родина бобові

Солодець голий (локриця, вербець)

Солодець голий (локриця, вербець) — Glycyrrhiza glabra L.

Родина бобові — Leguminosae

Солодець голий (локриця, вербець)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—100 см заввишки, що має могутню кореневу систему. Листки її чергові, складні непарноперисті, з 11—15 яйцеподібно-лан­цетними листочками, квітки метеликові, блідо-фіолетові, зібрані в густу пазушну волоть. Плоди — шкірясті, бурі боби. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? В степовій зоні по солончаках, понад берегами степових рік, на приморських схилах, зрідка в Криму. Інко­ли утворює суцільні зарості.

Що й коли збирають? Корені пізно восени. Ці корені містять у собі глікозиди ліквіритин і гліциризин (нудно- солодкий на смак), глюкозу, цукрозу, крохмаль, гіркоти, віск, аспарагін, солі кальцію, калію, магнію та сліди леткої олії. Очистивши їх ретельно від кори, до жовтого шару, сушать у легкій печі.

Коли застосовують? Як відхаркувальний (особливо при бронхіальній астмі у дітей), дещо сечогінний, обволікальний, трохи проносний засіб при запорах, геморої, виразці шлунка. Є протиотрутою при отруєнні грибами. Поліпшує смак ліків (гліциризин у 150 разів солодший за цукор), діє кортизоно- подібно \ впливає сприятливо на обмін речовин і при хворобі Аддісона. При хрипоті смокчуть локричний корінь. При коклюші п’ють відвар кореня у молоці. При виразці шлунка беруть 1 столову ложку суміші кореня солодцю, кореня алтеї, кореня живокосту лікарського, трави чистотілу звичайного в співвідношенні 2:2 :2: 1 на 1 склянку води, варять 15 хвилин. Випивають 2—3 склянки на день.


Дрік красильний (жовтило)

Дрік красильний (жовтило) — Genista tinctoria L. (отруйний)

Родина бобові — Leguminosae

Як виглядає? Багаторічна напівкущова рослина 100— 150 см заввишки. Стебла її без колючок, гостроребристі, вкриті низьким пухом, з гілками, спрямованими догори. Листки чергові, суцільні, ланцетні або еліптичні, переважно по краях і вздовж жилок з пушком, мають маленькі при­листки. Квітки метеликові, золотаво-жовті, в довгастих гро­нах на кінцях гілок і стебел; приквітки довші за двогубу чашечку. Плоди — голі лінійні, трохи зігнуті боби. Цвіте у травні— червні, частково в серпні.

Де росте? Майже по всій території УРСР, рідше на пів­дні — по сухих лісах, на узліссях, на схилах пагорбів, серед чагарників, при лісових дорогах, на пісках.

Що й коли збирають? Під час цвітіння зрізають серпом гілки з цвітом та листками.

Коли застосовують? Як сечогінний, судинозвужувальний, проносний, заспокійливий, кровоочисний засіб, при водянці живота, всіх видах жовтяниці, серцевій слабості зі зниже­ним тиском крові, при хворобах щитовидної залози (зоб, гі­потиреоз, мікседема). Також при маткових кровотечах і шкірних хворобах, завдяки вмісту леткої олії, алкалоїдів цитизину і спартеїну, глікозиду лютеоліну та інших. Чай із зелених частин (гіллячок) дроку за дією нагадує тиреоідин — гормональний препарат щитовидної залози. Причому ліку­вальна дія дроку триваліша, він не виявляє шкідливих по­бічних явищ, якщо не перевищувати дозу (дія флавонового глікозиду лютеоліну).