родина складноцвіті

Приворотень звичайний, Стокротки багаторічні

Приворотень звичайний — Alchimilla vulgaris L.

Родина розові — Rosaceae

Стокротки багаторічні — Beilis perennis L.

Родина складноцвіті — Compositae

Приворотень звичайнийЯк виглядає приворотень звичайний? Багаторічна трав’я­ниста рослина, 10—30 см заввишки. Стебла стеляться, але під час цвітіння дугоподібно піднімаються вгору. Листки нижні на довгих черешках, верхні майже сидячі, молоді, дещо зморщені. Верхні листки п’ятилопатеві, нижні семи-, дев’я- тилопатеві, лопаті округлі, зарубчасто-пилчасті, з обох боків вкриті волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, непоказ­ні, зелено-жовті, зібрані у клубочки. На смак рослина іноді гіркувата, здебільшого терпка, виявляє в’яжучу дію, з слабо бальзамічним запахом. Цвіте у травні — жовтні.

Де росте? По луках, гаях, на межах, узліссях, пасо­виськах. Має багато різновидностей. Деякі з них ростуть лише в Криму, інші в Карпатах, Закарпатській області, ще інші на Поліссі, в Житомирській області, Сумській, спора­дично в Лісостепу (Тернопільська й Вінницька області, око­лиці Харкова).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння.


Полин гіркий, Полин звичайний (чорнобиль)

Полин гіркий (А) — Artemisia absinthium L. (отруйний) 

Полин звичайний (чорнобиль) (Б) — Artemisia vulgaris L.

Родина складноцвіті — Compositae

(А)  (Б) 

Як виглядають рослини? Полин гіркий — багаторічна трав’яниста рослина, 50—100 см заввишки, вся сірувато-сріб­ляста від густого опушення, з міцним, пряним запахом, гір­ким смаком. Стебло пряме, у верхівковій частині галузисте. Нижні листки довгочерешкові, пластинка трикутно-округла, дво-триперисті; стеблові —  короткочерешкові, двоперисті, частки довгасто-тупозагострені. Суцвіття — кулясті кошики біля 3 м в поперечнику, зібрані в однобоку волоть. Квітки всі трубчасті, жовті. Цвіте у червні — липні. Його легко мож­на сплутати з полином звичайним (чорнобилем) — рослиною до 150 см заввишки, стебло якої сильно гіллясте, пряме, чер­вонувате. Корені його дерев’янисті, досить товсті. Листки зверху зелені, голі, зісподу — білоповстисті, перисті, верхів­кові ж цілі, частки ланцетногострі. Суцвіття — довгасті або яйцевидні кошики, зібрані у вигляді волоті, квітки рожеві або червонуваті, всі трубчасті. Смак дещо гіркий, запах тро­хи бальзамічний, приємний. Цвіте у липні — серпні.


Подорожник ланцетолистий, Подорожник великий

Подорожник ланцетолистий (А) — Plantago lanceolata L. 

Подорожник великий (бабка) (Б) — Plantago major L.

Родина подорожникові — Plantaginaceae

(А)  (Б) 

Як виглядають рослини? Багаторічні трав’янисті рослини, до ЗО см заввишки, іноді цілком волосисті. Листки цілокраї, ланцетовидні, з 3—5 поздовжніми жилками, зібрані в при­кореневу розетку. Квітконосне стебло голе, колос короткий, дуже густий, яйцевидно-довгастий, віночок яскраво-бурий. Подорожник ланцетолистий цвіте у квітні — серпні; подо­рожник великий — у червні — вересні.

Де ростуть? По сухих луках, при дорогах, стежках, на межах, схилах, по конюшині. На Україні ці рослини поши­рені всюди.


Підбіл звичайний

Підбіл звичайний — Tussilago farfara L.

Родина складноцвіті — Compositae

Підбіл звичайнийЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина з повзким підземним галузистим кореневищем. Листки округло-серце­видні, кутасто-нерівнозубчасті, щільні, зісподу білоповстисті, зверху гладенькі, з’являються після квіток. Листки квітучого стебла лускуваті, яйцевидно-ланцетні, прямі, гострі, часом буруваті. Суцвіття — поодинокі пониклі жовті кошики на верхівці квітучого стебла, крайові квітки — язичкові в кілька рядів, удвічі довші за серединні, трубчасті. Цвіте в березні — травні.

Де росте? На вогкуватих глинистих, піщаних і глинисто- крейдяних грунтах схилів, горбків, залізничних насипів, ярів, на межах, краях полів, у сухих ровах, на краях лук — по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Квітки — навесні, молоді листки — через 2—3 тижні після того, як обсіменяться кошики.


Пижмо звичайне (дика горобинка)

Пижмо звичайне (дика горобинка) — Tanacetum vulgare L. (отруйна)

Родина складноцвіті — Compositae

Пижмо звичайне (дика горобинка)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 60— 150 см заввишки, з сильним камфорним запахом. Листки чергові, перисторозсічені, з довгасто-ланцетними перистонад- різаними пилчастими частками. Нижні листки черешкові, верхні — сидячі, суцвіття — півкулясті кошики, зібрані в щитки. Квітки жовті, всі трубчасті. Цвіте в червні — ве­ресні.

Де росте? Вздовж захисних смуг і по узбіччях залізнич­ного полотна, на межах, біля доріг, канав, по сухих луках, рідше по чагарникак і лісах, іноді на місцях висохлих канав і ставків, коло сільських хат, на цвинтарях — по всій тери­торії УРСР, в Карпатах і Криму — біля підніжжя гір.

Що й коли збирають? Молоді квітки з кошиками (або ви­ривають їх з кошиків) — у червні — липні, стигле насіння — восени. Сушити квітки треба швидко.


Осот городній

Осот городній — Sonchus oleraceus L.

Родина складноцвіті — Compositae

осот городнійЯк виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 30—100 см заввишки. Стебло пряме, порожнинне. Рослина при пораненні виділяє молочно-білий сік. Листки чергові, матові, голі, дріб- новиїмчасто-зубчасті, зубці витягнуті в м’які колючки, нижні листки перистороздільні, крилатий черешок розширюється в стріловидну основу, що окутує стебло. Кошики на верхівці стебла та його розгалужень зібрані в зонтиковидні щитки; квітки в них двостатеві, язичкові, жовті. Цвіте в червні — вересні.

Де росте? На вогких луках, як бур’ян на полях і городах, при дорогах. Поширений в Карпатах, на Розточчі-Опіллі і в Лісостепу (на Правобережжі).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння.


.

Оман високий (дивосил)

Оман високий (дивосил) — Inula helenium L.

Родина складноцвіті — Compositae

Оман високий (дивосил)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 100— 150 см, іноді до 250 см заввишки. Кореневище товсте, м’я­систе, всередині білувате з буруватими цятками; смак його гіркий (пекучий), запах досить приємний, сильний. Стебло пряме, борознисте, вгорі повстисте, гіллясте. Листки — при­кореневі великі, зверху шерстисті, зісподу сіроповстисті, не- рівнозубчасті, довгасто-еліптичні, гострі, звужені у черешок; стеблові — чергові, серцевидно-яйцевидні, стеблообгортні. Ко­шики досить великі, до 8 см у поперечнику, окремі і в гро­нах, квітки жовті. Цвіте в липні — вересні.

Де росте? Розсіяно росте майже по всій території УРСР. Культивують на городах, дико росте по вологих чагарниках, на високих берегах рік, особливо на грунтах чорноземної зони, при ровах, по краях лук, іноді на лісових галявинах.

Що й коли збирають? Кореневище з коренями, в жовтні. Сушать у затінку (багаті на леткі олії, інулін, сапоніни).


Нечуй-вітер волохатий

Нечуй-вітер волохатий — Hieracium pilosellaL. (отруйний)

Родина складноцвіті - Compositae

нечуй-вітер волохатийЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—60 см (коли з квітковою стрілкою) заввишки. Від розетки утво­рюються пагони, звичайно численні, з дедалі меншими до кінця пагона листками. Листки розетки зверху зелені або сизуваті, зісподу білоповстисті, ланцетовидні або довгасто- обернено-яйцевидні. Стебло завершене кошиком, квітки жов­ті, язичкові, зовні часто з червонуватими смужками на пе­люстках. Цвіте в травні — червні, іноді до жовтня.

Де росте? По луках і сухих вигонах, на греблях, рясно на піщаному грунті по всій території УРСР, в Криму — рідко.

Що й коли збирають? Усю рослину разом з коренем або самі кошики, під час цвітіння.

Коли застосовують? Як засіб, що спиняє кровотечі з ле­гень, матки, кишок при дизентерії, геморої, катарі товстих кишок; при бронхітах, при хворобах печінки (її опуханні), при жовтяниці і як засіб, що сприяє виділенню шлункового соку при недостатній кислотності (діють танін, гіркота, смо­листа речовина, слиз, флавон, що є в квітках).


Нетреба колюча (страхополох)

Нетреба колюча (страхополох) — Xanthium spinosum L (отруйна)

Родина складноцвіті — Compositae

нетреба колюча (страхополох)Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 15—100 см заввишки. Стебло сильно розгалужене. Листки трилопатеві з довшою середньою лопаттю, зісподу білоповстисті. При основі листків сидять по одній або по дві трироздільні жовті колючки. Маточкові квітки непоказні, жовтуваті, нит- ковиднотрубчасті, з малопомітним віночком. Плоди — овальні, обгортки їх жовтувато-бурі, густо вкриті тонкими, прямими, на верхівці гачкуватими колючками і між ними короткими волосками. Цвіте в липні — серпні.

Де росте? На засмічених місцях, на берегах рік, круч, біля доріг, на вигонах (овечий реп’ях), під тинами, на звалищах сміття. Для медичних потреб застосовують інший рід нетре­би— нетребу звичайну (ХапШіит зігитагшт Ь.*)з округло- трилопатевими листками, біля основи серцевидними, з гост­рими велико- і нерівнозубчастими частками, яка поширена по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Усю рослину (листки, стебло, пло­ди), зрізуючи її в тому місці, де починаються листки, або викопуючи з коренем. Листки і стебло збирають у липні —- серпні; плоди — у вересні — жовтні.


Нагідки лікарські (крокіс)

Нагідки лікарські (крокіс) — Calendula officinalis L.

Родина складноцвіті — Compositae

Нагідки лікарські (крокіс)Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина, до 50 см заввишки, з бальзамічним запахом, галузиста, густа, але ко- роткоиухнаста, з черговими довгастими листками, трохи липка. Кошики великі, з плоскими квітколожами і зеленими обгортками; квітки крайові — язичкові, серединні — труб­часті, жовтого або оранжевого кольору. Плоди — сім’янки серповидної, персневидної і гачкуватої форми, але всі вони дають однакові рослини. Цвіте з кінця травня до морозів.

Де росте? Висаджують у квітниках, як декоративну рос­лину по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Кошики, в період горизонтального розміщення язичкових квіток.

Коли застосовують? Як потогінний засіб, що в’яже, очи­щає кров і рани, які гнояться (нагідки містять у собі про­вітамін А — каротин, леткі олії, смоли, слиз, кислоти яблучну і саліцилову, алкалоїди; мають фітонцидну активність, мо­жуть обмежувати запалення і запобігати утворенню спотвор- ливих рубців). В них міститься гіркота календен, календу- лін, сапонін і червоний барвник.


Сторінки