Валеріана лікарська (одолян)

Валеріана лікарськаВалеріана лікарська (одолян) — Valeriana officinalis L.

Родина валеріанові — Valerianaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 100— 150 см заввишки. Має багато видів і різновидностей. Найкра­ща та, що росте на сухих місцях. Кореневища її мають своєрідний запах, який принаджує котів; на смак корені гіркі, трохи пекучі. На першому році розвитку з’являється розетка прикореневих листків, на другому виростає пряме, борознисте, порожнинне квітконосне стебло. Листки супро­тивні, непарно-перистоскладні, листочки яйцевидно-ланцетні, зазублені або цілокраї. Суцвіття велике, галузисте, окремі його частини у вигляді складних щитків. Квіти дрібні, па­хучі, двостатеві, рожеві або білі. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? У дикому стані поширена в Карпатах, Розточ- чі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу і Степу (валеріана блис­куча) — на болотистих місцях, у заплавах рік, на трав’яни­сто-осокових болотах, у вологих чагарниках, серед лозняків, культивується в радгоспах.

Що й коли збирають? Дворічні кореневища і корені — рано навесні або пізно восени (миють у холодній воді і су­шать поступово у затінку).

Коли застосовують? При розладах нервової системи, без­сонні і порушенні травлення на нервовому грунті, нудоті; як вітрогінний, глистогінний засіб та засіб для підтримання сили; при проносах (послаблює спазми гладких м’язів і по­силює гальмівні процеси в мозковій корі); для посилення дії снотворних і при розумовій перевтомі (діючий чинник — а-метил-пірилкетон). В леткій олії є складний ефір борне­олу, терпени та ізовалеріанова кислота, в коренях — також алкалоїди валерин і хатинін, глікозид валерид, сапоніни, ду­бильні речовини, оцтова, мурашина й інші органічні кис­лоти.

При розумовій перевтомі валеріана усуває порушення в мозковій корі, підвищує її функціональну діяльність, подіб­но до транквілізаторів. Валеріана регулює роботу серця, діючи безпосередньо на центральну нервову систему, а та­кож на серцевий м’яз та на автономну систему серця, яка створює і проводить імпульси. Валеріана поліпшує коронар­ний кровообіг та посилює продукцію залоз шлунково-киш­кового тракту і виділення жовчі.

У вигляді чаю готують так. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібнених коренів і кип’ятять ІО хвилин. П’ють по 1 склянці за потребою: при гіпертиреозі, нервово­му збудженні, істерії, тяжких душевних переживаннях, при епілепсії, безсонні, судомах, при спазмах коронарних судин, при посиленому серцебитті, неврозах серцево-судинної си­стеми. Немовлятам при болю в животі дають щогодини по 1 чайній ложці. Клізма з валеріанового відвару заспокоює кишкові коліки. При відчутті порожнечі в шлунку, коли язик обкладений і трохи болить голова, п’ють по 3 склянки на день чай, який готують таким чином: в 1 л води кип’я­тять 10 хвилин 6 ложок деревію, в гарячий відвар всипають по 1 столовій ложці трави полину гіркого і кореня валеріа­ни та 2 ложки трави холодної м’яти; настоюють півгодини. Замість чаю можна вживати спиртову або ефірну настоянку.

Щоб приготувати спиртову настоянку, 1 частину коренів заливають 5 частинами 70% спирту і настоюють у теплі (25°) протягом 7 днів. Потім зливають, відтискають, відстоюють, проціджують крізь пропускний папір і вживають по 15—40  крапель, залежно від потреби, але нетривало, бо валеріана порушує функції шлунково-кишкового тракту. Ефірну настоянку виготовляють з і частини розмеленого коріння валеріани, яку беруть на 4 частини 90% спирту, настоюють 4 дні, доливають 2 частини ефіру і настоюють ще 3 доби. Далі роблять, як при приготуванні спиртової настоянки. Зовнішньо застосовують при нервовому потрясінні (пере­ляку) з конвульсіями в дітей; при епілепсії. Купають дити­ну у теплому відварі з коренів валеріани (беруть 1 жменю коренів на 1 л води, варять 10 хвилин і додають до ванни). Ванну роблять через день, а всередину дають 5 разів на день по 7—10 крапель спиртової настоянки в чайній ложці води. П’ятнадцятихвилинну ванну роблять через день перед сном. Дорослим при функціональних захворюваннях нерво­вої системи, явищах перевтоми, надмірній дратівливості, та­кож при деяких ревматичних недугах, радикуліті, тромбо­флебіті, гіпертонії і гіпотонії готують відвар з суміші трави чебрецю, шавлії, кореня валеріани, квіток нагідок і ромаш­ки лікарської (порівну). Для цього беруть пригорщу суміші на 2 і води, варять ЗО хвилин і додають до повної ванни; ароматичні ванни роблять двічі на тиждень.

***** Ставки на спорт и прогнозы, актуальная оценка состояния команд, новости, подробная статистика и многое другое. У нас всегда все свежее и актуальное.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем





Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua