родина горіхові

Горіх волоський

Горіх волоський — Juglans regia L.

Родина горіхові — Juglandaceae

Як виглядає? Довговічне могутнє дерево з густою, розки­даною кроною і бальзамічно-запашним листям. Листки дов- гочерешкові, до 0,5 м завдовжки, непарноперисті, з 5—9 овальними частками, які, зокрема, бувають до 15 см зав­довжки. Чоловічі квітки зібрані в товсті, густі, звислі коти­ки, жіночі — по 2—3 на вкорочених пагінцях, зелені, непоказні. Плід — куляста кістянка, окутана зеленим оплоднем, який під осінь чорніє, лускає і відслонює здере, рознисту, двостулкову кістянку з чотирилопатевії дині покритим тонкою бурою шкіркою, насінням — горіхом. Цвіте в квітні — травні.

Де росте? Розводять в садах, садибах, у дикому с — в лісах субтропіків. (Походить з Балкан, Малої та Середньої Азії).

Що збирають? Зелені неспілі плоди і молоді листки, від­щипуючи їх від центрального черешка. Сушать швидко, на горищах, бо легко чорніють і псуються.

Коли застосовують? При авітамінозі С; як засіб, що в’я­же і очищує кров при лишаях, і висипах на шкірі; при не­регулярних менструаціях; як глистогінний засіб (завдяки дії алкалоїду югландину, леткої олії, дубильних речовин, кислот тощо). У вигляді чаю готують так. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку порізаних листків і на­стоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці двічі-тричі на день: при цинзі, цукровому діабеті (знижує процент цукру в сечі), як засіб проти круглих глистів і при шкірних хворобах. Дубильні та інші речовини, що є в горісі, діють при катарах шлунка і кишок проти скупчення слизу в них, при про­носах.