горицвіт весняний

Горицвіт весняний

Горицвіт весняний — Adonis vernalis L. (отруйний)

Родина жовтецеві — Ranunculaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з яко­го виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у вигляді лус­ки. Стеблові листки чергові, напівобгортні, сидячі, п’яти- пальчатороздільиі: дві нижні ділянки коротші, перисті, верх­ні три-, двоперисті, частки їх вузькі, лінійні, голі, цілі. Квітки яскраво-жовті, великі, до 6 см у поперечнику, один­цем вінчають квітконосні стебла і їхні відгалуження, зісподу буруваті, чашечка їхня пухнаста, у віночку 15— 20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід — кулястий бага- тогорішок. Існує кілька видів горицвіту. Цвіте з ранньої весни до половини травня.

Де росте? На глинясто-вапнякових грунтах по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій і степо­вій, особливо в чорноземній зонах, в Криму, на яйлі. Зрід­ка трапляється на степових схилах в Росточчі-Опіллі і на півдні Полісся (Волинська область — м. Володимир-Волин- ський; Оваднівський район, с. Верба; Житомирська область; Львівська область — Золочівський район, с. Червоне; Івано- Франківська область — Рогатинський район, Чортова гора).

Що й коли збирають? Зрізають усю верхню частину рослини, залишаючи голу нижню і багаторічне кореневище під час цвітіння. Сушать у затінку при 30°.