безробіття

Безробіття та його види

  Безробіття — переважання пропозиції вільної робочої сили над попитом на неї, їх кількісна і структурна (територіальна, професійно-кваліфікаційна та ін.) розбіжність; одна з важливих характеристик соціально-економічного життя в цілому, а також ринку праці. Основні показники безробіття: рівень — частка безробітних в економічно активному населенні, тривалість — проміжок часу з моменту початку роботи і до працевлаштування або до періоду, що розглядається. У розвинених країнах до категорії безробітних включають тільки осіб, які зареєстровані в урядових службах зайнятості та шукають роботу на певну кількість годин на тиждень. Розрізняють фрикційне, структурне й циклічне безробіття. Фрикційне безробіття спричинюється постійним рухом населення: з одного регіону до іншого; від професії до професії; з одного етапу життя — в інший (скажімо, навчання-робота-пенсія). Воно пов'язане з пошуками або чеканням роботи у найближчому майбутньому.


Безробіття

Безробіття — незайнятість частини економічно активного населен­ня в господарській діяльності; існує в прихованій і явній, хронічній і короткостроковій формах.

Причини безробіття: економічна конкуренція, зокрема на ринку праці; незбіг попиту і пропозиції робочої сили за професіями, спеціальностями; спад виробництва; згортання виробницт­ва у традиційних галузях, закриття технічно відсталих підприємств тощо. У більшості розвинених країн державне регулювання зайнятості і допо­моги безробітним включає підготовку і перепідготовку робочої сили, ство­рення додаткових робочих місць, сприяння найму, виплату грошової до­помоги по безробіттю, страхування безробіття.