Всі сорти зеленого та чорного чаю робляться з рослини Camellia Sinensis.
Чай необхідно зберігати у прохолодному, сухому темному місці, бажано у металевій або скляній банці. Не рекомендується зберігати чай довше року, щоб уникнути псування і втрати аромату.
Чашка чаю містить у два рази менше кофеїну, ніж чашка кави. Ви можете видалити з напою 80% кофеїну, якщо заллєте чай окропом, почекаєте 30 секунд і зіллєте рідину. Після цього можна залити чай свіжою порцією окропу і заварювати 5 хвилин.
Слово "чай" в англійській і споріднених мовах (tea, tay, the, tey, ...) походить з назви чаю в китайському діалекті Сямень – Te (вимовляється Тей). У мандаринському діалекті слово, що позначає чай – Cha. Від нього пішли слова Char, чай та інші схожі. Мабуть, використовується та чи інша назва в залежності від того, хто поставляв чай в ту чи іншу країну. У деяких країнах використовуються обидва варіанти.
Часто можна зустріти інформацію, що чай пив ще китайський імператор Шен Нунг майже 5 тисяч років тому, який визначив, що чайне листя, кинуте у воду, перетворює її на підбадьорливий напій. Однак документальних підтверджень цих фактів немає. Перша згадка про використання чаю відноситься до 4 століття нашої ери. Вчені при цьому вважають, що чай почали пити багато століть тому у Східній Азії. Там він використовувався у медичних цілях, у вигляді сушеного листя, з додаванням цибулі, м’яти, апельсина й імбиру. Заварювати чай окропом стали під час правління династії Мінг (14-17 століття). Таким чином, вживання чаю у сучасному сенсі почалося менше 700 років тому.
Охолоджений чай був винайдений у 1904 році, коли на виставці у Сент-Луїсі була представлена марка від Річарда Блечіндена (Richard Blechynden). Завдяки цьому чай з льодом став популярний в усьому світі, хоча перед цим охолоджений чай в Америці пили ще на початку 19 століття. Цікаво, що 80% чаю в Штатах продається у вигляді охолодженого напою.
Хто винайшов чайний пакетик? Легенда свідчить, що постачальник з Нью-Йорка Томас Салліван виявив, що дорого обходиться доставка чаю у металевих банках. Так, у 1904 році він почав продавати чай у паперових пакетах, а один із клієнтів випадково впустив пакет у воду. Історія гарна, але патент на пакетики з чаєм датований 1903 роком. Проте більшість поціновувачів чаю вважають, що винахід чаю у пакетиках погіршило його смак і властивості.
До 18 століття в Європі вважали, що зелений і чорний чай робляться з різних рослин – китайські виробники приховували секрет їх виготовлення. Чайні рослини почали поставлятися з Китаю тільки на початку 19 століття, разом з рецептами з виробництва чаю. Трохи пізніше англійці виявили дикорослий чай в Індії, який отримав назву Camellia Sinensis. З цієї рослини отримують як чорний, так і зелений чай.
Чай виготовляється в 5 етапів:
- Верхні листки і квітки збирають руками.
- Зірвані листя залишають на добу підсохнути.
- Листя прокочують між металевими валками, щоб перемішати ароматичні речовини усередині листа для кращого аромату.
- Обкатане листя залишають на відкритому повітрі для окислення.
- "Окислене" листя нагрівають, щоб припинити подальше окислення і видалити залишки вологи.
Знаєте, чим відрізняється виготовлення чорного чаю від зеленого? Зелений чай перед окисленням обробляється паром, щоб знищити ензими. Ці ж ензими при окисленні чорного чаю змінюють його колір до чорного і надають відповідний "чайний" смак. Близько 75% чайного листя у світі перетворюються на чорний чай, решта 25% – в зелений.
Деякі сорти чорного і зеленого чаю проходять додаткову обробку – наприклад, додавання олії бергамоту (неїстівного цитрусового фрукта) в чорний чай перетворює його на сорт чаю Ерл Грей.
Купить сверло в Москве не представляет никакой сложности. Не верите? проверьте сами )
Чай вирощується в основному в п’яти країнах – Китаї (майже 80% зеленого чаю), Індії (в основному чорний), Шрі-Ланці (часто званої Цейлоном, батьківщина чаю Ліптон), Японії (різні екзотичні чаї) і Тайвані (різні сорти зеленого чаю).
Джерело: http://cikavo.com.ua/tsikavi-fakty-pro-chaj.html
Чай містить безліч антиоксидантів, при помірному споживанні покращує імунну систему, допомагає у профілактиці раку і серцево-судинних захворювань.
