Терен колючий

Терен колючий — Prunus spinosa L.

Родина розові — Rosaceae

Терен колючийЯк виглядає? Розчепірено-галузистий 1—3 м заввишки кущ з колючими гілками. Молоді гілки пухнасті. Листки довгасто-еліптичні, почергові, квітки білі, п’ятипелюсткові. Плоди — кістянки, кулясті, сині з сизим нальотом, на смак терпкі, достигають у вересні — жовтні. Цвіте у квітні — травні.

Де росте? На схилах, по сухих лісах, чагарниках, на узліс­сі, при дорогах, на межах, у ярах, на сухих крутих берегах річок — у Закарпатті, Карпатах, на Розточчі-Опіллі, в За­хідному Поліссі і Волинському Лісостепу.

Що й коли збирають? Корені і кору — восени, квітки й листки — в травні, ягоди — у вересні — жовтні.

Коли застосовують? Як в’яжучий засіб при проносах (зменшують також позиви) вживають свіжий сік з ягід, по­видло, настоянку на червоному вині чи горілці.

Квітки й молоді листки, зібрані після цвітіння, застосо­вують при хворобах нирок і сечового міхура, печінки, як трохи проносний і потогінний засіб, а також при серцевих болях; для зниження тиску крові і в’язкості крові (діють глікозид амигдалін і ціанисті сполуки — в листках; органічні кислоти, дубильні речовини, цукри тощо — в ягодах).

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток чи листків і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 склянку вранці й 1 ввечері.

При запорах 1 столову ложку суміші квіток терну, ко­реня ревеню (Rheum rhaponticum L.), кори крушини ламкої, кореня оману високого і листків м’яти холодної в співвідно­шенні 4 : 1 : 1,5 : 1 : 3,5 кип’ятять протягом 10 хвилин у 300 мл води, відціджують і п’ють по півсклянки тричі на день.

При хронічному ентероколіті з коліками беруть 1 столову ложку суміші квіток терну, кореня барбарису і трави очанки в співвідношенні 4:4:2 на 1,5 склянки окропу, настоюють півгодини і п’ють по 1 склянці вранці і ввечері.

Як сечогінний засіб 1 столову ложку квіток терну, бру­ньок берези і насіння петрушки в співвідношенні 5:3:2 на­стоюють 20 хвилин на 250 мл окропу і п’ють по 1 склянці двічі на день. Для підсилення менструації заварюють 1 сто­лову ложку суміші (порівну) трави звіробою і квіток терну колючого в 1 склянці окропу, настоюють півгодини і п’ють щоденно перед сном, по 3/4 склянки (також при невралгії і хронічних хворобах печінки). Відвар з кори чи коренів тер­ну (1 столова ложка подрібнених коренів або кори на 1 склян­ку води кип’ятять на малому вогні 15 хвилин) п’ють при під­вищеній температурі; таким же відваром (гарячим) роблять спринцювання при білях у жінок і роблять компреси на бе­шихово-запальні місця.

***** Мейн кун - это самая крупная порода домашних кошек. Одним из достоинств породы является миролюбивый и покладистый характер, который гармонично сочетается с крупными размерами мейн куна. Мейн кун котята, питомник по выращиванию и производству этого великолепного вида. Выбирая представителя этой породы, Вы выбираете не просто симпатичного котенка. аши котята окружены вниманием, заботой и лаской. Малыши переезжают в новый дом уже полностью привитыми и воспитанными. 

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем



Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua