родина складноцвіті

Лопух великий (справжній)

Лопух великий (справжній) — Arctium lappa L.; Lappa major Gaertn.

Родина складноцвіті — Compositae

лопух великийЯк виглядає? Дворічна трав’яниста рослина. Корінь дов­гий, м’ясистий, веретеноподібний, до 50 см завдовжки. Стеб­ло 60—150 см заввишки, все шерстистопавутинисте, пряме, борознисте, зелене або пурпурове, у верхній частині розга­лужене, гілки спрямовані вгору. Листки — великі, до 50 см у поперечнику, чергові, серцевидно-яйцевидні або яйцевид­ні, зарубчасто-зубчасті, на кінці загострені, зверху голі, зни­зу сірувато-павутинистоповстисті. Кошики численні, зібрані в щитки на верхівці стебла та його розгалужень, квітконіж­ки короткі, кошики сидять у пазухах поступово зменшених верхніх листків; їхня обгортка майже куляста, павутини- стопухнасто-зелена, складається з трьох шарів твердих лис­точків, з яких нижні й середні шилоподібно загострені, за­кінчені зігнутими до середини гачками (реп’яхи). Квітки — двостатеві, дзвоникувато-трубчасті, лілово-пурпурові, рідше білі. Цвіте в липні — вересні.

Де росте? По всій території УРСР — на вогких місцях, пустирях, біля огорож, поблизу житла, на городах, біля доріг, над берегами річок і струмків.


Кульбаба лікарська

Кульбаба лікарська — Taraxacum officinale Web. (exWigg.) (отруйна)

Родина складноцвіті — Compositae

кульбаба лікарськаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 5—30 см заввишки, при ушкодженні виділяє молочно-білий сік. Ко­рінь веретеноподібний, малорозгалужений, м’ясистий, 20— 60 см завдовжки, 1—2 см в поперечнику, на смак гіркува­тий. Всі листки зібрані в прикореневу розетку, ланцетні, виїмчасто-перистороздільні. Квіткове стебло порожнисте, на верхівці несе квітковий кошик. Суцвіття — один кошик 3 — 4    см в поперечнику, обгортка дворядна, горбкувата, зелена. Всі квітки язичкові, віночок золотаво-жовтий. Цвіте в трав­ні — липні.

Де росте? По всій території УРСР — на вогких грунтах, при дорогах, в садах і на городах, на узліссях, галявинах.

Що й коли збирають? Квітки разом зі стрілками — під час цвітіння, коріння з листками — навесні, до цвітіння рослини, саме коріння — восени.


Кремена лікарська (підбіл лікарський)

Кремена лікарська (підбіл лікарський) — Petasides officinalis Moench.

Родина складноцвіті — Compositae

кремена лікарська, підбіл лікарськийЯк виглядає? Багаторічна рослина. Листки 50 см в попе­речнику, округло-серцевидні, кутасто-рівнозубчасті, щільні, зісподу білоповстисті, далі майже голі. Квітки — м’ясо-чер- воні. Кошики — в довгастому гроні на покритому листочками довгому квітконосному стеблі. Кореневище велике, повзуче. Цвіте в березні — травні.

Де росте? В Лісостепу, зрідка на Поліссі, в Карпатах і гірському Криму розсіяно — понад берегами річок і струм­ків, по вологих місцях.

Що й коли збирають? Коріння — перед цвітінням росли­ни. В ньому містяться речовини спазмолітичної дії, в лист­ках — сліди алкалоїдів і аскорбінова кислота.


Золотушник звичайний

Золотушник звичайний — Solidago virga aurea L. (отруйний)

Родина складноцвіті — Compositae

золотушник звичайнийЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 100 см заввишки, з прямим стеблом. Прикореневі листки обернено­яйцевидні, зубчасті, черешкові; нижні стеблові — ланцетні, звужені в короткий черешок; верхні — сидячі, вузькі; су­цвіття — кошики, розміщені вздовж верхньої частини стебла у вигляді вузької волоті (різки), квітки золотаво-жовті. Цві­те у липні — вересні.

Де росте? Поширений по всій території УРСР, переважно р лісових і лісостепових районах, як посібник (разом з зо­лотушником канадським — Solidago Canadensis L.*, який спричинює ураження печінки). Росте в лісах, частіше хвой­них, в рідких чагарниках, на узліссях, по вогких зрубах, в сухих місцях — на берегах рік, по ярах, на схилах ровів, залізничних насипів, доріг, на сільських цвинтарях.

Що й коли збирають? Виламують цілу рослину під час її цвітіння або тільки самі листки.

Коли застосовують? Як жовчогінний засіб при жовтяни­ці, захворюваннях жовчного міхура (холециститі), при його каменях (холелітіазі), застійних явищах у печінці, при бо­лях у ділянці нирок, при розладах сечовиділення (запален­ня нирок, осад в сечі, водянка), як сечогінний засіб при порушенні обміну сечової кислоти, при ревматизмі, по­дагрі.


Деревій тисячолистий (кривавник)

Деревій тисячолистий (кривавник) — Achillea millefolium L. (отруйний)

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 20—50 см заввишки, з приємним запахом (бальзамічним). Кореневище повзке, з пагонами. Стебло пряме, трохи волосисте, як і листки. Листки двоперисті. Кошики, зібрані в багатьох дов­гастих складних щитках на верхівці стебла та його розга­лужень, дрібні, пахучі, звичайно білі (але зустрічаються ро­жеві або з фіолетовим відтінком), на смак гіркі. Цвіте у травні — жовтні.

Де росте? По всій території УРСР — по луках, полях, межах, біля доріг, по схилах, чагарниках, лісах.

Що й коли збирають? Листки, суцвіття і квітки, під час цвітіння.

Коли застосовують? При хворобах печінки, нирок і се­чового міхура, при виразці шлунка, гастритах, при сильних болях (спазмах) у шлунку; як кровоспинне (для збільшення кількості тромбоцитів у крові) при кривавому проносі, кро­вотечі з носа, кровохарканні, при мізерних менструаціях, геморої, виразках, ранах; для поліпшення обміну речовин; при запамороченні, нудоті, головному болю; для поліпшення травлення (діють глікоалкалоїд ахілеїн, дубильні речовини, летка олія, в складі якої є борнеол, цінеол, азулен, вітамі­ни С і К, фітонциди), як потогінний засіб, дають його при нічному нетриманні сечі у дітей і недокрів’ї.


Волошка синя, Гвоздики різноколірні

волошкаВолошка синя (А) — Centaurea cyanus L. Родина складноцвіті — Compositae

Гвоздики різноколірні (Б) — Dianthus versicolor Fisch. Родина гвоздикові — Caryophyllaceae

Як виглядає волошка? Однорічна трав’яниста сіро-зелено- пухнаста рослина 30—60 см заввишки. Стебло її гіллясте, спрямоване догори. Листки ланцетно-лінійні, нижні дещо лопатеві, верхні цілокраї. Кошики верхівкові, на довгих квітконіжках. Квітки крайові п’ятизубчасті, лійкоподібні, си­ні або, рідше, білі, рожеві; серединні — трубчасті, фіолетові. Цвіте у травні — серпні.

Де росте? По всій території УРСР, але на півдні зустрі­чається рідше — серед посівів жита та інших зернових куль­тур як бур’ян’. Інколи вирощують її у квітниках.

Що й коли збирають? Крайові квітки, вискубуючи їх з кошиків, під час цвітіння рослини. Швидко сушать у затін­ку на протязі, на дикті або папері (містять барвник ціанін, гіркий глікозид центаврин, мінеральні солі та інші ще не вивчені речовини).


Сторінки