країни Африки

Нігерія

Нігерія, Федеративна Республіка Нігерія — держава в Західній Аф­риці. Входить в Співдружність. Площа бл. 924 тис. км2. Населення 133,8 млн людей (2003), переважно хауса, йоруба, ігбо, фульбо, ібібіо. Міське населення 35 % (1991). Офіційна мова — англійська. Більшість віруючих — мусульмани і християни. Федерація в складі 30 штатів і сто­личного федерального округу Абуджа. Столиця — Абуджа. Глава держа­ви і уряду — президент.

Переважають рівнини і плато (найбільша висота 2042 м — пік Фо­тель). Клімат на більшій частині країни екваторіально-мусонний. Сере­дні температури травня 33 °С, січня 26 °С. Опадів на рік від 500 мм на північному сході до 4000 мм на півдні. Головна річка — Нігер, на північ­ному сході озеро Чад. На півдні —тропічні ліси, на півночі савани. Резе­рвати Боргу, Квіамбана, Янкарі.


Конго

Конго, Демократична Республіка Конго — держава в Центральній Африці. Площа 2,3 млн км2. Населення 56,6 млн людей (2003); головним чином народи лубу, конго, монго, руанда, занде. Міське населення 44 % (1985). Офіційна мова — французька. Бл. 50 % населення дотримується місцевих традиційних вірувань, інші переважно християни. Адміністра­тивно-

територіальний поділ: 11 областей (у т. ч. столиця, що виділена в окрему адміністративно-територіальну одиницю). Столиця — Кіншаса. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатна Зако­нодавча рада. На заході омивається Атлантичним океаном на протязі 40 км. Велика частина території Конго — западина Конго і оточуюче її плато (висота до 1300 м). На сході — гори: масив Рувензорі (висота до 5109 м, пік Маргеріта), вулканічні гори Вірунга (висота до 4507 м), ут. ч. діючі вулкани. Клімат екваторіальний, на півдні і крайній півночі субек­ваторіальний. Середні температури найтеплішого місяця від 24 до 28 °С, найхолоднішого від 22 до 25 °С. Опадів — 1000—2500 мм нарік. Головна річка — Конго (Заїр), її притоки: Арувімі, Убангі, Ломамі, Касаї. Великі озера — Мобуту-Сесе-Секо, Едуард, Ківу, Танганьїка, Мверу. Вологі екваторіальні ліси, вторинні савани; на півдні і південному сході — сухі тропічні рідколісся, в горах — гірські ліси. Національні парки: Вірунга, Салонге, Гарамба, Кахузі-Бієга тощо.


Кенія

Кенія, Республіка Кенія — держава в Східній Африці. Площа 582,6 тис. км2. Населення 29,2 млн людей (2000), головним чином наро­ди кикуйо, луо, лухья, камба. Міське населення 25,3 % (1991). Офіційні мови — англійська і суахілі. Віруючі — християни, мусульмани і ті, що дотримуються місцевих традиційних вірувань. Адміністративно-терито­

ріальний поділ: 7 провінцій і столичний округ. Столиця — Найробі. Вхо­дить у Співдружність. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні збори. Кенія займає північно-східну частину Східно-Африканського плоскогір'я (г. Кенія, 5199 м). Клімат субекваторіальний. Середні температури січня 14—27 °С, липня 12—25 °С. Опадів від 250 мм на північному сході до 1500—2000 мм в горах. Основні річки Тана, Галана; озеро Рудольф (Туркана), східний берег озера Вікто­рія. Савани і саванні ліси, напівпустелі; по схилах гір — вічнозелені тропічні ліси. Національні парки: Цаво, Сибілон, Маунт-Кенія, Меру, Абердер; декілька морських національних парків, заповідники.


Південноафриканська Республіка (ПАР)

Південноафриканська Республіка (ПАР) — держава на півдні Африки. Площа 1,219 млн км2. Населення 43,9 млн людей (2000), у т. ч. африканці (76 %; зулу, косата інші), метиси (9 %), вихідці з Європи (13 %), головним чином африканери (бури) і англійці. Міське населення 53 % (1998). Офі­ційні мови — африкаанс і англійська. Віруючі — в основному християни і прихильники місцевих традиційних вірувань. Столиця — Преторія, ре­зиденція парламенту — Кейптаун. Адміністративно-територіальний по­діл: 9 провінцій. Глава держави — президент. Законодавчий орган — дво­палатний парламент (Сенат і Національні збори).

ПАР займає південний край Південно-Африканського плоскогір'я, трохи піднятого по краях (Драконові гори на сході, окремі вершини по­над 3000 м) і обмеженого крутими схилами Великого Уступу. На півдні Капські гори. Клімат тропічний і субтропічний. Середня температура січня 18—27 °С, липня 7—10 °С. Опадів від 60 мм на узбережжі, 650 мм на плоскогір'ї, до 2000 мм на рік на східних схилах Драконових гір. Головні річки — Оранжева і Лімпопо. На сході — савана, південніше за 30° пд. ш. — субтропічні ліси і жорстколисті вічнозелені чагарники, на схилах гір — субтропічні і мусонні ліси; у внутрішніх районах савана, степи, чагарникові напівпустелі і пустеля Карру. Національні парки — Крюгер, Калахарі-Гемсбок та інші, численні заповідники і резервати.


Єгипет

Єгипет (араб. Міср), Арабська Республіка Єгипет (Гумхурія Міср аль-Арабія) — держава на північному сході Африки і на Синайському п-ові в Азії. Площа 1001,4 тис. км2. Населення 74,7 млн людей (2003); 98 % єги­птяни (єгипетські араби), а також нубійці, бербери тощо. Міське насе­лення 45 % (1998). Офіційна мова — арабська. Державна релігія — іслам (сунітського напряму), бл. 10 % населення — християни (копти). Адміні­стративно-територіальний поділ: 26 мухафаз (губернаторство). Столиця — Каїр. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатні Народні збори.

На півночі омивається водами Середземного моря, на сході — вода­ми Червоного моря. Бл. 96 % всієї території — пустинні райони, 3 % — дельта і долина р. Ніл. Клімат на півночі субтропічний, на іншій терито­рії — тропічний пустинний. Середні температури січня від 11—12 °С на півночі до 15—16 °С на півдні, липня відповідно 25—26 °С і 30—34 °С. Опадів на рік менше ніж 100 мм на більшій частині території, 200—400 мм на півночі. Єдина річка — Ніл. Великі запаси підземних вод. Щебе­нисті і піщані пустелі. У долині і дельті Нілу — культурна рослинність. Резерват Ваді-Рішраш.


Соціально-економічна характеристика країн Африки

Африка займає 1/5 суходолу земної кулі. За розмірами (30,3 млн км2) з усіх частин світу поступається тільки Азії. До складу регіону входять 55 країн.

У світі немає іншого континенту, який в такій же мірі постраждав би від колоніального гніту і работоргівлі, як Африка. Розпад колоніальної системи почався в 1950-х роках на півночі континенту, остання коло­нія — Намібія була ліквідована у 1990 р. У 1993 р. на політичній карті Африка виникла нова держава — Ерітрея (внаслідок розпаду Ефіопії).

Континент майже посередині перетинається екватором і повністю лежить між субтропічними поясами Північної і Південної півкуль. Своє­рідність його форми — північна частина в 2,5 разу ширша за південну — визначило відмінність їх природних умов. Загалом материк компактний: на 1 км берегової лінії припадає 960 км2 території. Африка виключно багата корисними копалинами, хоч вивчені вони поки що недостатньо. Серед інших континентів вона займає перше місце по запасах руд мар­ганцю, хромітів, бокситів, золота, платини, кобальту, алмазів, фосфори­тів. Великі також ресурси нафти, природного газу, графіту, азбесту. Час­тка Африки у світовій гірничій промисловості — 14 %. Майже вся сиро­вина і паливо вивозяться з Африки в економічно розвинені країни, що ставить її економіку у велику залежність від світового ринку. Усього в Африці можна виділити 7 головних гірничопромислових районів. Три з них знаходяться в Північній Африці і чотири — на південь від Сахари.