Глиняна гора Калитва висотою 145 м розташована на правому березі річки Оріль на околиці селища Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області і є заповідним урочищем з 1982 року.

     Гора Калитва виникла в результаті танення льодовика і складається з моренових наносів. Спочатку на ній переважала степова рослинність, але вона не могла захистити грунт від ерозії. Результатом стала глибока балка, яка перетинає гору. Адже гора складається в основному з глини. З метою збереження гори від подальшого руйнування в результаті ерозії ґрунту, вона була засаджена деревами з ініціативи Панаса Трохимовича Бутенко. Посадки тривали з 1934 по 1967 рр.

     В районі був затверджений приз імені Бутенко. В знак пам'яті і глибокої поваги до організатора збереження природи гори Калитви, біля її підніжжя встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій викарбувані слова: «Бутенко Панасу Трохимовичу вдячні нащадки за насадження лісу на горі Калитва в 1934-1937 рр.»

     Гора оточена давніми легендами, оповідями і пов'язана з історією становлення незалежності України. Це про гору Калитву йдеться в казці: «Прямо підеш - смерть знайдеш, направо підеш - коня втратиш, наліво підеш - одруженим будеш». Місце це називалося в літописах Половецьким валом, або курганом, на річці Угол (Оріль).

     За переказами, гора Калитва зберігає в собі козацькі скарби. Перша згадана назва гори - Замок. Вона була захисним валом для запорізьких козаків. Місце, де був встановлений козацький прапор, називали «калитка». З цього часу люди стали називати гору Калитвою.

     Тут знайшли останки доісторичних тварин, а років 5 тому недалеко від гори, на березі річки Оріль відкопали череп мамонта.

Саме тут історично починається так звана «стежка Трояня», тобто розходяться в різні боки, а потім сходяться три гілки (а точніше - відгалуження) Великого Шовкового шляху. І ведуть вони в «землю Трояню»: Приазов'я, Крим і Північний Кавказ. До наших днів камінь не зберігся, але гора стоїть цілісінький.