Приказки та прислів’я
— то бездонне джерело мудрості, безцінна народна скарбниця. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини й до наших днів. Сила, мудрість та поетична краса прислів’їв та приказок засвідчують розум і гумор народу. Зміст їх невичерпний, адже в них від ображено все фізичне, матеріальне та духовне життя людини: З побут, звичаї, історію, мораль, природу, взаємини тощо. Зрозуміла річ, що навести всі приказки та прислів’я неможливо адже вони потребують кількох томів, проте незайве згадати хоч деякі з них, найбільш яскраві та самобутні.
-
Приказки та прислів’я про правду
-
Приказки та прислів’я про душу, серце
-
Приказки та прислів’я про життя, щастя
-
Приказки та прислів’я про мудрість
-
Приказки та прислів’я про слово
-
Приказки та прислів’я про здоров’я
-
Приказки та прислів’я про час
-
Приказки та прислів’я про розум
-
Приказки та прислів’я про діло
-
Приказки та прислів’я про знання
-
Приказки та прислів’я про друзів
-
Приказки та прислів’я про людину
-
Приказки та прислів’я про совість
-
Приказки та прислів’я про лінощі, пияцтво
-
Приказки та прислів’я про впертість
-
Приказки та прислів’я про глупоту
-
Приказки та прислів’я про брехню
-
Приказки та прислів’я про хитрість, лукавство, пересуди
-
Приказки та прислів’я про злодійство
-
Приказки та прислів’я про хвальків
-
Приказки та прислів’я про добро
-
Приказки та прислів’я про життя
-
Приказки та прислів’я про кохання
-
Приказки та прислів’я про одруження
-
Приказки та прислів’я про сім’я, родина
-
Приказки та прислів’я про дітей
-
Приказки та прислів’я про природу і погоду
-
Приказки та прислів’я про біду
-
Приказки та прислів’я про роздратування, глузування, жорстокість
-
Приказки та прислів’я про смерть, плач, жаль
-
Приказки та прислів’я про проблеми, обставини, горе, обман
-
Приказки та прислів’я про здивування, незадоволення, думки
-
Приказки та прислів’я про багатство, бідність, робота
-
Приказки та прислів’я про віру, правду
-
Приказки та прислів’я про самовпевненість,заздрість, глупоту
-
Приказки та прислів’я про різне
Приказки та прислів’я про правду
Правда суду не боїться.
***
З пісні слова не викинеш.
***
Мужича правда є колюча, а панська на всі боки гнуча.
***
Все минеться, одна правда лишиться.
***
Вивели його на чисту воду.
***
Засип правду хоч золотом — вона випливе до верху.
***
Скажи правду — наживеш ворога.
Приказки та прислів’я про душу, серце
Козак має душу широку, як степ, і серце чисте і бездонне, як небо, вмите дощем.
***
Копай всередині себе криницю життєдайної води.
***
Пізнай себе, і ти будеш щасливим.
***
Дай серцю волю — заведе в неволю.
***
В чужу душу не влізеш.
Приказки та прислів’я про життя, щастя
Як проживеш, так і просливеш.
***
Не буде так, як думається, а буде так, як станеться.
***
Не родися красна, а родися щасна.
***
Істинне щастя не в ваших скринях, а в серці.
***
Щастя — як трясця: кого схоче, того й нападе.
Приказки та прислів’я про мудрість
Хто топиться, той і за бритву хопиться.
***
Як дасть Бог день, то дасть пташкам поживу.
***
Чухайся віл з волом, а кінь з конем.
***
Коли злого за доброго мають, то його гріхам віри не діймають.
***
З дужим не борись, а з багатим не судись.
***
Легко казка кажеться, та не легко діло робиться.
***
Коню й доброму, й ледачому потрібні віжки, а жінці й хорошій, і поганій — різки.
***
Хто ледащо, тому Божа ласка нінащо.
***
Легко здобуте легко й забути.
***
Котре лихо менше, те й вибирай.
***
Людям дай, та й про себе дбай.
***
Хто мовчить, той двох навчить.
***
Хто шукає небезпеки, у ній і загине.
***
Краще прудкі ноги, як добрі заступники.
***
Як підмурок кріпкий, то й будинок міцний.
***
Не красен проповідник викладом, а живим прикладом.
***
Маєш хліб, то за калачем не женися.
***
Зайва чарка ані секрету не збереже, ані в слові не встоїться.
***
З водою та вогнем не жартуй.
***
Старого горобця на полові не обдуриш.
***
Знайшов — не скач, згубив — не плач.
***
Людина — не глина, а дощ — не дубина, не розмочить і не поб’є.
***
Сонечко в дорозі не спіткнеться.
***
Буде одного сонця на небі.
***
Не на тебе самого світить сонце.
***
Дивиться рідко, та густо бачить.
***
Велика риба у малій воді не водиться.
***
Добрі вісті не лежать на місці.
***
Сумління — найкращий порадник.
***
Водою воду не загатиш.
***
Шила в мішку не сховаєш.
***
Який Сава, така й слава.
***
Риба шукає, де глибше, а людина — де краще.
***
Ні Богу свічка, ні чорту кочерга.
***
Не смійся з старих, сам такий будеш.
***
Тримай голову в холоді, живіт у голоді, а ноги в теплі.
***
Зустрічний вітер навіть вороні заважає.
***
Подумай двічі, а тоді скажи слово.
***
Хто вище злізе, дужче падає.
***
Кров — не водиця, проливати не годиться.
***
Не такий страшний чорт, як його малюють.
***
Гладь коня вівсом, а не батогом.
***
Дарованому коневі в зуби не дивляться.
***
Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.
***
І на гладкій дорозі люди ноги ламають.
***
Коза на базар не хотіла йти, та її повели.
***
Коли б кізка не скакала, то і ніжки не зламала б.
***
Підождіть: прийде коза до воза сіно смикати.
***
Краще погана дорога, ніж поганий супутник.
***
Тихше їдеш — далі будеш.
***
Не рубай тієї гілки, на якій сидиш.
***
Клин клином вибивають.
***
За малим поженешся — велике загубиш.
***
За солодкі ночі гіркі дні приходять.
***
У решеті води не наносиш.
***
За водою підеш, то й не вернешся.
***
З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
***
У каламутній воді рибу ловлять.
***
Що з воза впало, те пропало.
***
Краще раз побачить, як тричі почуть.
***
Сім раз відмір, один раз відріж.
***
Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб’єш.
***
Тиха вода греблю рве.
***
Непроханий гість гірше татарина.
***
Гість лави не засидить.
***
Коли не піп, то не смикайся в ризи.
***
Хто любить музику, той не може не любити життя.
***
Гадка за морем, а смерть за плечима.
***
З панським не рівняй свого язика. Коли довгий, то прикоротять, коли короткий, то витягнуть.
***
Попався, жучку, панові в ручку.
***
Хто в біді дав, дав два рази.
***
Нехай буде гречка, аби не суперечка.
***
Одне «зараз» краще трьох «потім».
***
Смерть не справник — не підкупиш.
***
Писаного сокирою не вирубаєш.
***
Де хто літував, хай там і зимує.
***
Від жару і камінь трісне.
***
По заячому сліду іноді находять ведмедя.
***
Близько лікоть, та не вкусиш.
***
Без перевесла і віник розсиплеться.
***
Було б корито, а свині знайдуться.
***
Голодній курці просо сниться.
***
Любиш кататись — люби і саночки возити.
***
На хорошу квітку і бджола летить.
***
Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що вівцю з’їв.
***
Нема диму без вогню.
***
Одна ластівка весни не робить.
***
Не тепер по гриби ходить—восени, як будуть родить.
***
Про дорогу скажеш, кума, як пройдеш по ній сама.
***
З миру по нитці — голому сорочка.
***
Пошануй одежину раз, вона тебе — десять раз.
***
Будь сильний духом, а не новим кожухом.
***
Де двоє, там рада, а де третя, там зрада.
***
Від гніву старієш, від сміху молодієш.
***
Люди не раки: з лиха не почервоніють.
***
Не місце людину красить, а людина місце.
***
Єва та й та грішна, а про нас і балакать нічого.
***
Всі хвалять добро, та не всіх хвалить воно.
Приказки та прислів’я про слово
Рана загоїться, зле слово — ніколи.
***
Удар забувається, а слово пам’ятається.
***
Слово не стріла, а глибше ранить.
***
Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
***
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
***
Наймогутніша зброя — слово.
***
Гірше болить від язика, як від ножа.
***
Стережися людини, що не говорить, і собаки, що не гавкає.
***
Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав.
***
Словами — наче листом стеле, а ділами — наче голками коле.
***
Їж пиріг з грибами, держи язик за зубами.
***
Слово — не полова, язик — не помело.
***
Вода все змиє, крім лихого слова.
***
Сказане слово — було і нема, а написане живе вічно.
Приказки та прислів’я про здоров’я
Хворому і багатство не миле.
***
Подивись на вид та й не питай про здоров’я.
***
Плохеньке порося і в петрівку мерзне.
***
Здоров’я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем.
***
Людину 20 років гріє кров, ще 20 — кожух, а далі вже, як не піч, то ніщо не зігріє.
***
Як сорок літ стане, жінка в’яне.
***
Бережи одяг, поки новий, а здоров’я, поки молодий.
Приказки та прислів’я про час
Бережи час — його за гроші не купиш. Згаяного часу і конем не наздоженеш.
***
Час все лікує.
***
Час, як вода, все йде вперед.
***
Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий.
Приказки та прислів’я про розум
Хто людей питає, той і розум має.
***
Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.
***
Розумному натяк, дурному кийок.
***
Розумний слова побоїться, а дурневі й батіг не допоможе.
***
Розумний не подивує, а дурний не побачить.
***
Розуму не позичиш.
***
Розуму за гроші не купиш.
***
Золото без розуму — болото.
***
І сила перед розумом никне.
***
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
***
Що голова, то розум.
***
Голова не на те, щоб тільки шапку носить.
***
Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
***
Борода не робить чоловіка мудрим.
***
Не учися розуму до старості, але до смерті.
***
Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.
***
Два хитрих мудрого не переважать.
***
Чим розумний стидається, тим дурний величається.
***
Розумного на покуті саджають для честі, а дурня — для сміху.
***
Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. Краще з розумним загубити, як з дурнем знайти.
***
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
***
Не бажай синові багатства, а бажай розуму.
***
Кому біда докучить, то й розуму научить. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
***
Краще догана мудрого, як похвала дурня. Розумний учить, дурень повчає.
***
Розумний розсудить, дурень осудить.
***
По одежі стрічають, по уму проводжають.
***
Маєш голову, май же й розум.
***
До булави треба голови.
***
В голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш.
***
Око бачить далеко, а розум ще далі.
***
Перед розумом і сила поступається.
***
Розумній голові досить дві слові.
***
Людей питай, а свій розум май.
***
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
***
Розум не в бороді, а в голові.
***
На всякого мудреця досить дурості.
***
Кожний мудрий свого дурня знайде.
***
Не той голова, що дуже кричить, а той, хто вміє навчить.
***
Менше говори, а більше слухай.
***
Як голова сивіє, то людина мудріє.
***
Розумний птах шкодує пір’я, мудра людина шкодує слова.
***
Розумний не той, хто багато говорить, а той, хто багато знає.
***
Розумний почує раз, а здогадається десять раз.
***
Розумна людина схожа на джерело.
***
У розумного джигіта кінь не стомиться і халат не зноситься.
***
У розумної голови сто рук.
***
Людину цінують не за роки, не за гроші, а за розум.
***
Де розумом не дійду, то в книжці знайду
***
Хто дає життя розуму, той не вмирає.
***
Вчитися доброму — погане на ум не прийде.
***
Від науки міцніють розум і руки.
***
Не перо пише, а розум.
***
Мудрий не дасться за ніс водити.
***
Не краса красить, а розум.
***
Розумна голова сто голів годує, а дурна і себе не прогодує.
***
Дурний кисне, а розумний все промислить.
***
На розумного і дивитись гарно, з розумним і жити добре.
***
Розумний мовчить, коли дурень бурчить.
***
Краса розуму не прибавить.
***
Сіль-хліб кусай, а розумних людей слухай.
***
Розумну річ гарно й слухати.
***
Спочатку подумай, а потім і нам скажи.
***
І за мовчання гостинці дають.
***
Не втримався за гриву, за хвіст не втримаєшся.
***
Якби мені той розум, що приходить опісля.
***
Який розум, така й мова.
***
Повний чайник мовчить, неповний — шумить.
***
Багатством розуму не купиш.
***
Велика ріка тече спокійно, розумна людина не підвищує голосу.
***
В розумній бесіді — розуму наберешся, а в дурній і свій загубиш.
***
Кожен день життя додає часточку мудрості.
***
Краще бути слугою мудреця, ніж господарем дурня.
***
Можна бути скромним, хоч і не мудрим, але не можна бути мудрим, не маючи скромності.
***
Мудрого і без слів пізнають.
***
Мудрим ніхто не родився, а навчився.
***
Байдуже, скільки літ за плечима, а важливо, чи набрався розуму чоловік.
***
Не володій добром, а володій умом.
***
Освіта — гість, розум — господар.
***
Від очей мало користі, коли розум сліпий.
***
Від розумного навчишся, від дурного розучишся.
***
Свій розум нікому не віддавай.
***
Сила ломить все, а розум — силу.
***
З мудрим камінь носи, а з дурнем і каші не їж.
***
З розумним говорити — що мед пити.
***
З розумом жити — радіти, а без розуму — мучитись.
***
Розуму і за морем не купиш.
***
Розуму і гроші не замінять.
***
Розуму на базарі не купиш.
***
Розумний ще з літа думає про зиму.
***
Скільки голів, стільки й умів.
***
Щастя без розуму — торбина дірява.
***
Обережність — мати мудрості.
***
Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом.
***
Не вчи вченого їсти хліба печеного.
***
Кожна голова по-своєму кива.
***
Не спитавши броду, не лізь у воду.
***
Молодість плечами міцніша, старість — головою.
***
Молодий — на битву, старий — на думу.
***
Змолоду дірка, на старість — діра.
***
Говори не про те, що прочитав, а про те, що зрозумів.
***
Якщо не бачиш, зійди на гору, якщо не розумієш, запитай у старших.
***
На курган зійдеш — легко дихаєш, із старим говориш — розумне чуєш.
***
Не зневажай поради старих.
***
Поради спитай у того, хто перше тебе зносив сорочку.
***
Хто питає, той не блудить.
***
Розумний і знає, але спитає, а дурний і не знає, і не питає.
***
Хочеш знати дорогу — спитай тих, хто ходив по ній.
***
Розумний учень випередить учителя.
***
Десять знаючих не гідні одного, який діло робить.
***
Один досвід важливіший семи правил мудрості.
***
Сім мудреців дешевше однієї досвідченої людини.
***
Знайка все з півслова розуміє, а незнайка на все тільки рота роззявляє.
***
Краще з розумним у пеклі, ніж з дурнем у раю.
***
Треба розумом надточити, де сила не бере.
Приказки та прислів’я про діло
Довгий день до вечора, коли робити нічого.
***
Посій у пору, будеш мати зерна гору.
***
Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.
***
Не робота сушить, а турбота.
***
Без діла жити — небо коптити.
***
Робота не вовк, в ліс не втече.
***
Орати — в дуду не грати.
***
Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
***
Кляча воду возить, а козел бородою трясе.
***
Очі страхаються, а руки зроблять.
***
Білі руки чужу роботу люблять.
***
Не розкусиш горіха — не з’їси ядра.
***
Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти.
***
Хто рано встає, тому Бог дає.
***
Дивлячись на ліс, не виростеш, а дивлячись на людей, багатим не станеш.
***
За один раз дерева не зрубаєш.
***
З Богом починай, а руками кінчай.
***
Гірка праця, та хліб солодкий.
***
Легше руками працювати, як головою.
***
Добрий урожай — продавай раніше, поганий урожай — продавай пізніше.
***
Сталь гартується в огні, а людина — у труді.
***
Скоро дерево садять, та не скоро з нього плоди їдять.
***
Не нагодуєш коня — далеко не поїдеш.
***
Сьогоднішньої роботи не залишай на завтра.
***
Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні.
***
Умів почати — умій закінчити.
***
Криком дуба не зрубаєш.
***
Без діла псується сила.
***
Не терти, не м’явши, калача не їсти.
***
По роботі знати майстра.
***
Із спання не купиш коня, а з лежі не справити одежі.
***
На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
***
Не тим хороша, що чорноброва, а тим, що діло робить.
***
Швидкої роботи ніхто не хвалить.
***
Ласа кішка до риби, та в воду не хоче лізти.
***
Як сам не зробиш, то й Бог не поможе.
***
Хто полю годить, тому жито родить.
***
Ноги носять, а руки годують.
***
Хто добре робить, той не хвалиться нікому.
***
Труд для людини — здоров’я і життя.
***
З галасу каші не звариш.
***
Добре роби, скільки можеш, від того не занеможеш.
***
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
***
Хто діло робить, а хто ґав ловить.
***
Зробив, як у рукавицях.
***
Найсмачніший хліб від свого мозоля.
***
Не вчи орла літати, а солов’я співати.
***
Ремесло — не коромисло, плеч не відтягне.
***
Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.
***
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
***
Хто робить лемеші, той їсть книші.
***
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
***
Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.
***
Як хочеш шити, то перш вузлика зав’яжи.
***
Що маєш робити, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти, то з’їж завтра.
***
Куй залізо, поки гаряче.
***
Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
***
Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
***
Краще нині горобець, ніж завтра голубець.
***
Відстанеш годиною — не здоженеш родиною.
***
На годину спізнився, за рік не доженеш
***
Згаяного часу і конем не доженеш.
***
Що нині утече, то завтра не зловиш.
***
Не поговоривши з головою, не бери руками.
***
Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
***
Коли став робить, то байдики не бить.
***
Кінець діло хвалить.
***
Зробив діло — гуляй сміло.
***
Вмій пожартувати, та знай, коли перестати.
***
Діло майстра боїться.
***
Майстер — золоті руки.
***
Не те дороге, що з червоного золота, а те дороге, що доброго майстра.
***
Який майстер, така й робота.
***
Не поклавши, не шукають.
***
Як спечеш, так і з’їси.
***
Як постелиш, так і виспишся.
***
Як пошиєш, так і зносиш.
***
Що посієш, те й пожнеш.
***
Терпіння і труд все перетруть.
***
Не в тім турбота, що багато роботи, а тоді турбота, як її нема.
***
Старається, як мурашка.
***
Щасливою і красивою людина
У праці стає.
***
Хто багато робить, той багато і вміє.
***
Без охоти нема роботи.
***
Руки малі, та до роботи вдалі.
***
Землю сонце прикрашає, а людину —
Праця.
***
Робота сама за себе скаже.
***
Добре діло робиться, наче казка мовиться.
***
Добре роби — добре й буде.
***
Довго мелеться, та борошна не видно.
***
За Хведорове жито, та Хведора й бито.
***
Язиком сіна не накосиш.
***
П’ятами киває, бо діла не має.
***
Недбалість — мати ледаря.
***
Не побігаєш — не пообідаєш.
***
Хто безтурботний, той не живе, а лежить колодою на життєвій дорозі.
***
Стук-грюк, аби з рук.
***
Під лежачий камінь вода не тече.
***
Рання пташка дзьобик прочищає, а пізня очки протирає. Рання пташка дзьобик набиває, а пізня слізки збирає.
***
Що раннє, то не погане.
***
Хто перший, той і ліпший.
***
Не одежа красить людину, а добрі діла.
***
Не б’є, не лає, але й про добре не дбає. Нажите махом піде прахом. Без діла слабіє сила.
***
Бджола мала, а й та працює.
***
Вовка ноги годують.
***
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
***
Без труда нема плода.
***
Без труда не виловиш і рибки із пруда.
***
Не розбивши яєчка, не спечеш яєчні.
***
Де руки і охота, там скора робота.
***
Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
***
Очам страшно, та руки зроблять.
***
Не журись, а за діло берись.
***
Слова — полова, а праця — диво.
***
Гірко поробиш — солодко з’їси.
***
Без роботи день роком стає.
***
Без діла сидіти, то можна одубіти.
***
На охочого робочого діло знайдеться.
***
Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
***
Доки не впріти, доти не вміти.
***
Хто дбає, той і має.
***
Пороби до поту, то й поїси в охоту.
***
Без трудів не їстимеш пирогів.
***
Добре чужими руками жар загрібати.
***
На чужий труд ласий не будь.
***
Чужим добром не забагатієш.
***
Білоручки — дармоїди та недоучки.
***
Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі. Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
***
Маленька праця краща за велике безділля. Праця людину годує, а лінь марнує.
***
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
***
Коли не пиріг, то не пирожися: коли не тямиш, то й не берися.
***
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
***
Роботящі руки гору вернуть.
***
Вміння і труд все перетруть.
***
Що вміти, то за поясом не носити.
***
У невмілого руки не болять.
Приказки та прислів’я про знання
Не вчи рибу плавати.
***
Знай більше, а говори менше.
***
Учений водить, а неучений слідом ходить.
***
Добре, коли сам усе вмієш; але зле, коли все сам робиш.
***
Не вмієш шити золотом, то бий молотом.
***
Пізно старого коня вчити гопки.
***
Яблуню не вчи родити яблука, уже сама натура її навчила.
