родина губоцвіті

Лаванда колоскова

Лаванда колоскова — Lavandula spica L.

Багаторічний, від основи простертогіллястий напівкущ з родини губоцвітих (Labiatae)

Культивують як ефіроолійну рослину переважно в Криму. Походить із Середземномор’я. Цвіте в липні — серп­ні. Збирають квітки і траву під час цвітіння.

Коли застосовують? Як заспокійливий і спазмолітичний засіб при мігрені, неврастенії, нервовому збудженні, посиле­ному серцебитті, при паралічі (всередину й зовнішньо), та­кож при шлункових коліках і як жовчогінний та вітрогінний засіб.


Шандра звичайна

Шандра звичайна — Marrubium vulgare L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Шандра звичайнаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—70 см заввишки, з пухнастим чотиригранним, розгалуженим стеб­лом. Листки черешкові, округло-яйцевидні, поморщені, по краю зубчасто-пилчасті. Квітки брудно-білі, зібрані в кільця, сидять у пазухах приквіткових листків головного стебла та його розгалужень. Запах рослини приємний — пахне яблу­ками. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? На сухих відкритих місцях, по пустирях, по за­смічених місцях, вздовж огорож і тинів, на кам’янистих грунтах Півдня і в чорноземній смузі (медонос) — по всій те­риторії У PCP (розсіяно).

Що й коли збирають? Квітки й листки, під час цвітіння.


Шавлія лікарська

Шавлія лікарська — Salvia officinalis L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Шавлія лікарськаЯк виглядає? Багаторічний напівкущ 20—70 см заввишки, весь густопухнастий. Стебел багато, вони чотиригранні, де­рев’яніють при основі, а вище покриті сіро-зеленими листка­ми, довгастими, довгочерешковими, з дрібносітчастою поверх­нею і зубчастими краями. Квітки розміщені кільцями у вер­хівкових колосовидних суцвіттях. Віночок фіолетово-синій, двогубий. Вся рослина запашна. Цвіте в червні.

Де росте? Висаджують у квітниках, на городах, культи­вують у Криму заради вмісту в рослині летких олій (терпе­нів, сапонінів, дубильних речовин і алкалоїдів), як лікарську та ефіроолійну рослину. Походить з країн Середземномор’я.

Що й коли збирають? Листки, під час цвітіння рослин і у вересні.


Собача кропива серцева (сердечник волохатий)

Собача кропива серцева (сердечник волохатий) — Leonurus cardiaca L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Собача кропива серцева (сердечник волохатий)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50— 150 см заввишки, з прямим, гіллястим чотиригранним стеб­лом. Нижні листки округлі або яйцевидні, супротивні, че­решкові, майже до середини пальчасто-п’ятироздільні, сере­динні — довгасто-еліптичні або ланцетні, трироздільні або трилопатеві, всі вгорі великозарубчасто-пилчасті, пухнасті, гострі, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Квітки зібрані в густі кільця, сидять у пазухах приквіткових лист­ків, приквітки колючі. Віночки — верхня губа пурпурова, нижня посередині жовта, з пурпуровими цятками (бувають і білі віночки). Цвіте у червні — серпні.

Де росте? На засмічених місцях, по пустирях, на схилах, над урвищами, в занедбаних садах, під тинами, на цвинта­рях — в південно-західній частині УРСР.

Що й коли збирають? Всю рослину — під час цвітіння, від місця, де починаються листки або лише самі великі листки і квітучі верхівки.

Коли застосовують? При неврозах серця, в початковій стадії гіпертонічної хвороби, при кардіосклерозі, при підви­щеній нервовій збудності та легких формах базедової хво­роби.


Розхідник звичайний (плющик)

Розхідник звичайний (плющик) — Glechoma hederacea L. (отруйний)

Родина губоцвіті — Labiatae

Розхідник звичайний (плющик)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 60 см заввишки, з повзучими чотиригранними стеблами і квіту­чими гілками, які тягнуться вверх. Має запах м’яти. Нижні листки нирковидно-округлі, верхні нирковидно-серцевидні — всі черешкові.

Квітки — фіолетові або блакитнувато-лілові, двогубі, рідше червонуваті або білі, по 2—3 в пазушних кільцях. Цвіте у квітні — липні.

Де росте? По садах, серед чагарників, у лісах, по за­ростях, полях, біля доріг, під тинами, мурами, на цвинта­рях — майже по всій території УРСР, в Степу в напрямку до півдня рідшає і нарешті зникає, в Криму зустрічається порівняно рідко.

Що й коли збирають? Усю рослину, під час цвітіння, особливо листки.


Розмарин лікарський

Розмарин лікарський — Rosmarinus officinalis L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Розмарин лікарський Як виглядає рослина? Багаторічний вічнозелений кущ 0,5—1,5 м заввишки. Листки малі, вузькі, тупі, зверху темно- зелені, зісподу білоповстисті, з характерним запахом. Квіт­ки двогубі, блідо-фіолетово-блакитні, зібрані в невеликі ки­тиці. Цвіте у лютому — травні.

Де росте? Вирощують у горщиках, у квітниках; як ефіро­олійну рослину культивують головним чином у Криму й За­карпатті. В грунті не витримує тривалих морозів ниж­че 10-12°.

Що й коли збирають? Листки, з червня по серпень.

Коли застосовують? При порушенні діяльності шлунка (диспепсії), при набряках ніг, загальному ослабленні, серце­вих неврозах, як засіб, що посилює менструацію, при клімак­сі; в суміші з лавандою колосковою (Lavandula spica L.) — вживають проти високого кров’яного тиску і після кровови­ливу в мозок.


М’ята холодна (перцева)

М’ята холодна (перцева) — Mentha piperita L.

Родина губоцвіті — Labiatae

М’ята холодна (перцева)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, дуже за­пашна, 25—80 см заввишки. Стебло чотиригранне, галузисте, вся рослина щетинистоволохата. Листки супротивні, коротко- черешкові, яйцевидновидовжені або ланцетні, гострі, пило- виднозазублені. Квітки зібрані кільцями в безлистих пере­рваних колосовидних суцвіттях, червонувато-фіолетові або білувато-фіолетові. Цвіте в червні — серпні.

Де росте? М’ята холодна в дикому стані не росте, вона культивується по всій території УРСР — у садах, квітниках і на полях як ефіроолійна рослина. Багато різновидностей м’яти, які ростуть над струмками, канавами, використову­ються як лікарські рослини.

Що й коли збирають? Стебла з листками або тільки самі листки, під час цвітіння. Сушать швидко, але не на сонці.

Коли застосовують? У домашньому господарстві добре розтерті листки м’яти додають до вареників з сиром — для збудження і поліпшення травлення, як вітрогінний і потогін­ний засіб, щоб зменшити нудоту, як засіб, що допомагає ири болях у шлунку і в кишечнику (ментол), при нежитю, хри­поті, бронхіті, бронхоектазах (дезинфікує), при нервовому збудженні, тремтінні рук, при стенокардії (разом з валеріа­ною спричинює рефлекторне розширення коронарних су­дин). М’ята діє жовчогінно, рекомендують її при жовтяниці і каменях жовчного міхура.


Меліса лікарська

Меліса лікарська — Melissa officinalis L.

Родина губоцвіті — Labiatae

меліса лікарськаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина ЗО—120 см заввишки, при розтиранні пахне цитриною. Стебло чотири­гранне, гіллясте, вся рослина м’яковолосиста. Листки серце­видно-яйцевидні, поморщені, великозубчасті, черешкові. Квітки блідо-рожеві або білі, в пазушних пучках. Медонос. Цвіте в липні — серпні.

Де росте? Серед заростів, по узліссях, на пустирях. Ме­лісу також висівають у квітниках і полях як ефіро­носну, лікарську та медоносну рослину. Походить із Східно­го Середземномор’я.

Що й коли збирають? Листки і верхівки пагонів, під час цвітіння. Сушать швидко, але не на сонці.

Коли застосовують? Як засіб, що діє протиспазматично і болезаспокійливо, вітрогінно, сечогінно, заспокоює нерви і збуджує травлення (дія седативної леткої олії, гіркот, ду­бильних речовин і вітаміну С); регулює статеву дію, припинює блювання.


Материнка звичайна, Чебрець звичайний і боровий

Материнка звичайна (А) — Origanum vulgare L. 

Чебрець звичайний і боровий (Б) — Thymus vulgaris L. (Thymus serpyllum L.)

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядають рослини?

(А)  (Б) 

Чебрець — багаторічний напів­кущ 5—30 см заввишки, з лежачими, при основі червоно-бу­рими, здерев’янілими стеблами. Квітучі гілки спрямовані вгору. Листки — дрібні, супротивні, яйцевидні, цілі, корот- кочерешкові, усіяні залозами з леткою олією. Квітки зібрані в головки. Віночки лілово-рожеві, іноді білі. Запах рослини ароматичний. Чебрець — медоносна рослина. Цвіте з травня до осені.


Зеленчук жовтий

Зеленчук жовтий — Galeobdolon luteum Huds.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Трав’яниста багаторічна рослина, 30—80 см заввишки, з повзким кореневищем. Стебло чотиригранне, всередині порожнинне. Листки короткочерешкові, супротив­ні, довгасто-яйцевидні, з серцевидною основою, по краю зуб­часто-пилчасті. Стебло і листки пухнасті. Квітки ззовні во­лохаті, двогубі (верхня губа квітки серповидна, вигнута, набагато довша від середньої лопаті; нижні губи — великі), жовті, зібрані кільцями, сидять у пазухах приквіткових лист­ків; приквітки колючі. Цвіте в травні — липні.

Де росте? Майже по всій території УРСР, крім Степу й Криму,— біля парканів, серед чагарників і у вогких лі­сах.

Що й коли збирають? Листки й квітки, під час цвітіння (неопалі).