предтечі — безпосередньо пов'язане з висаджуванням у грунт капустяної розсади.

У народі цей день називали Іваном Головатим. Святкується він 7 червня.

Традиційно в Україні другим після картоплі продуктом повсякденного харчового раціону вважається капуста.

З неї виготовляють найрізноманітніші салати, її вживають у свіжому й квашеному виді, готують борщ, солянку, голубці, рагу тощо. Особливо популярна шаткована капуста.

Восени, коли дозрівають качани, їх подрібнюють з морквою і запаковують у діжки з таким розрахунком, щоб вистачило продукту на весь сезон.

Капустяні вироби широко вживали на весіллях, поминальних обрядах і під час довготривалих постів, зокрема Пилипівського та Великого.

Раніше, коли хліб випікали в хатніх печах, його неодмінно саджали на черінь, підстеляючи під спід капустяне листя. Це надавало випічці своєрідних смакових якостей, приємного запаху й естетичного вигляду. У деяких селах України . . . . .


Літні звичаї та обряди

Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями травня. Першою такою датою був день Івана Богослова, який припадав на 21 травня. За народним календарем, це був рубіж для весняної сівби ярих. Недаремно з цього приводу казали: «Хто не посіяв до Івана Богослова,той не вартий доброго слова». За іншими прикметами, початок літа пов'язували з періодом, коли на дубах з'являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.

З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу важливими були Зелені свята. Вони не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня. У церковних календарях вони обмежені двома днями — неділею і наступним понеділком. Спочатку йшла Свята неділя, або Зіслання Святого Духа. Ще називали її П'ятидесятницею — п'ятдесятий день після Великодня. Після неї -— понеділок, присвячений Пресвятій Трійці. Але в народі рамки цього свята дещо ширші. Вони охоплюють період між сьомим і восьмим четвергами після Великодня. Власне сьомий тиждень називали Зеленим, Клечальним, або Русальним. Звідси і четвер на цьому тижні мав таку ж назву. Росіяни називали його Семиком — сьомим четвергом по Великодні. За восьмим тижнем та його четвертим днем закріпилася назва Троїцький.
. . . . .


Іменини у січні

1 січня - Аглаїда, Аріс, Воніфатій, Григорій, Євтихій, Тимофій

2 січня - Гаспар, Данило, Іван, Ігнатій, Філогоній

3 січня - Альфред, Петро, ​​Прокіп, Фемістокл, Феофан, Юліанії

4 січня - Анастасія, Еводію, Евтіхіан, Зоїл, Феодотія, Хрисогон

5 січня - Агафопус, Геласій, Давид, Еварест, Наум, Нифонт, Павло

6 січня - Агафія, Ахмет, Вітіміон, Євгенія, Клавдія, Микола, Пилип

7 січня - Валтасар


Іменини у грудні

Іменини у грудні1 грудня - Платон, Роман

2 грудня - Іларіон, Варлам, Йосип

3 грудня - Анатолій, Іван, Савелій, Григорій

4 грудня - Прокоп, Ярополк

5 грудня - Валер'ян, Максим, Архип, Михайло, Петро

6 грудня - Григорій, Олександр, Митрофан
. . . . .
 


Іменини у листопаді

Іменини у листопаді1 листопада - Іван

2 листопада - Артем, Герасим, Клавдія, Валерій

3 листопада - Іларіон, Іван, Яків, Феофіл

4 листопада - Анна, Єлизавета, Костянтин, Богдан

5 листопада - Гнат, Яків

6 листопада - Панас, Степанида, Опанас
. . . . .
 


Іменини у жовтні

1 жовтня – Аріадна, Іларион, Ірина, Софія

2 жовтня – Георгій, Давид, Ігор, Костянтин, Макар, Трохим, Федір

3 жовтня – Іван, Іларион, Михайло, Олег, Тетяна, Федір

4 жовтня – Агнія, Андрій, Даниїл, Дмитро, Йосип, Нестор

5 жовтня – Олександр, Макар, Михайло, Микола, Петро, Федір, Флора

6 жовтня – Андрій, Іван, Інокентій, Микола, Петро

. . . . .


Іменини у вересні

1 вересня – Андрій, Тимофій

2 вересня – Аделіна, Афанасій, Віктор,  Іван, Максим, Самуїл, Тимофій

3 вересня – Олександр, Єфрем, Корній, Фаддей

4 вересня – Аріадна, Афанасій, Роза, Фелікс

5 вересня – Єлизавета

6 вересня – Арсеній, Георгій, Петро


Церковний календар на серпень 2013 року

1 серпня - чт -  Прпп. Макрини, Серафима Саровського.

2 серпня - пт+ Св. прор. Іллі.

3 серпня - сб -   Прор. Ієзекііля.

4 серпня - нд6-а. Рівноап. Марії Магдалини. Гл.5.

5 серпня - пн -  Почаївської ікони Божої Матері. Мч. Трофима.


День Івана Купала (Різдво Предтечі)

Івана купала, 7 липня свято Івана Купала 7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя — Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він став біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарія сина, і син той стане провісником Спасителя. Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Це покарання одночасно було й знаменням, що Гавриїл каже правду. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилася, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іваном. І німота одразу спала.

Одночасно з Єлисаветою при надії була й Марія, майбутня мати Ісуса Христа. Коли народився Син Божий, Ірод наказав убити всіх немовлят. Дізнавшись про це, Єлисавета втекла разом із сином та сховалася в печері посеред пустелі. Захарія в цей час був у Єрусалимі. Ірод послав до нього вояків, щоб вони дізналися від нього, де ховається Єлисавета з немовлям. Оскільки священик у жодному разі не хотів ви-давати дружину, його було вбито прямо в храмі. Єлисавета мешкала в пустелі до самої смерті. А Іван Предтеча перебував під охороною янгола, а коли трохи подорослішав, прий – шов иа проповідь про покаяння. Пізніше він виконав надзви – чайно важливу місію — охрестив Ісуса Христа.

Народ має свої уявлення про де свято. У цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Народ дав цьому святу свої, так би мовити, неофіційні назви: Іван – травник, Іван-чаклун та ін. Загалом це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.


Петрівський піст

Петрівський піст, апостольський пістЧерез тиждень після свята П’ятидесятниці, з понеділка після неділі Всіх святих, у православних та греко-католиків розпочинається черговий багатоденний піст у літургічному році – Апостольський чи Петрівський, або Петрівка. Закінчується він у день пам’яті Святих Апостолів Петра та Павла – 12 липня. Оскільки дата Зелених Свят залежить від Пасхи, триває Петрівка від 8 до 42 днів. Цей піст встановлено Церквою на знак нашого наслідування святих Апостолів, які після сходження на них Святого Духа, постом та молитвою готували себе до всесвітньої проповіді Євангелії. У 2013 році Петрівський піст припадає на 1 - 11 липня.

За свідченням євангелиста Луки, так апостоли готували на служіння і своїх послідовників. Досліджуючи праці отців ранньої Церкви, можна сміливо стверджувати, що Апостольський піст є одним із найдавніших християнських багатоденних постів. Окрім Євангелія, про нього свідчить Святе Передання, зокрема, відома праця «Апостольські постанови». Отже, вже з четвертого століття піст став загальнопоширений у всій Церкві.


Сторінки