Нагідки лікарські (крокіс) — Calendula officinalis L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина, до 50 см заввишки, з бальзамічним запахом, галузиста, густа, але ко- роткоиухнаста, з черговими довгастими листками, трохи липка. Кошики великі, з плоскими квітколожами і зеленими обгортками; квітки крайові — язичкові, серединні — труб­часті, жовтого або оранжевого кольору. Плоди — сім’янки серповидної, персневидної і гачкуватої форми, але всі вони дають однакові рослини. Цвіте з кінця травня до морозів.

Де росте? Висаджують у квітниках, як декоративну рос­лину по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Кошики, в період горизонтального розміщення язичкових квіток.

Коли застосовують? Як потогінний засіб, що в’яже, очи­щає кров і рани, які гнояться (нагідки містять у собі про­вітамін А — каротин, леткі олії, смоли, слиз, кислоти яблучну і саліцилову, алкалоїди; мають фітонцидну активність, мо­жуть обмежувати запалення і запобігати утворенню спотвор- ливих рубців). В них міститься гіркота календен, календу- лін, сапонін і червоний барвник.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку нагідок і парять у духовці цілу ніч. П’ють по 1 склянці тричі на день при спазмах шлунка, при вираз­ках шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастритах. Симп­томатично: разом з вітаміном РР (нікотиновою кислотою) сприятливо дів при злоякісних пухлинах (раку) шлунка, які не піддаються операції. Нагідки знижують інтоксикацію, усувають явища диспепсії — відригування, нудоту, блюван­ня, відчуття підпирання в ямці; поліпшують сон і апетит. Діють при золотусі, рахіті, при опуханні селезінки — чай

з квіток нагідок і трави деревію, взятих порівну, п’ють 2 склянки на день. При хворобах печінки і жовчних шляхів беруть 1 столову ложку з верхом суміші трави звіробою, спо­ришу, дикого цикорію, цмину піскового, кори крушини і кві­ток ромашки в співвідношенні 2:1: 1,5 : 2 : 1,5 : 0,5, заливають сирою водою, настоюють цілу ніч, вранці кип’ятять 5—7 хви­лин, настоюють 20 хвилин і п’ють по 3 склянки на день. Впливаючи на нервову систему, нагідки понижують рефлек­торно збудність її і уповільнюють ритм серця при гіперто­нічній хворобі внаслідок клімаксу в жінок. При цьому зни­кають головні болі, поліпшується сон (пригнічувальна дія на центри довгастого мозку, зокрема на судиноруховий центр), зменшуються задишка і набряки. Лікування тривале.

Вживають їх також при болісних менструаціях. Беруть 1 столову ложку суміші квіток нагідок і квіток калачиків лісових у співвідношенні 6:4 на 1 склянку окропу, на­стоюють 20 хвилин і п’ють 3 склянки на день При порізах, пораненнях, вуграх, фурункулах, обморожен­нях, виразках, лишаях і хворобах очей (блефаритах) прикла­дають напар з нагідок. До очей, які гнояться, також при ослабленні зору прикладають напар з суміші (порівну) кві­ток нагідок, крайових квіток волошки синьої і трави очанки. Лікування тривале. Для полоскання рота і горла при ангі­нах, гінгівітах, стоматитах, амфодонтозі дають 1 чвйну лож­ку спиртової настоянки квіток нагідок у співвідношенні 2 : 1 на півсклянки перевареної води.

Веснянки (ластовиння) на обличчі і руках виводять що­денним дворазовим (вранці і ввечері) змазуванням уражених місць соком з листків нагідок, змішаним у рівних частинах з соком цитрини, ягід порічок і мигдалевою олією.

При фурункульозі п’ють чай із суміші квіток нагідок, кореня лопуха, листків горіха волоського і кореня пирію в співвідношенні 4 : 2,5 : 1,5 : 2 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють 20 хвилин і вживають по 1/2 склянки тричі на день.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем