Водосховища, ставки та канали

став в селі Любаша Рівненської областіВодосховища, ставки та канали створено людиною для регулювання стоку з метою господарського використання поверхневих вод. Зокрема для енергетики, водного транспорту, водопостачання, зрошення, риборозведення та рекреації. Вони впливають на гідрологічний режим рік і озер та на мікроклімат прилеглих територій.

В Україні споруджено 1157 водосховищ і 28,8 тис. ставків. До ставків відносять штучні водойми, об'ємом до 1 млн м3 води. Найбільші водосховища в Україні створено на Дніпрі, Дністрі та в басейні Південного Бугу, Сіверського Дінця та Інгульця. Дніпровський каскад водосховищ в Україні складається із 6 водосховищ.

Київське водосховище створено при спорудженні Київської ГЕС в 1964-1966 рр. Його довжина — 110 км, ширина — до 12 км, площа — 922 км2, середня глибина — 4м, максимальна — 14,5 м. Мілководні ділянки (глибиною до 2,0 м) займають близько 40 % площі водосховища. Повний об'єм води становить 3,73 км3. Температура води в липні — +20...+24 °С. Льодостав встановлюється із середини грудня до кінця березня. Водообмін відбувається від 8 до 15 разів на рік. Влітку спостерігається цвітіння води. Тут поширені різні види водяної рослинності (рогіз, очерет, водорості, зокрема синьо-зелені). Найпоширеніші з промислових риб: лящ, щука, плітка, чехоня та ін. Рибопродуктивність коливається від 7 до 23 кг/га за рік. У зв'язку з Чорнобильською катастрофою відбулося забруднення донних відкладів Київського водосховища радіонуклідами.

Канівське водосховище утворилося внаслідок побудови греблі Канівської ГЕС в 1972-1978 рр. Його довжина — 120 км, ширина — до 8 км, площа — 675 км2, середня глибина — 3,9 м, а максимальна — 21 м. Повний об'єм води 2,73 км3. Водообмін відбувається 16-18 разів на рік. Мілководдя (глибина до 2 м) займає близько 24 %. Із риб практичне значення мають лящ, щука, пласкирка, верховодка та ін. На формування гідрохімічного режиму водосховища впливають стічні води Києва.

Кременчуцьке водосховище утворилося при спорудженні Кременчуцької ГЕС в 1959-1961 рр. і є найбільшим за площею серед Дніпровського каскаду. Воно має площу 2252 км2, довжину — 149 км, ширину — до 28 км, а об'єм води — 13,5 км3. Середня глибина — 6 м, а максимальна — 21 м. Водообмін відбувається 2,5-4 раза на рік. Мілководна частина (до 2 м) займає 18 % його площі. Тут ростуть водолюбні рослини: очерет, рогіз вузьколистий, латаття біле, рдесник та ін. Значно розвинуті водорості, які представлені 750 видами. У водосховищі водиться 50 видів риб, серед яких промислове значення мають: лящ, судак, короп, плітка, синець. Середня багаторічна промислова рибопродуктивність Кременчуцького водосховища становила 32 кг/га.

Дніпродзержинське водосховище створено в 1964 р. при спорудженні Дніпродзержинської ГЕС. Його довжина — 114 км, ширина — 16 км, площа — 567 км2. Пересічна глибина — 4,3 м, максимальна — 16 м. Об'єм води — 2,45 км3. Водообмін відбувається 18-20 разів на рік. Використовується для енергетики, водного транспорту, зрошення (30-40 тис. га), водопостачання (тут бере початок канал Дніпро—Донбас), рибного господарства і рекреації. Із 30 видів риб промислове значення мають лящ, щука, судак, сом, плітка та ін. Промислова рибопродуктивність становить 25-29 кг/га на рік.

Дніпровське водосховище утворилося в 1932 р. при спорудженні Дніпрогесу, відбудоване після Великої Вітчизняної війни в 1948 р. Його довжина — 129 км, середня ширина — 3,2 км, площа — 410 км2, пересічна глибина — 8м, максимальна — 53 м, об'єм води — 3,3 км3. Воно знаходиться в межах Українського кристалічного щита, а на його берегах відслонюються докембрійські кристалічні породи. Водами озера затоплено 10 дніпровських порогів, які були перешкодою для судноплавства. Водообмін відбувається 12-14 разів на рік. Рибопродуктивність менша, ніж інших дніпровських водосховищ і становить 14-15 кг/га на рік. Якість води у водосховищі нижча, ніж в інших дніпровських водосховищах.

Каховське водосховище (утворилося в 1955-1958 рр. при спорудженні Каховської ГЕС) — одне з найбільших дніпровських водосховищ: його площа — 2155 км2, повний об'єм води — 18,2 км3, довжина — 230 км, максимальна ширина — 25 км, середня глибина — 8,4 м, максимальна — 24 м. Водообмін відбувається 2-3 рази на рік. Мілководдя (глибина до 2 м) займає 5 % загальної площі.

Значна частина мілководдя зайнята очеретом, рогозом, куширом, водяним горіхом та іншими рослинами. Найпоширенішими видами водоростей є зелені, синьо-зелені та діатомові. Крім енергетики, особливо широко використовується для зрошення причорноморських і кримських степів (понад 650 тис. га), водопостачання (5-6 км3 води на рік), рибного господарства (рибопродуктивність — 35 кг/га на рік, вилов до 6,5-7 тис. т на рік). Промислове значення мають лящ, судак, товстолобик, плітка, тюлька та ін.

Дністровське водосховище (споруджено при будівництві Дністровської ГЕС) має площу 142 км2, а повний об'єм води — 3 км3. Значними за розмірами є також водосховища в басейнах інших рік: Червонооскільське (створено в 1958 р., площа — 122,6 км2, повний об'єм води — 0,47 км3) на р. Оскіл у Харківській і Донецькій областях. Печенізьке (створено в 1962 р., площа — 86,2 км2, повний об'єм води — 0,38 км3) на р. Сіверський Донець у Харківській області, Карачунівське (реконструйовано в 1955-1958 рр., площа — 44,8 км2, повний об'єм води — 0,31 км3) на р. Інгулець у Дніпропетровській області, Ладижинське (створено в 1964 р., площа — 20,8 км2, повний об'єм води — 0,15 км3) на р. Південний Буг у Вінницькій області. Генератор бензиновый на 5квт стане в нагоді якщо Ви надумаєте відвідати ці чарівні місця.

Великі водосховища, крім корисної ролі, спричинюють і негативні наслідки — при спорудженні їх переносилися населені пункти, мілководдям затоплено значні площі земель, які використовувались як сіножаті та пасовиська, у ряді районів відбулося підтоплення земель, розвивалися абразія берегів та зсуви.

Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій зосереджують і використовують значну кількість води та мають своєрідний гідрологічний, гідрохімічний та гідробіологічний режим. В Україні нині працює понад ЗО великих теплових і 5 атомних електростанцій.

Найбільші водойми-охолоджувачі мають такі теплові електростанції: Вуглегірська (споруджено в 1972 р.) у Донецькій області — об'єм водойми-охолоджувача 168 млн м3, Ладижинська (споруджено в 1970 р.) у Вінницькій області — об'єм 150 млн м3, Курахівська (реконструйовано в 1972 р.) у Донецькій області — об'єм 83 млн м3, Бурштинська (споруджено в 1965 р.) в Івано-Франківській області — об'єм 53 млн м3; атомні електростанції: Південно-Українська (1982), об'єм — 79 млн м3, та Чорнобильська (1977), об'єм — 58 млн м3.

Ставки в Україні значно поширені. Вони являють собою штучні водойми з об'ємом води до 1 млн м3 кожний. Побудовані переважно на малих річках, балках і ярах та, на відміну від великих водосховищ, займають тільки прируслові ділянки й частину заплави та дно ярів і балок. Стави прикрашають населені пункти і використовуються для зрошення, водопостачання, риборозведення, відпочинку. Найбільше ставків у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Полтавській областях.

 

Джерело: geografica.net.ua

 



Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua