Ератосфен

Ератосфен (бл. 275—194 pp. до н. е.) — один з найвідоміших учених античності. Особливо прославили Ератосфена праці з астрономії, географії і математики, однак він успішно працював і в галузях філології, поезії, музики і філософії, за що сучасники дали йому прізвисько Пен-татл, тобто Багатоборець. Ератосфен народився в Африці, в Кирені. Навчався спочатку в Александрії, а потім в Афінах. Очевидно, завдяки чудовій освіті й різноманітності інтересів бл. 245 р. до н. е. Ератосфен отримав від Птолемея III Евергета запрошення повернутися в Алексан-дрію, щоб стати вихователем спадкоємця престолу і очолити Александ-рійську бібліотеку. На жаль, його твори не збереглися, від них залишилися тільки фрагменти. Ератосфен є засновником наукової географії. В його «Географії» у 3 книгах містилася історія географічних відкриттів, а також розглядався ряд фізичних і математичних проблем, пов'язаних з географією, включаючи ідею про сферичну форму Землі та опис її поверхні. Однак найвизначнішим досягненням Ератосфена в царині географії був винайдений ним спосіб вимірювання розмірів земної кулі, опис якого міститься у трактаті'«Про вимірювання Землі». Учений встановив, що довжина великого кола земної кулі становить 250 тис. стадій (це відповідає 39 тис. км, насправді окружність Землі дорівнює 40 076 км). У цій роботі було розглянуто  й астрономічні задачі, такі, як розмір Сонця і Місяця та відстані до них, сонячні і місячні затемнення і тривалість дня в залежності від географічної широти.