Цікаво знати

Джунглі

Опубліковано admin ср, 01 вересня 2021р.

Що таке "джунглі", та як правильно застосовувати цей термін?

Ми дуже часто використовуємо слово "джунглі", зокрема в географії, навіть не підозрюючи про те, що це воно мало від початку зовсім інше значення. Приміром зараз здебільшого ми називаємо "джунглями" густі ліси Амазонки та вологі ліси екваторіальної Африки, які насправді є сельвою та гілеями відповідно. Що ж стосується слова "джунглі", то застосувати його в цьому випадку дуже складно, і було б некоректно. Вся справа в тому, що слово "джунглі" походить від англійського "jungle" коріння якого йдуть у санскрит, де слово «Джангала» означало «необроблені землі». Англійці що жили в Індії, запозичили це слово з хінді та урду, в яких воно до цього часу означало «ліс», і стали вживати його в значенні «непрохідні хащі». Однак в індусів "джунглями" є землі, на яких ростуть високі трави або болота з рослинністю, і це не завжди може бути густий ліс. Джунглі утворюються на . . . . .

Друмліни

Опубліковано admin ср, 18 серпня 2021р.

Що таке "ДРУМЛІНИ" ?

Як відомо, льодовики є потужним рельєфоутворюючим фактором. Саме вони залишили по собі чимало цікавих форм на земній поверхні. Одними із таких форм є друмліни, утворення яких відбулося безпосередньо за участі геологічної роботи льодовика.

Друмліни - це пагорби еліптичної форми, які складаються з моренних відкладів, і мають продовгувату форму, яка сформувалася по напрямку руху льодовика. Простіше кажучи, друмлін - це "гребінь" породи, який сформувався льодовиком. В нижніх шарах льодовика відбувався . . . . .

друмліни

геоморфологія

рельєф

Висотна поясність

Опубліковано admin вт, 10 серпня 2021р.

Висотна поясність та її особливості

Як відомо, з висотою температура повітря знижується на кожні 100 метрів на 0,6° С (6° на 1 км), що невпинно призводить до зміни природних ландшафтів у горах. Така закономірність має назву "висотної поясності", і на її тенденцію географічна широта впливає значно слабше, ніж на вже згадану раніше широтну зональність.

За рахунок того, що зміна температури з висотою має сталий характер, у горах сформувалися яруси, в кожному із яких панує відносно стабільний температурний режим, який і є головним чинником формування тих чи інших природних комплексів, які власне і відповідають кожному ярусу. Однак зміна цих поясів (ярусів) залежить від природної зони біля підніжжя гір, та їх висоти. Для прикладу на півночі Євразії представлені тільки чотири пояси, що змінюють один одного від підніжжя до вершини: ліси, пояс кедрового стелюха, гірська тундра, і багаторічні сніги. По мірі просування на південь кількість поясів збільшується. В Альпах виділяють вже п'ять поясів, оскільки вони лежать в помірному поясі, там між 900 та 1800 метрами висоти ростуть . . . . .

Широтна зональність

Опубліковано admin нд, 08 серпня 2021р.

Що таке "широтна зональність"?

У зв'язку з кулястою формою Землі, розподіл сонячного світла та тепла відбувається по її поверхні нерівномірно. Окремі ділянки отримують більше сонячного тепла (екваторіальні та тропічні широти), а деякі - дещо, або значно менше (помірні та полярні широти). Саме це лежить в основі розподілу природних комплексів, які ми називаємо "широтною зональністю". Головна причина широтної зональності - це швидка зміна співвідношення тепла і вологи від екватора до полюсів.

Крім того формування широтної зональності залежить і від ряду інших чинників, зокрема нахил осі Землі відносно екліптики, від якого залежить нерівномірність надходження сонячного тепла за сезонами, а добове обертання планети зумовлює відхилення повітряних мас. Також вона залежить (але меншою мірою) від відстані між Землею та Сонцем, яка також не є постійною як в річному вимірі, так і в тисячолітньому.

Широтна зональність є результатом . . . . .

широтна зональність

Сторожинецький дендропарк

Опубліковано admin ср, 28 липня 2021р.

Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область)

В далекому 1912 році у лісовому масиві, що належав на той час найвпливовішій єврейській родині Оренштейнів, був заснований один із найстаріших природних шедеврів Центральної Європи - Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область). Окрім ландшафтних дизайнерів, до створення парку долучилися і звичайні відвідувачі. Нині це місце називають "Алеєю Дружби". У 1945 році на основі парку було створено навчальний заклад – лісовий коледж, що визначило його подальший розвиток. Садибну будівлю зайняв адміністративний корпус коледжу.

За більш як столітнє існування, у парку парку зібрано колекцію із понад тисячі видів: дерева, чагарники, декоративні рослини, квіти, з яких 70% - екзотичні. Асортимент .....

Сторожинець

сторожинецький дендропарк

охорона природи

Буковина

краєзнавство

Магелланові ліси

Опубліковано admin нд, 11 липня 2021р.

Магелланія і її величні ліси

Магелланові ліси - це найпівденніший лісовий масив на планеті, який розкинувся на крайньому півдні Південної Америки, а також на острові Вогняна Земля. Свою назву вони отримали від регіону в якому вони знаходяться - Магелланія, яка в свою чергу названа на честь легендарного мореплавця Фернана Магеллана, який першим серед європейців проплив цими місцями.

Загальна площа Магелланових лісів становить близько 150 тис.км². Вони розкинулися як на території Чілі, так і на території Аргентини. Їх особливістю є те, що це найпівденніші ліси нашої планети, які відносяться до типу субполярних лісів. Значну площу лісів займає так зване "криволісся" - це криві дерева, які сформувалися через постійний вплив холодних і дуже сильних вітрів, які буквально викривлюють стовбури дерев. На півночі Магелланових лісів знаходяться не менш відомі Маґелланові болота, які сформувалися через надмірну вологу (до 5 тисяч міліметрів опадів) та кам'янистим ґрунтом, який не взмозі вбирати в себе вологу. Взагалі, клімат цього регіону . . . . .

Барометр

Опубліковано admin вт, 06 липня 2021р.

Барометр. Трохи історії приладу.

За свою історію людство винайшло масу пристосувань і приладів, які людина використовує в повсякденному житті. До них відноситься і барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску. Його використовують як в метеорології, так і в побуті. Звісна річ що барометр належить до тих приладів, якими ще треба вміти користуватися і розуміти результати його вимірювання.

Ще Галілео Галілей постійно шукав способи прогнозування погоди, однак його спроби не увінчалися успіхом. Тільки в 1643 році його послідовники та учні Еванджеліста Торрічеллі і Вінченцо Вівіані змогли втілити в життя ідею великого вченого. Торрічеллі став першим, хто зумів довести існування атмосферного тиску. Він разом зі своїм помічником Вівіані, використовував для дослідження запаяну з одного кінця трубку, наповнивши її ртуттю. Трубку занурювали посудину, де також перебувала ртуть. Сама ртуть піднімалася в трубці на певну висоту, при цьому над нею утворювалося порожній простір. При збільшенні атмосферного тиску речовина в трубці піднімалася вгору, а при зниженні опускалася. Сконструйований Торрічеллі прилад став першим ртутним барометром. Саме слово «барометр» з давньогрецької мови перекладається як «Барос» - тяжкість і «Метрос» - міряти. Однак в усіх ртутних . . . . .