***
Гни дерево, поки гнеться, учи дитину, поки слухається.
***
Без знань і ранок — ніч.
***
Якщо ти вчений, увесь світ твій.
***
Королі панують над людьми, а вчені — над королями.
***
Краще вчений, ніж золочений.
***
Перо сильніше меча.
***
Сильний здолає одного, а вчений — тисячу.
***
Той, хто не вчиться, ходить у потемках.
***
Вченому і слова досить.
***
Учення краще багатства.
***
Учення — насіння знань, а знання — насіння щастя.
***
Учений — всюди учений, король — лише в своїм королівстві.
***
Красна пава пером, а людина знанням.
***
Вчена людина переконує словом, а зла діє кулаками.
***
Людина без знань — лютий звір.
***
Ніж виряджатись у яскравий одяг, краще одягнись у знання.
***
В науці старих нема.
***
Робиш для когось, а вчишся для себе.
***
Якщо за день нічому не навчився, марно прожив день.
***
До великого терпіння прийде й уміння
***
Коли сієш, не покидай поля; коли вчишся, не відходь від столу.
***
Хто малого не пізнав, великого не пізнає.
***
Вчення гірке, та плід солодкий.
***
Почнеш у навчанні з малого, досягнеш і більшого.
***
Не піднявшись на гору, не побачиш долини.
***
Не помучишся — не научишся.
***
Не навчаючись і постола не сплетеш.
***
Навчаючись, дізнаєшся, як мало ти знаєш.
***
Хочеш бути вченим — ковтай ночами кіптяву від лампи.
***
Дійти можна тільки тоді, коли ідеш. Якщо поле не зоране, засіки будуть пусті; якщо книга не прочитана, знань не прибуде.
***
Хто не соромиться запитувати, дізнається багато, хто соромиться питати, забуде і те, що знав.
***
Даремна праця — вудити без гачків і учитись без книги.
***
Не бійся іти повільно, бійся стояти на місці.
***
Не кажи «я учився», а скажи, що дізнався.
***
Недочитана книга — що непройдений шлях.
***
Корисно питати й про те, що знаєш.
***
Розпитуючи, гори перейдеш, а мовчки і на рівнині заблукаєш.
***
Бути вчителем, переставши бути учнем, неможливо.
***
Якщо вчитель їсть стоячи, то учні їдять на ходу.
***
І купа книг не замінить доброго вчителя.
***
Хто не слухає свого вчителя, заплаче кривавими сльозами.
***
Навчитись легко, навчити важко.
***
Невіглас учителя ненавидить.
***
Від учителя наука.
***
Строгість учителя корисніша від поблажливості батьків.
***
Лише поважаючи учителя, сам станеш учителем. Учневі — удача, учителеві радість.
***
Без вміння і сила зайва.
***
І вчена людина повинна трудитись.
***
Мало хотіти — треба уміти.
***
На березі плавати не навчишся.
***
Досвід — найкращий учитель.
***
Уміння не відбереш.
***
Учення без уміння — не користь, а біда.
***
Учений без діла — як хмара без дощу.
***
Щоб навчитись плавати, потрібно лізти в воду.
***
В умілих руках і сніг розгориться.
***
Якщо не вмієш гребти, хоч не бовтай ногами в воді.
***
За вмілого і душу віддати не жаль.
***
Майстерність за плечима не носять, а з нею добре.
***
Не голка шиє, а руки.
***
Не силою б’ються, а вмінням.
***
Не сокира теше, а столяр.
***
Поганому танцюристові й чоботи заважають.
***
Стріляти можуть усі, та не всі попадають у ціль.
***
Умілому скрізь місце. Знаючий дорогу топче, а незнаючий піч пролежує.
***
Кінь добрий, та не об’їжджений, парубок гарний, та не вчений.
***
Легше примусити верблюда викопати яму, ніж пояснити що-небудь неуку.
***
Краще на вівці в ліс їхати, ніж з неуком говорити.
***
Краще сокира без топорища, ніж людина без знань.
***
Неук — ворог сам собі.
***
Недовчений гірше невченого.
***
Неук і верблюда прийме за горбатого коня.
***
Неук живе один раз, учений — тисячу.
***
Осла знати по вухах, ведмедя — по кігтях, а неука — по мові.
***
Батьківські знання вченим тебе не зроблять.
***
Поганий учень на стелі зірки рахує.
***
Папуга говорити навчиться, та все ж людиною не стане.
***
Хоч би як учив дурного — до ранку все забуде.
***
У неука очі незрячі.
***
Вчений син старший невченого батька.
***
Людина не навчена, що сокира не точена.
***
Учити — розум точити.
***
Ученому — світ, а невченому — тьма.
***
Без муки немає науки.
***
Наукою світ стоїть, а знаннями люди живуть.
***
Не той грамотний, хто вміє читати, а той, хто вміє слухати.
***
Наука навчить, як хліб родить.
***
Важко у навчанні — легко в труді.
***
Сонце відчиняє світ, а книга відкриває очі.
***
Навчання і труд поряд ідуть.
***
Книжка — маленьке віконце, а через нього увесь світ видно.
***
Не всяк, хто читає, в читанні силу знає.
***
Хто більше читає, той більше знає.
***
І я колись під школою ночував. Грамотний — видющий і на все тямущий.
***
Не бійся, коли не знаєш: страшно, коли знати не хочеться.
***
Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.
***
Де грамотні люди, там біди не буде.
***
Наука і труд добрі плоди дають.
***
Не бурчи, та навчи.
***
Людина без книги — пень неотесаний.
***
Книга вчить, як на світі жить.
***
Хто грамоти вміє, той краще сіє.
***
Добре того вчити, хто хоче все знати.
***
Книги — це ріки, що наповнюють світ, Це джерела мудрості, адже в них глибина незміряна, пірнаючи в яку, добуваєш дорогі перли.
***
Навчитись хорошому мало і сотні днів, навчитись дурному вистачить і години.
***
Не зневажай навчанням змолоду.
***
Не той багато знає, хто довго жив, а той, хто багато вчився.
***
Не вчись ламати, а вчись будувати.
***
Повторення — мати навчання.
***
Пізно встав — день втратив, у молодості не вчився — втратив життя.
***
Ремеслу учитись — старості нема.
***
У дружби немає межі, у знань немає дна.
***
Учення в старості — це запис на піску, учення в модості — це різьба на камені.
***
Учись змолоду — під старість не будеш знати голоду.
***
Учитись — все рівно що гребти проти течії: тільки перестанеш, тебе назад потягне.
***
Учитись і в шістдесят не пізно.
***
Учитись — що візка на гору тягти: відпустиш — назад котиться.
***
Чого в молодості не навчився, того і під старість знати не будеш.
***
Щоб навчитись трудолюбству, треба три роки; щоб навчитись лінощів — тільки три дні.
***
Без грамоти, як без свічки — поночі.
***
Грамота — другий язик.
***
Грамоті вчиться — завжди пригодиться.
***
Грамотію й книга в руки.
***
Якщо хочеш пізнати істину, починай з азбуки.
***
Хто грамотний, той бачить чотири ока.
***
Науку вивчають з азів, дружбу бережуть спочатку.
***
У науці нема коротких шляхів.
***
Якщо лизати чорнило, вченим не станеш.
***
Якби спостерігаючи можна було б навчитись, то собака давно став би м’ясником.
***
В умілого і долото рибу ловить.
***
Не за бороду — за розум шанують.
***
Наука хліба не просить, а хліб дає.
***
Грамота — не товариш, а правду каже.
***
Шануй учителя як родителя.
***
За одного вченого дають десять невчених, та й то не беруть.
***
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
***
Вчення — світ, а невчення — тьма.
***
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
***
Вік живи — вік учись.
***
Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь».
***
Чого навчився, того за плечима не носити.
***
Хто хоче більше знати, треба менше спати.
***
Потрібно учиться — завжди пригодиться.
***
Вчитися ніколи не пізно.
***
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
***
Учись змолоду — пригодиться на старість.
***
Письменний бачить більше поночі, як неписьменний удень.
***
Страшне перо не в гусака.
***
Що написане пером, не вивезеш і волом.
***
Пташка красна своїм пір’ям, а людина своїм знанням.
***
Спочатку «аз» та «буки», а потім і науки.
Приказки та прислів’я про друзів
Не давай грошей — не втрачай дружби.
***
Що за дружба — і сокирою не розрубаєш.
***
В гурті робити, як з гори бігти.
***
Ворон ворону очей не виклює.
***
Юнь до коня, а молодець до молодця.
***
Знайся кінь з конем, а віл з волом.
***
Не дарунок дорогий, а дорога любов.
***
Ми з тобою, як риба з водою.
***
Нема друга — шукай, а знайшов — бережи.
***
Без біди друга не пізнаєш.
***
Недруг піддакує, а друг сперечається.
***
Своїх друзів наживай, та й батькових не втрачай.
***
Друга за гроші не купиш.
***
Для приятеля нового не пускайся старого.
***
Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше.
***
Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже.
***
У лиху годину пізнаєш вірну людину.
***
Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти.
***
Дружній череді вовк не страшний.
***
Ниточка доведе до клубочка.
***
Одним пальцем і голки не втримаєш.
***
Де дружніші, там і сильніші.
***
Дружби дружбою шукають.
***
Дружба — велика сила.
***
З добрим дружись, а лихого стережись.
***
Міцну дружбу і вогонь не спопелить.
***
З паном не дружись, а жінці не звіряйсь.
***
Добре братство — краще багатства.
***
Згода будує, а незгода руйнує.
***
Ніколи не треба нехтувати товариською допомогою.
***
Добрий чоловік — надійніше кам’яного мосту.
***
В гурті і смерть не страшна.
***
Дружні сороки і орла заклюють.
***
Собором і чорта поборем.
***
Яка громада, така і рада.
***
Без ради і військо гине.
***
Де згода панує, там і горе танцює.
***
Краще солом’яна згода, як золота звада.
***
Берись дружно, не буде сутужно.
***
Дерево міцне корінням, людина — друзями.
***
Семеро одного не ждуть.
***
Один у полі не воїн.
***
Один цвіт не робить вінка.
***
Одна бджола мало меду наносить.
***
Один гусак поля не витопче.
***
З одної ягоди немає вигоди.
***
Одною рукою в долоні не заплещеш.
***
Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять.
***
Живи для людей, поживуть люди і для тебе.
***
З сусідом дружи, а тин городи.
***
Сусід не захоче, то й миру не буде.
***
Ворог хоче голову зняти, а Бог і волосини не дає.
***
Піший кінному не товариш.
***
Не зійшлись звичаями — не бути дружбі.
***
Дурний розумного, а п’яний тверезого не люблять.
***
Два коти в однім мішку не влежаться.
***
Бійся друга, як ворога.
***
Нікому не вір, то й ніхто не зрадить.
***
Козла бійся спереду, коня — ззаду, а лиху людину — з обох боків.
***
Відігрів змію за пазухою. Де незгода, там часто шкода.
***
Зло — зла й сподівайся.
***
Лихий доброго псує.
***
Від лихого поли вріж та тікай.
***
Бійся не чорта, а лихого чоловіка. Добре ім’я — найкраще Багатство.
Приказки та прислів’я про людину
Рибам — вода, птахам — повітря, а людині — вся земля.
***
Людина не ангел.
***
Тричі людина дивна буває: родиться, жениться, помирає.
***
Родився — малий, виріс дурний, помер старий.
***
Що у брата в руках, бачу; що в нього на умі, не бачу.
***
Нога нозі друг, а рука руці ворог.
***
Не очі бачать, а людина; не вуха чують, а душа.
***
Язик мій — ворог мій.
***
У вухах дзвенить — хтось лихом згадує.
***
Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
***
Вміє поміж дощ ходити.
***
Не дай, Боже, з Івана пана.
***
Цікавій Варварі носа увірвали.
***
З Богом, Парасю, коли люди трапляються.
***
Дівка без коси не має краси. Дівка не без щастя, козак не без долі.
***
Дівка — чужа поміч.
***
Дівка, як верба: де її посадиш, там і прийметься.
***
Дівочий вік — як маків цвіт.
***
Дівочі сльози — як весняний дощ.
***
Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою.
***
З гарної дівки гарна молодиця.
***
Ні жінка, ні дівка — людська поговірка
***
Не вибирай дівку, як у церкву йде, а як свиням їсти несе.
***
Честь дівоча щастя береже.
***
Хто втрачає ім’я людини, той втрачає все.
***
Молодець проти овець, а проти молодця сам вівця.
***
І на сонці є плями.
Приказки та прислів’я про совість
Чистота духовна краща тілесної.
***
Краще жити бідняком, ніж розбагатіти гріхом.
***
Грішне тіло й душу з’їло.
***
У кого є страх, у тому є Бог.
***
У кому є Бог, у тому є й сором.
* * *
Хто Бога не боїться, той і людей не соромиться.
***
Совість без зубів, а загризе.
***
Руку, ногу переломиш — заживе, а душу поламаєш — не заживе.
***
Бережи одяг знову, а честь змолоду.
***
Сором — не дим, очей не виїсть.
***
Хоч наплюй в очі: йому все Божа роса.
***
Ні Бога не боїться, ні людей не соромиться.
***
Душа християнська, та совість циганська.
***
Добре ім’я — найкраще багатство.
Приказки та прислів’я про лінощі, пияцтво
Бити байдики (марнувати час).
***
Дрібна птиця (нічим не визначна людина).
***
Ловити витрішки (нічого не робити).
***
Молитися скляному богові (випивати, пиячити). Сидіти на шиї (бути утриманцем).
***
Спати як бабак (дуже міцно спати).
Приказки та прислів’я про впертість
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подається.
***
Хоч піду до їх, та не піду в двір, хоч піду в двір, та не піду в хату, хоч піду в хату, та не сяду за стіл, хоч сяду за стіл, та не буду їсти.
***
На мені покатається як на їжаку.
***
Горбатого виправить могила, а упертого дубина.
***
Така правда як на вербі груші.
Приказки та прислів’я про глупоту
На дурній підвалині розумний будинок не виросте.
***
Не знає права, що робить ліва.
***
Був би послом, якби не був ослом.
***
Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи.
***
Хоч кілка на голові теши, а він своє.
***
Говори до нього — як горіхом об спину.
***
Як коня вкрали, він стайню замкнув.
***
Товчеться, як Марко по пеклу, а все без толку.
***
Нічого дзеркало винить, коли пика погана.
***
Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.
***
Глянь на воду та на свою вроду.
***
Борода до пояса, а розуму ні волоса.
***
У чужім оці порошинку бачиш, у своїм і стебла не помічаєш.
***
У нього бракує клепки в голові.
***
Верба хоч і товста, та зсередини пуста.
***
В кого в голові розсада, не поможе і посада.
***
Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
***
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
***
У короткого розуму язик довгий.
***
Дурень і в макітрі макогона зломить.
***
Людям косовиця, а дурень веселиться.
***
Ворона й за море полетить, та дурна вернеться.
***
Треба дбати не про чоботи, а про ноги, не про шапку, а про голову.
***
І дурень кашу зварить, аби пшоно та сало.
***
За дурного головою і ногам горе.
***
Вискочив як дурень з маслом на сонце.
***
Дурням закон не писаний.
***
Під носом зійшло, а в голові й не сіялось.
***
На голові густо, а в голові пусто.
***
Пошли дурня Богу молитися, то й лоба розіб’є.
***
Серед трьох сосен заблудився. Поставили козла город стерегти.
***
Нема в голові, нема і в кишені.
***
У нього в голові — колос від колосу, що не чути і голосу.
***
Дай верблюду крила — сяде на дах і завалить.
***
Нерозумного вчити — в бездонну бочку воду лити.
***
Неук — гола палиця.
***
Дурний і в Києві розуму не купить.
***
Борода з лікоть, а ума з ніготь.
***
У пустій бочці більше дзвону.
***
Якщо криком можна було б побудувати дім, то осел давно збудував би ціле місто.
***
До лисини дожив, а розуму не нажив.
***
Дурнів не орють, не сіють, а самі родяться.
***
Дивиться як баран на нові ворота.
***
Дурня вчити — в решеті воду носити.
***
Коли сонце орла з’їсть, камінь на воді спливе, свиня на білку загавкає, тоді дурень порозумнішає.
***
Лося б’ють восени, а дурня завжди.
***
Чужим розумом жити — добра не нажити.
***
Дурний та малий завжди кажуть правду.
***
Коли Бог розуму не дав, так руками не розмірковуй.
Приказки та прислів’я про брехню брехнею світ пройдеш, та назад
Не повернешся.
***
Хто вчора збрехав, тому й завтра і не повірять.
***
Раз збрехав — повік брехуном став.
***
Не шукай правди в інших, коли її в тебе немає.
***
У кого правди немає, в того й добра мало.
***
М’яко стеле, а твердо спати.
***
Брехлива свекруха невістці не вірить.
Приказки та прислів’я про хитрість, лукавство, пересуди
Лукавий не спить, а все миром колотить.
***
Без Гриця і вода не освятиться.
***
Баба бабі каже на вухо, а все село чує.
***
Переливає із пустого в порожнє.
***
Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.
***
Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй.
***
Не хапайся поперед батька в пекло.
***
Вертиться як в’юн в ополонці.
***
Такий, що із вареного яйця курча висидить.
***
І з-під стоячого підошву випоре.
***
Ангельский голосок, та чортова думка.
***
На ходу підметки рве.
***
Де не посій, там і вродиться.
***
Йому пальця в рот не клади.
***
Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає.
***
Уміє піймати вовка за вухо.
***
Вовка не вбив, а вже шкуру здирає.
***
Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо
***
В очі лисицею, за очі вовчицею.
***
Говорить прямо, а робить криво.
***
Ходить мовчки, кусає по-вовчи.
***
Хоч пироги пісні, так слова масні.
***
На людях — Ілля, дома — свиня.
***
Дивиться, як лис, а пахне вовком.
***
В очі співає, а позаочі лає.
***
Не довіряй вовкові череду.
***
Вовка як не годуй, а він все в ліс дивиться.
***
Захистив, як вовк овець.
***
Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті.
***
Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.
***
На язиці медок, а на думці льодок. Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.
***
Це ще вилами по воді писано, а граблями скороджено.
***
За погані речі треба бити в плечі.
***
Не шелести, як віник по хаті.
***
Верзе, що й купи не тримається.
***
Стільки наговорив, що і в шапку не збереш.
***
Меле як з гарячки.
***
Орудує язиком як циган пужалном.
***
Язиком вихати — не ціпом махати.
***
Встряла як середа в тиждень.
***
Ї Хоч варила — не варила, аби добре говорила.
***
Аж до діброви чути наші розмови.
***
На городі бузина, а в Києві дядько.
***
Порожній млин і без вітру меле.
***
Нащо нам музики, коли в нас довгі язики.
***
Чув дзвін, та не знає, де він.
***
Знає кума, а розуму малувато.
***
Пам’ятаю, як нині, що торік десятий понеділок був у п’ятницю.
***
Розуміється як теля на пирогах.
***
Не вода втопила, а людська обмова.
***
Хитра людина в’ється як хмелина.
***
Не хвали в очі, не лай поза очі.
***
Живи просто, проживеш років за сто, а будеш лукавить — чорт тебе задавить.
***
Слова ласкаві, та думки лукаві.
***
Скажеш на ніготь, а перекажуть на лікоть.
***
Заздрість здоров’я їсть.
***
Невігластво завжди чваниться.
Приказки та прислів’я про злодійство
На злодієві й шапка горить.
***
Злодій — що заєць: і тіні своєї боїться.
***
Знає кішка, чиє м’ясо з’їла.
***
Хапун такий, що й з рідного батька здере.
***
Легко красти, та тяжко відповідати.
***
Не там злодій краде, де багато, а там, де лежить відкрито.
***
Від домашнього злодія не вбережешся.
***
Темна нічка злодієві рідна мати.
***
Злодієві потурати — все одно що красти.
***
Краденим добром не розживешся.
***
Легко прийшло — легко й пішло.
Приказки та прислів’я про хвальків
Хвальби повні торби, та вони порожні.
***
З білого легко чорне зробити, але з чорного біле — тяжко.
***
Задирай голову так, щоб шапка не взлетіла.
***
Не спіши язиком, поспішай ділом.
***
Собака гавкає, а вітер розносить.
***
Всяка лисиця свій хвіст хвалить.
***
Пани на всі сани, тільки хвости волочаться.
***
Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.
***
Гречана каша сама себе хвалить.
***
Хвалилась кобила, що з возом горшки побила.
***
Не кажи «гоп», доки не перескочиш.
***
Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять.
***
На язиці густо, а на ділі пусто.
Приказки та прислів’я про добро
Хто людям добра бажає, той і собі має.
***
Доброму скрізь добре.
***
Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.
***
До доброї криниці стежка утоптана.
***
Добрий собака на вітер не гавкає.
***
З добрим поживеш — добре й переймеш, а з лихим зійдешся — й свого позбудешся.
***
Добре діло далеко розходиться, а лихе ще й далі.
***
Коли тебе добрі люди шанують, шануйся й сам.
Приказки та прислів’я про життя
На чиєму возі їдеш, того й пісню співай.
***
Новою дорогою йди, але й старої не забувай.
***
З чужої біди не смійся.
***
Краще на гілочці, аніж у кліточці.
***
Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
***
Краса до вінця, а розум до кінця.
***
Горбатого могила виправить.
***
Вбери пенька — буде за панка.
***
Наш вік, як маковий цвіт: вдень на стеблі, а ввечері на землі.
***
Вік прожити — не поле перейти.
***
На віку, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не вколовши.
***
Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається.
***
З ким жити, того не треба гнівити.
***
Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.
***
Про померлих говорити або добре, або нічого.
***
Є люди, що й солов’я не люблять.
***
Є тільки двоє добрих людей на світі, й то вже один помер, а другий ще не народився.
***
Із сміху люди бувають.
***
Лякана ворона і куща боїться.
***
Не дав Бог жабі хвоста, щоб траву не толочила.
***
Видно птаха по польоту.
***
Ошпарився на молоці, то й на холодну воду студить.
***
У страху очі великі.
***
Боягуз власної тіні боїться.
***
На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає.
***
Вовка боятися — в ліс не ходити.
***
Вилами по воді писано.
* * *
Нате й мій глек на капусту.
***
Нате й мою баночку на дьоготь.
* * *
Язик доводить до Києва, а часом і до кия.
***
Почав за здоров’я, а кінчив за упокій.
***
З ким поведешся, того й наберешся.
***
В чужому домі будь привітливий, а не примітливий.
* * *
Пильнуй свого носа, а не чужого проса.
***
Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.
***
Посієш вчинок — виросте звичка.
***
Не копай другому ями, бо сам в неї упадеш.
***
Не брудни криницю — знадобиться води напиться.
***
Чого собі не зичиш, і другому не жадай.
***
Чуже переступи, а не візьми.
***
Не бери, де не поклав.
* * *
Зароблена копійка краще краденого карбованця.
***
Не позичай, бо злий обичай: як віддає, то ще й лає.
***
Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
***
На чиїй землі живеш, того і воду п’єш.
***
Вогонь — добрий слуга, але поганий хазяїн.
***
В чужих руках завше більший шматок.
***
Як мед, то ще й ложкою.
***
У нього не розживешся і серед зими льоду.
***
Забули воли, як телятами були.
***
Величається, як заєць хвостом.
***
Не все те золото, що блищить.
***
З поганої трави не буде доброго сіна.
***
Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте.
***
За рідний край і життя віддай
***
Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.
***
Кожному мила своя сторона.
***
Де рідний край, там і рай.
***
Кожна травичка на своєму корені росте.
***
Добре тому, хто в своєму дому не орендар, а господар.
***
За рідною землею і в небі скучно.
***
І золоті вудила коневі не милі.
***
Воля дорожча за життя.
***
Вдома і стіни гріють.
***
Кожен край має свій звичай.
***
В чужій стороні і весна негарна.
***
В чужій хаті і тріска б’є.
***
Із своєї печі і дим не гіркий.
***
Де не є добре, а дома краще.
***
Рідна земля і в жмені мила.
***
З рідної сторони і ворона мила.
***
Людина без вітчизни, як соловей без пісні.
***
Де рідний край, там і під ялиною рай.
***
Я не проміняю свою батьківщину, бо мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця.
(Г. Сковорода — Катерині II).
***
Для українського народу світ без пісні — що без сонця.
***
Нема в світі, як своя країна. Жити — Вітчизні служити.
***
На чужій стороні Вітчизна миліша вдвоє.
***
Кожна жаба своє болото хвалить.
***
Хвали чужу сторону, а сиди дома.
***
Мила та сторона, де пуп закопаний.
***
За морем тепліше, та вдома світліше.
***
За морем радість, та чужа, а в нас і горе, та своє.
***
Своя печаль чужої радості дорожча.
***
Поганий той птах, який своє гніздо марає.
***
Про те зозуля і кує, що свого гнізда не має.
***
Без коріння і полин не росте.
***
У чужій стороні і сокола звуть вороною.
***
Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.
***
На чужині і собака сумує.
***
Степового коня на конюшні не втримаєш.
***
І кінь на свою сторону рветься, а собака відгризеться і втече.
***
З рідної землі — умри, а не тікай.
***
На одному місці і камінь мохом обростає.
***
Золотоноша кругом хороша.
***
Кожному своє дороге та миле.
***
Кожна птиця своє гніздо любить.
***
Твоє хоч дорожче, та своє миліше.
***
Кожному своє і не мите, а біле. Нащо кращий клад, як у сім’ї лад
Приказки та прислів’я про кохання
Хлоп’яча любов — як вода в решеті.
***
Хто кохає, той спокою не має.
***
Чим більша любов, тим глибша рана після зради.
***
Не допоможуть і чари, як хто кому не до пари.
***
Судженого і конем не об’їдеш.
***
Життя без кохання — як ріка без води.
***
Кохання, вогню та кашлю від людей не заховаєш.
***
Часом любов на крилах літає, а часом пішки ходить.
Приказки та прислів’я про одруження
Ліпше весь вік дівувати, як з нелюбом проживати.
***
За перебір та чорта в двір.
***
За вибірки дає Бог вигрібки.
***
Бери жінку в одній льолі, аби була
До любові.
***
Жінку бери не на рік, а на вік.
***
Гарну взяти — будуть люди багато знати, розумну взяти — не дасть і слова сказати.
***
Молодого тато й мама женять, старшого — люди, а старого і чорт не оженить.
***
Не оженишся, поки тебе не оббрешуть.
***
Мала женихів, як маку.
***
Жінки каються, а дівчата заміж збираються.
***
Найкраща дівка, що заміж іде.
***
Гарна дівка, як засватана.
***
Не плач, небого, що йдеш за нього, нехай плаче він, що бере лихо в дім.
***
Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
***
Коли люб, гарний шлюб.
***
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
***
Брат любить сестру багату, а чоловік жінку здорову.
***
Нащо й гроші, коли чоловік хороший.
Приказки та прислів’я про сім’ю, родину
І в лиху годину не кидай дружину.
***
Бачать очі ревниві дальше, як орлині.
***
В сім’ї не без виродка.
***
Дім держиться не на землі, а на жінці.
***
Бритви й жінки не позичай нікому.
***
Гроші, молода жінка і бистрі коні — то смерть.
***
Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає.
***
Жіноча робота ніколи не лягає спати.
***
Добрий чоловік жінці ліпший від матері.
***
За доброго мужа жінка, як ружа, а за лихого — драба, за рік, за два — баба.
***
У лихої свекрухи і ззаду очі.
***
В приймах приймаки і на віник кажуть «ви», а на козу — «дядина».
***
Як дід до баби, так баба до діда.
***
Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна краща всього світу.
***
Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.
***
Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.
***
Живуть між собою, як риба з водою.
***
Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.
***
Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині — димом.
***
На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.
***
Краще жінка сварлива, ніж дурна.
***
При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — немає й родини.
***
Сметана на голові устоялась би — такий тихий. Моя хата з краю.
***
Чужа жінка — лебідонька, а своя — полин гіркий.
***
Чоловік погрішив, так в людях гріх, а жінка погрішила — додому принесла.
***
На чужих жінок не задивляйся, а за своєю подивись.
***
Не та щаслива, що в батька щаслива, а що в чоловіка.
***
Батьки бережуть дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
***
У поганого та недоброго чоловіка жінка завжди нерозумна.
***
Красна пава пір’ям, а жінка чоловіком.
***
Матір ні купити, ні заслужити.
***
На світі знайдеш усе, крім рідної матері.
***
Чий корінь, того й плід.
***
Вода все змиває, а поганого імені не змиє.
***
У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
***
Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець.
***
Де старі вівці, там і ягнята.
***
З кривого дерева крива й тінь.
***
Яке коріння — таке й насіння.
***
Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
***
Де птахи гніздяться, там видно пташенят.
***
Малі діти не дають спати, а великі — дихати.
***
Шануй батька-матір, будеш довголітен на землі.
***
При сонці тепло, при матері добро.
***
Моя хата —мандрівочка, моя сестриця — в криниці водиця, мої перини — степові травини.
***
Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
***
Восени і курчата курми будуть.
***
Не вмів слухать батька, слухай собачої Шкури.
Приказки та прислів’я про дітей
У дитини заболить пальчик, у матері — Серце.
***
Дитина до семи літ правду каже.
***
Діти — до часу, а онуки — до смерті.
***
Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
***
Багато няньок — дитина без носа.
***
Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями.
***
Годуй сина для себе, а дочку — для людей.
***
Чужий син дурний — сміх, а свій син нерозумний — плач.
***
Нема батька — півсироти, нема матері — сирота повна.
***
Свій як не заплаче, то скривиться, а чужий і не подивиться.
***
Дитина плаче, а матері боляче.
***
Ніхто не бачить, як сирота плаче.
***
Син мій, а розум у нього свій.
***
Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.
***
Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.
***
Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.
Приказки та прислів’я про природу і погоду
Зимнє тепло, як мачушине добро.
***
Восени ложка води, а цебер грязі.
***
Взимку сонце крізь плач сміється.
***
Так тепло, як циганові під шатром.
***
Такий мороз, аж зорі скачуть.
***
Зимою деньок, як комарів носок.
***
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо і їсти нема що.
***
Місяць лютий спитає, чи взутий.
***
У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
***
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
***
До першого грому земля не розмерзається.
***
Прийде тиждень вербовий — бери віз у дорогу дубовий.
***
Зима без снігу — літо без хліба.
***
До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.
***
Коли квітень з водою, то травень з травою.
***
Весна ледачого не любить.
***
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай. Весна днем красна, а на хліб пісна.
***
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
***
Май холодний — рік хлібородний.
***
Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
***
Чайка сідає в воду — чекай доброї погоди.
***
Пізній листопад — на тяжкий рік.
***
Як сіно косять, то дощів не просять.
***
Як риба ся ловить, то хліб ся не родить. Тиха погода, хоч мак сій.
***
Влітку один тиждень рік годує.
***
Літо на зиму робить.
***
Готуй літом сани, а взимку воза.
***
Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.
***
Дощ у пору — золото.
***
У серпні серпи гріють, а вода студить.
***
Минув Спас — держи кожуха про запас.
***
Двічі літа не буває.
***
В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене.
***
Від дощу під борону не сховаєшся.
***
Весною відро води — ложка болота, восени ложка води — відро болота.
***
З великої хмари малий дощ.
***
Мокрий дощу не боїться.
***
Холодно в хаті, хоч вовків ганяй.
***
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.
***
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
***
Де багато пташок, там нема комашок.
***
Де цвіток — там медок.
***
З однієї квітки змія бере яд, а бджола — мед.
***
Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.
***
Верба — як трава лугова: ти її покоси, а вона знов буде рости.
***
Де верба, там вода.
***
Бджоли раді цвіту, люди — меду.
***
Як почав орать, то в сопілку не грать.
***
На чорній землі білий хліб родить.
***
Хто про землю дбає, вона тому повертає.
***
Земля найбагатіша, вода найсильніша.
***
Сип коневі мішком, не ходитимеш пішком.
***
Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш.
***
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
***
Казав овес: сій мене в болото — буду я золото. Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь. Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.
***
Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.
***
Сій вчасно — вродить рясно.
***
Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
***
Не земля родить, а руки.
***
Сім літ мак не родив, і голоду не було.
***
Синиця пищить — зиму віщить.
***
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
***
Не вчись пиво варить, учись солод ростить.
***
Коли б Бог слухав чередника, то за літо видохла б уся череда.
***
Влітку і качка прачка.
***
Природа одному мама, а другому — мачуха.
***
На небо не скочиш, а в землю не заховаєшся.
***
Гора має вуха, а ліс — очі.
***
Поле бачить, а ліс чує.
***
Не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає.
***
З курми лягати, з півнями вставати.
***
Шукай вітра в полі.
***
Не будь тією скотиною, що догори щетиною.
***
Не будь бараном, то й вовк не з’їсть.
***
З вола дві шкури не деруть.
***
Котрий віл тягне, того ще й б’ють.
***
Корові не тяжкі свої роги, а матері — свої діти.
***
У корови молоко на язиці.
***
Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти.
***
Ласкаве телятко дві матки ссе.
***
З телячим хвостом у вовки не сунься.
***
І кози ситі, і сіно ціле.
***
Дай свині роги — людей поколе.
***
Посади свиню за стіл — вона й ноги на стіл.
***
Свиня не з’їсть, поки не обваляє.
***
Свиня болото знайде.
***
Індик думав та й у борщ попав.
***
Він такий, що й кури заклюють.
***
Всяка курка не дурна: не од себе, а до себе горне.
***
Мудріші тепер яйця, ніж кури.
***
Не вчи орла літати, а солов’я співати.
***
На те щука в річці, щоб карась не дрімав.
***
Риба — вода, ягода — трава, а хліб — усьому голова.
***
Такі вже злі, як мухи в спасівку.
***
Восени й горобець багатий.
***
Коли появляться комарі, сій жито.
***
Багато снігу — багато хліба.
***
На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
***
Варвара ночі ввірвала, а дня приточила.
***
Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — нічого нема.
***
Осінь збирає, а весна з’їдає.
***
Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.
***
На Іллі до обіду літо, а після обіду — осінь.
***
Покрова землю листом покрива.
***
Сумний грудень і в свято, і в будень.
***
Ранок — панок: що ранком не зробиш, то вечором не здоженеш.
***
Весна красна квітками, а осінь — плодами.
***
І в попелі іскра буває.
***
Посієш вітер — пожнеш бурю.
***
Хто вітрові служить, тому димом платять.
***
Зима спитає, де літо було.
***
Вогонь — біда і вода — біда, а без вогню і води ще більше біди.
***
Зорі падають перед вітром.
***
Перші півні — північ, другі — до зорі, а треті — ранок.
***
Понеділок і п’ятниця тяжкі дні, вівторок і субота легкі.
***
У понеділок гроші віддавати — весь тиждень трата.
***
У дорогу від’їжджай у вівторок, або в суботу.
***
У понеділок чхнеш — подарунок на тижні.
***
У понеділок, середу і п’ятницю ніякого діла не починай.
***
У п’ятницю курку на яйця не саджають: курчата не живуть.
Приказки та прислів’я про біду
Не було добра змалку, не буде й до останку.
***
Така біда, що хоч з мосту та в воду.
***
Як одна біда йде, то й другу за собою веде.
***
Біда біду перебуде: одна мине — десять буде.
***
Де тонко, там і рветься.
***
Навчить біда коржі з маком їсти.
***
Маємося, як горох при дорозі: хто захоче, той скубне.
***
На віку, як на довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкоштується — і твердого, і м’якого.
***
Впав у біду, як курка в борщ.
***
Життя — як у собаки на прив’язі.
***
Добре, як голому в кропиві.
***
Залишився, як на морі без весла.
***
Де один панує, там сотня бідує.
***
Пан нашкодив, а старця повісили.
***
Б’ється, як риба об лід.
***
Біда навчить вареники їсти.
***
Кому ведеться, тому і півень несеться.
***
Не думав, не гадав, як у біду попав.
***
Горе — що море: ні перепливти, ні випити. Чужа біда не дасть розуму.
***
Коза з вовком тягалася, тільки шкура зосталася.
***
Біда людей єднає.
***
Не роки старять, а горе.
***
Іржа їсть залізо, а горе — серце.
***
Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде.
***
Кинь лихом об землю.
***
Де гроші, там і зло людське.
***
Журба — не матінка: сорочки не дасть.
***
Так сумує, що хоч з мосту та в воду.
***
Нещастя вчить, жаль навчає.
***
Чужу біду руками розведу, а до своєї ума не приложу.
***
Ще не то біда, як у просі лобода, а біда, як ні проса, ні лободи.
***
Бідному все вітер в очі віє.
***
Такий бідний, як мак начетверо.
***
У кишені вітер гуляє.
***
У бідного і приятелі мруть.
***
Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть.
***
На бідного Хому й дерево пада.
***
Родичів багато, та ніде пообідати.
***
Голодній кумі хліб на умі.
***
Дожився до самого краю.
***
Дожився, що ні свитки, ні чобіт.
***
Доживсь — штани одні, а сорочки ще менше.
***
Надіявся дід на обід та й води не пив.
***
Коли ласувать, то й ласувать: бий, жінко, ціле яйце в борщ.
***
На убогого всюди капає.
***
Голодному й опеньки м’ясо.
***
З Божої волі продам штани, куплю солі.
***
Попросили б сісти, та нічого їсти.
***
Є ложка, та в мисці нема.
***
Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий.
***
Благослови, владико, дерти з бідного лико.
***
Гіркий обід без хліба.
***
Голод не сусіда, від нього не втечеш.
***
Голод не тітка: пирога не підсуне.
***
Вітер у кишенях свище.
***
Багатому і чорт гроші носить.
***
Багатому чорт дітей колише, а бідному й няньки нема.
***
Багатому й чорти горох молотять.
***
За багачем сам чорт з калачем.
***
Багатого й серп голить, а бідного й бритва не хоче.
***
Багатому й під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати.
***
Коли маєш сто кіп, то й будеш піп.
***
Живе, мов у Бога за дверима.
***
Ситий голодного не розуміє.
***
Від багача не жди калача.
***
Не проси в багатого, а проси в доброго.
***
Багатство дме, а бідність удвоє гне.
Приказки та прислів’я про роздратування, глузування, жорстокість
Березова каша (покарання різками).
***
Бодай мого батька мордувало (вираження незадоволення, роздратування).
***
Брати за зябра (притискати когось).
***
Брати за печінки (злити когось, дошкуляти).
***
Брати на Бога (кепкувати, глузувати з когось).
***
Будь воно неладне (вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь).
***
Випити кров (познущатися, позбиткуватися).
***
Вовче нутро під овечою личиною (підступна, зла людина, що приховує свою сутність).
***
Впливати на нерви (дратувати когось).
***
Гнати в три вирви (виганяти з лайкою).
***
Годувати лящами (ляпасами).
***
Гострити (точити) зуби (сердитися на кого-небудь).
***
Давати чосу (дуже бити).
***
Дати здачі (відповісти ударом на удар).
***
Довести до згуби (занапастити когось).
***
Зганяти оскому (виявляти гнів, роздратування, мститися комусь за що).
***
Здіймати мірку з плечей (бити когось).
***
Зривати злість (спрямувати свій гнів на когось).
***
Іти на все (не рахуватися ні з чим).
***
Каменем лягати на серце (кого-небудь спіткало горе, нещастя). Кинути рукавичку (викликати на поєдинок).
***
Кови кувати (замислювати підступні плани).
***
Кривавий бенкет (масові вбивства).
***
Латати боки (дуже сильно бити когось).
***
Лати латати (сильно бити когось).
***
Мінитися на лиці (інший вираз обличчя від злості).
***
Міряти вздовж і впоперек (бити когось).
***
Місця живого нема (дуже побитий).
***
Мов муха на сонці (уїдливий, злий).
***
Не мати Бога в животі (бути жорстоким, несправедливим).
***
Нехай йому абищо (вираження незадоволення, роздратування).
***
Ніби колючки в душу (хто-небудь неприємний, відразливий).
***
Огнем і мечем (з великою жорстокістю).
***
Одплатити рівною монетою (відомстити).
***
Окрити неславою (зганьбити).
***
Перевернути догори дригом (викликати безладдя, хаос).
***
Перегинати палицю (упадати в крайність).
***
Перемивати кісточки (обмовляти когось).
***
Підіймати на кпини (глузувати з когось).
***
Підпустити шпильку (сказати щось дошкульне).
***
Посікти на капусту (дуже побити).
***
Посіяти чвари (ворожнеча).
***
Пустити юшку (дуже побити).
***
Різати слух (неприємно вражати, дратувати).
***
Роздавити одним пальцем (знищити без зусиль).
***
Складати вину (звинувачувати в чому-небудь).
***
Справити Всеношну (примусити когось страждати).
***
Ставити мур (чинити перешкоди).
***
Точити ніж (виношувати підступні плани).
***
Тримати за панібрата (поводитися фамільярно з ким-небудь).
***
Умитися юшкою (облитися кров ‘ю).
***
Утерти маку (суворо покарати когось).
***
Утопити в ложці води (згубити когось з ненависті).
***
Цькувати, мов звірину (жорстоко переслідувати).
***
Шал напав (утратити контроль над собою).
Приказки та прислів’я про смерть, плач, жаль
Амінь буде (хтось може померти).
***
Ангели взяли (хтось помер).
***
Зітерти на порох (знищити).
***
Змахнути сльозу (сплакнути).
***
Кісток не зібрати (загинути).
***
Ковтати сльози (стримувати плач).
***
Леле мені (вираження жалю, страху тощо).
***
Наказати довго жити (померти).
***
Не топтати ряст (не жити).
***
Піти Нептунові на з’їзд (втопитися).
***
Піти прахом (загинути, пропасти).
***
Плакати, як мокрий апріль (гірко плакати, шкодувати, жаліти за ким-небудь).
***
Потрапити до Нептуна в гості (потонути).
***
Пропасти мов руда миша (загинути).
***
Сльоза не пройме (неможливо розжалобити).
Приказки та прислів’я про проблеми, обставини, горе, обман
Аж очі рогом полізли (комусь Стало боляче).
***
Атмосфера розпалилася (створилася Напружена обстановка).
***
Бачити в рожевому світлі (сприймати Все чи щось ідеалізовано).
***
Бити по кишені (завдавати збитків Комусь).
***
Блудити манівцями (робити не так).
***
Богом живим прошу (вираження Настійного прохання).
***
Боже уповай (застереження від чогось Лихого).
***
Брати з бою (здобувати що-небудь, Переборюючи великі труднощі).
***
В’язнути в багнюку (потрапляти в цілковиту залежність від когось).
***
Вести підкоп (здійснювати підступні Наміри).
***
Вивести з лабіринту (вийти із скрутного Становища).
***
Вийти сухим (уміло уникнути Неприємностей).
***
Вийти сухим з болота (уміло уникнути Покарання, будучи винним).
***
Вилетіти в трубу (розоритися).
***
Вилізти боком (погано закінчитися Для когось).
***
Вирвати з обіймів смерті (урятувати когось).
***
Висушити очі на сухий колос (довго й часто плакати через нещастя, Горе).
***
Водити за ніс (обманювати, обдурювати).
***
Глянути косо (виявити підозрілість, Недовіру до когось).
***
Гнути карк (виявляти покірність Перед кимось).
***
Голод не свій брат.
***
Гордіїв узол (заплутана справа, складне сплетіння обставин).
***
Грати в піжмурки (обдурювати).
***
Губити нитку (втрачати зв’язок).
***
Дати облизня (відмовити в залицянні).
***
Дати одкоша (відмовити).
***
Дати тягу (швидко втекти).
***
Дати фори (не попустити комусь).
***
Дати фору (перемогти в чомусь).
***
Дати фука (помилитися).
***
Датися в тямки (добре запам ‘ятатися). Держати в лабетах (ставити в повну залежність від когось).
***
Дзвонити зубами (тремтіти від холоду).
***
Дістати ланцюги на ноги (втратити свободу).
***
Дмухати в кашу (втручатися в чужі справи).
***
До упаду (до знемоги).
***
Добутися фавору (добути чиєїсь прихильності).
***
З чим їх їдять? (що це таке?)
***
Забити памороки (затуманити свідомість).
***
Завдати перцю (гостро покритикувати).
***
Заганяти на слизьке (ставити у скрутне становище).
***
Загнати на лід (поставити когось у безвихідне становище).
***
Закопати талант у землю (не використовувати своїх здібностей).
***
Замилювати очі (обдурювати, хитрувати).
***
Заорати носом (упасти обличчям долу).
***
Запустити коріння (міцно закріпитись де-небудь).
***
Зарадити лихові (знайти вихід із скрутного становища). Заткнути за пояс (перевершити когось).
***
Збиватися на манівці (утрачати правильний напрям).
***
Збити бучу (закричати, загаласувати).
***
Збити з пантелику (збентежити кого-небудь).
***
Збити пиху (позбавити можливості бути зарозумілим, чванливим).
***
Звестися нанівець (поступово втратити силу).
***
Здавати в архів (відкидати, забувати, усувати від виконання).
***
Земля не хоче носити (чиє-небудь становище стає безвихідним, скрутним).
***
Зламати обітницю (порушити клятву).
***
Знати, почім ківш лиха (зазнати багато горя).
***
Зняти маску (виявити свою справжню сутність).
***
І в підметки не годиться (не бути вартим когось).
***
І на поріг не пускати (заборонити приходити).
***
І рідна мама не впізнала б (хтось дуже змінився на вигляд).
***
Їжа не бере (хто-небудь не може їсти).
***
Канути в минуле (зникнути, піти в непом ‘ять).
***
Кинути лихом об землю (забути біду, горе). Класти на карб (звинувачувати в чому-небудь).
***
Крутити законом (порушувати юридичні норми).
***
Круті пороги (труднощі).
***
Крушити серце (завдавати болю).
***
Ладний провалитися крізь землю (у когось виникає бажання якомога швидше звідкись зникнути).
***
Лежати на серці (гнітити когось, турбувати).
***
Линути серцем (рватися до когось).
***
Лити бальзам у душу (заспокоювати).
***
Лихий попутав (хто-небудь допустив помилку).
***
Лоскоче в п’яти (хто-небудь втрачає рівновагу).
***
Між молотом і ковадлом (у скрутному становищі).
***
Місця не перелітати (нікому не зашкодити).
***
Мов лизень злиже (що-небудь безслідно зникає).
***
Мов у чаду (неврівноваженість у діях, вчинках).
***
На одчай душі (зважившись на все, ризикуючи).
***
На похиле дерево і кози скачуть (на сумирну, тиху людину падають неприємності).
***
Навизати порвану нитку (відновити зв ‘язок).
***
Нагнати холоду (викликати страх).
***
Надії потопилися (немає сподівань на краще).
***
Накрити мокрим рядном (раптово напасти).
***
Наліплювати ярличок (безпідставно звинувачувати в чомусь).
***
Напитати біди (зазнати неприємностей, лиха).
***
Напускати ману (змушувати вірити в що-небудь нереальне, обманювати).
***
Наробити шелесту (скандал).
***
Наче цвях у серце (щось спричиняє великий біль).
***
Не давати просвітку (створювати нестерпні умови життя комусь).
***
Не давати проходу (настирливо переслідувати).
***
Не давати собі на носі грати (не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися).
***
Не доносити віночка (не зберегти цноту до одруження).
***
Не знати меж (не мати відчуття міри).
***
Не знати упину (не можна спинити когось у вчинках).
***
Не мати нічого святого (для когось не існує ніяких моральних авторитетів).
***
Не сунь носа, куди не слід.
***
Не так сталося, як гадалося.
***
Не у своїй тарілці (почувати себе незручно).
***
Небо одвернулося (комусь почало нещастити).
***
Нестатки притисли (хто-небудь бідує).
***
Ніби з хреста знятий (змарнілий, переляканий).
***
Ніде дітися (безвихідь).
***
Оббити роги (приборкати).
***
Обвести круг пальця (спритно обдурити).
***
Обійти всі Сцілли і Харібди (уникнути небезпеки).
***
Облягли голову думки (стурбований хто-небудь чимось).
***
Общипати пір’я (приборкати когось).
***
Одійшли шпари (перестати боятись чогось).
***
Опалити крила (зазнати невдачі).
***
Осяче кубло (місце зосередження злочинних елементів).
***
Падати низько (втрачати певне становище).
***
Пакувати манатки (від’їжджати).
***
Пекти раки (червоніти від сорому).
***
Перейти межу (порушити усталений порядок).
***
Переп’ясти шляхи (перешкодити).
***
Пиши пропало (неминучий крах, кінець).
***
Підводити під монастир (обдуривши, накликати біду).
***
Піти в забуток (перешкодити комусь у чому-небудь).
***
Піти на розбрат (почати ворогувати).
***
Піти у світи (вирушити в мандри).
***
Поділити ложе (мати інтимні стосунки).
***
Показати поріг (вигнати кого-небудь).
***
Попасти в халепу (потрапити в неприємну ситуацію).
***
Потай миру (щоб ніхто не бачив, приховано).
***
Потрібний, як собаці п’ята нога.
***
Поховатися як миші (причаїтися).
***
Правити як за батька (установлювати високу ціну).
***
Пристати на бажання (задовольняти чиїсь вимоги).
***
Продажна шкура (той, хто зраджує когось з корисливою метою).
***
Пускати плазом (потурати кому-небудь).
***
Раки назад лізуть (відмовлятися від свого слова).
***
Розминутися з правдою (чинити несправедливо).
***
Розпустити нюні (послабити контроль над собою, розплакатися).
***
Розпускати теревені (поширювати плітки).
***
Розрядити атмосферу (зняти напруження).
***
Рука не піднімається (не вистачає рішучості).
***
Світ свінув (комусь щось стало ясно).
***
Сіяти незгоду (призводити до сварок).
***
Скласти зброю (припинити збройні дії).
***
Скуштувати казенних сухарів (побувати у в язниці).
***
Сміятися на кутні (плакати).
***
Спробувати щастя (відважитись на щось).
***
Стати кілком (затерпнути).
***
Стати шовковим (зробитися покірним).
***
Стояти валом (відстоювати, захищати).
***
Ставати на хибний шлях (втрачати правильний напрям у поведінці, житті).
***
Стягти огуду (завдати комусь неприємностей).
***
Сунути носа (втручатися в що-небудь).
***
Тернистий шлях (важка життєва дорога).
***
Товктися по світу (мандрувати).
***
Тремтіти мов осиковий лист (боятися).
***
Тримати в шорах (підкоряти своїй владі).
***
Триматися на задньому плані (осторонь бути).
***
Триматися на ниточці (дуже непевне, невизначене становище).
***
Удавати барона з овечого загона (удавати з себе багату й впливову людину, будучи насправді і бідним, і зневаженим).
***
Узяти в тямки (зрозуміти).
***
Улаштувати автодафе (знищити, спалити).
***
Умити руки (ухилитися від відповідальності).
***
Упасти до верші (дозволити себе ошукати).
***
Упіймати на слові (скористатися ненароком сказаним словом).
***
Ускочити в копієчку (дорого обійтися комусь).
***
Учепитися як реп’ях (набридати).
***
Хана буде (спіткає когось нещастя).
***
Хоч ляж та й умри (безвихідь, скрута).
***
Хоч огнем печи (ні за яких обставин).
***
Щоб я вмер (вживається як клятва).
***
Ятрити рану в серці (необережно змусити пережити щось неприємне).
Приказки та прислів’я про здивування, незадоволення, думки
Гаспидська баба (вираження незадоволення ким-небудь).
***
Господь не відає (ніхто не знає).
***
Дати сатисфакцію (вибачитися).
***
Дивитися із своєї дзвіниці (мати власну думку).
***
Дума рветься (хтось до когось прагне дуже).
***
Душа втекла в п’ятки (раптово злякався).
***
Згадала баба дівера (нема потреби говорити про давно минуле).
***
І гадки не мав, і зайчатко впіймав (зовсім випадково здобути що-небудь).
***
Кров заговорила (у когось виявляються натура, характер).
***
Кров німіє (тривожно, страшно).
***
Крутила б його лиха година (для вираження незадоволення чим-небудь).
***
Крутити носом (виражати незадоволення чимось; вередувати).
***
Лиха година принесла (незадоволення з приходу когось небажаного).
***
Мліти серцем (відчувати страх, хвилюватися).
***
Не давати й пилинці впасти (пильно оберігати).
***
Не до мислі (не подобається хтось, або щось комусь). Не йти з мислі (постійно думати про когось).
***
Не мати гадки (не думати ні про що).
***
Немає серця (хтось бездушний).
***
Падати з неба (комусь легко щось дістається).
***
Серце рветься (хтось дуже переживає, страждає).
***
Спорожніле серце (спустошеність, байдужість). Справити святки (провчити когось). Упасти з неба (несподівано з ‘явитися).
***
Уражати слух (привертати увагу особливим звучанням).
***
Чи ти ба (вираження здивування, докору, обурення).
***
Читати нотації (дорікати, повчати).
Приказки та прислів’я про багатство, бідність, роботу
Вести за руку (допомогти комусь у чомусь).
***
Вибитися в люди (домогтися певного становища в суспільстві).
***
Вибитися із злиднів (стати заможнішим).
***
Відбивати хліб (позбавляти заробітку).
***
Ганяти химери (вигадувати).
***
Гріти руки (нечесно наживатись).
***
Дати раду (упоратися з успіхом біля чого-небудь).
***
Доп’ястися до неба (запаніти).
***
Дурно переводити час (марно працювати).
***
З молотка (публічний торг, аукціон).
***
Збивати грошенята (нагромаджувати кошти).
***
Зворотний бік медалі (другий бік якої-небудь справи).
***
Знати, де раки зимують (бути досвідченим, кмітливим).
***
Зняти з очей полуду (роз’яснити справжню суть). І мертвого підніме (хтось надзвичайно дієвий).
***
Іскра Божа (талант).
***
Іти напролом (діяти рішуче, усупереч чому-небудь).
***
Крутити хвости волам (виконувати примітивну, часто брудну роботу).
***
Куку в руку (хабар).
***
Лавр вінчає чоло (прославлений хтось).
***
Литися через край (досягти найвищого рівня).
***
Міцно держатися на землі (бути впевненим у своїх діях).
***
Не вартий і ягоди ожини (не має ніякої цінності).
***
Нелегкий хліб (важка робота).
***
Одна латка спереду, а друга ззаду (бідність).
***
Підвести риску (покінчити з чимось).
***
Піднестися на голову (значно перевершити когось у чомусь).
***
Підпускати ляса (залицятися до когось).
***
Підставляти лоба під кулі (ризикувати життям).
***
Плавати як вареник у маслі (дуже добре жити).
***
Покотитися униз (збідніти).
***
Присмалювати литки (загравати з ким-небудь).
***
Рвонути з копита (раптово поїхати кудись).
***
Робити з лемеша пшик (досягати мізерних результатів).
***
Розплести клубок (з ясувати суть справи).
***
Спочивати на лаврах (задовольнятися досягнутим).
***
Тримати ключ од серця (уміти знайти підхід).
***
Тягнути лямку (виконувати важку роботу).
***
Убиватися в багатство (багатіти).
***
Фортуна послужить (пощастить).
***
Що Бог послав (те, що є).
***
Шукати печеного льоду (шукати те, що не існує).
***
Як Бог дасть (як складуться обставини).
***
Яко наг, яко благ (бідний, але задоволений з того, що має).
Приказки та прислів’я про розмову, язик ані пари з уст (мовчати).
***
Бентежити кров (викликати неспокій, тривогу).
***
Блудити словами (говорити безтямно, марити).
***
Вийняти з уст (примусити когось розповісти).
***
Голубити словами (ніжно говорити).
***
Грати в словечка (вести пусті розмови).
***
Казати в лице (говорити що-небудь прямо, відверто).
***
Кидати слова-полову (пусті розмови).
***
Костити останніми словами (лаяти).
***
Кричати пробі (кликати на допомогу).
***
Куди ж пак (категоричне заперечення).
***
Не може бути й мови (нема про що й говорити).
***
Нічим крити (нічого сказати у відповідь).
***
Одібрало мову (втратити здатність говорити).
***
Пішов поговір (поширились чутки про когось).
***
Розвести балачку (повести пусту розмову).
***
Розпускати язика (говорити зайве).
***
Удатний на язик (красномовний).
***
Уліпити в саме око (влучно сказати).
***
Упадати у вічі (бути особливо помітним).
***
Шкода й мови (не варто й слів).
***
Язик свербить (хочеться сказати).
Приказки та прислів’я про віру, правду
Бог мені свідком (як запевнення в правдивості висловленого).
***
Бути при собі (стан душевної рівноваги).
***
З Богом (благополучно, спокійно).
***
Не йняти віри (важко вірити чому-небудь).
***
Послужити вірою і правдою (щиро, віддано).
***
Узивати до Бога (звертатися до вищих сил).
Приказки та прислів’я про самовпевненість, заздрість, глупоту
Без олії в голові (не дуже розумний).
***
Викинути колінце (робити вигадливі рухи; зробити щось надзвичайне або пусте).
***
Глузд за розум заходить (не може тверезо мислити, діяти).
***
Гнути кирпу (чванитися, зазнаватися).
***
Дивитися козирем (мати хвацький вигляд).
***
Дихати заздрощами (заздрити).
***
Дурний, аж світиться (дуже обмежений).
***
Задерти носа (стати чванливим, гонористим).
***
Збитися з плигу (діяти нерозумно, збожеволіти).
***
Котитися по похилій площині (морально опускатись).
***
Літати в хмарах (сприймати дійсність нереально, наївно).
***
Мозок висох (обмежений розумом).
***
Молоко на губах не обсохло (дуже молодий, недосвідчений).
***
Наговорити сім міхів горіхів (сказати багато зайвого, несерйозного).
***
Надути щоки (набундючитися).
***
Не бачити далі свого носа (бути егоїстом).
***
Не втнути ні аз ні буки (не вміти ні читати, ні писати).
***
Не зарікайся пити води (застереження від самовпевненості й категоричності в думках, діях).
***
Не знати, що городити (говорити нісенітниці).
***
Негоден зв’язати й двох слів (неспроможний логічно говорити).
***
Неширокий лобом (нерозумний).
***
Обрости мохом (здичавіти, деградувати).
***
Осел над ослами (дуже обмежена людина).
***
Підшитий дурником (нерозумний).
***
Правити небилиці (говорити нісенітниці).
***
Пустий як очеретина (обмежений).
***
Раденький, що дурненький (безпричинно веселий).
***
Стільки мозку, як у ліктях (обмежений, тупий).
***
Хто йде по вовну, той часом стриженим вертає (самовпевнена людина, яка завчасно вважає справу зробленою, може одержати зовсім інші результати).
***
Шукати пташиного молока (бажати неймовірного).
Приказки та прислів’я про різне
Адамові слізки (горілчані напої).
***
Аж очі вбирає (вабить своєю красою).
***
Аж пальці видко (неприховано).
***
Аж у мозок б’є (голосний, надто пронизливий).
***
Ані в зуб (аніскільки).
***
Ані махом, ані пахом (ніяк).
***
Ані сліду (нічого немає).
***
Апетит розбирає (виникає непереборне бажання до чогось).
***
Без оглядки (без вагань).
***
Без пуття (не так, як слід).
***
Без сорома казка (соромно й казати).
***
Без угаву (безперервно).
***
Без упину (не перестаючи).
***
Бити чолом (шанобливо кланятися).
***
Битком набитий (переповнений).
***
Бісової тіні (навіщо, для чого).
***
Бути за мед (дуже подобатись).
***
Бути по знаку (знати когось).
***
Бути при надії (бути вагітною).
***
В ударі (душевне піднесення).
***
Вабити як магніт (дуже притягувати до себе).
***
Велике цабе (поважна особа).
***
Великого коліна (знатного роду).
***
Від пучок на ногах до останньої волосини на голові (повністю, цілком).
***
Відчувати нутром (підсвідомо, інтуїтивно).
***
Відчути на своїй шкурі (зазнати особисто).
***
Водити знайомство (приятелювати).
***
Вродливий як Наркіс (дуже гарний).
***
Далеко, як куцому до зайця (велика різниця міме ким-небудь).
***
Дати пальму першості (визнати когось найкращим).
***
Дійти зросту (стати дорослим).
***
Дійшлий літами (немолодий).
***
Для людського ока (удавано).
***
До крупинки (повністю).
***
До могили (до кінця життя).
***
До нестями (дуже сильно).
***
До останнього кроку (повністю). До останньої снаги (поки є сили).
***
До п’ят (дуже довгий).
***
До цяточки (повністю).
***
До щирця (до логічного завершення).
***
Добігти кінця (закінчитися).
***
З Божої ласки (завдяки щасливому збігу обставин).
***
З іншого тіста (не схожий на інших).
***
З маху (відразу, тут же).
***
З миром (з добрими намірами; Не чинячи перешкод).
***
З розкритими обіймами (привітно, радо дуже).
***
За кроком крок (поступово, послідовно).
***
За сімома печатьми (неприступний).
***
Зав’язти по вуха (потрапити в халепу).
***
Закрутити катеринку (довго й одноманітно повторювати те ж).
***
Заради прекрасних очей (задарма).
***
Зиркати зизом (косити очима).
***
Золота людина (правдива, добра, надійна). Зроби ласку (чемне прохання зробити щось).
***
Зробити партію (одружитися).
***
І листок не шелесне (тихо).
***
І мухи ніколи не скривдить (спокійний).
***
І на йоту (ніскільки, нітрохи).
***
І на макове зерно (зовсім, ніскільки).
***
І яблуку ніде впасти (дуже багато людей).
***
Іти по п’ятах (невідступно наближатись).
***
Іти як по маслу (без перешкод).
***
Їсти поїдом (дошкуляти).
***
Кивати п’ятами (тікати).
***
Кипіти, мов на ножі (охоплений хвилюванням, тривогою).
***
Кінці в воду (не залишити слідів).
***
Клювати носом (куняти).
***
Крапля по краплі (потроху, поступово).
***
Кров’ю серця (щиро, з глибоким почуттям).
***
Крутити мозком (мислити).
***
Куди не кинь (усюди).
***
Куди не поверни (з усіх боків).
***
Лиха личина (недобра, підступна людина).
***
Лізти, як рак (повільно йти).
***
Літа збігають (хто-небудь стає старішати).
***
Мара їх знає (невідомо, хтозна).
***
Матися на бачності (бути обережним).
***
Мов не черкаючи землі (легко, швидко).
***
Мов у воду впасти (безслідно).
***
Море по коліна (нічого не страшно).
***
На белебні (на відкритій підвищеній місцевості).
***
На всі заставки (дуже голосно, скільки є сили).
***
На зубок (знати ґрунтовно).
***
На кожному кроці (скрізь, усюди).
***
На кшталт (схожий на щось).
***
На миру (серед людей, не криючись).
***
На терні помаранчі (щось нездійсненне)
***
На хапок (поспішаючи).
***
Наче вдруге народився (відчути полегкість).
***
Не в ладах (у поганих стосунках). Не в тім’я битий (розумний).
***
Не вартий миски домашнього супу (яким можна знехтувати).
***
Не встиг і моргнути (швидко).
***
Не годен і в слід ступити (не вартий нічого).
***
Не думавши, не гадавши (непередбачено).
***
Не за адресою (не до того, кого треба).
***
Не з медом (скрутно, тяжко).
***
Не змикати очей (не спати зовсім).
***
Не мати уявлення (не знати що-небудь навіть приблизно).
***
Небесний обранець (суджений).
***
Небо дарувало (судилося кому-небудь щось).
***
Немає угаву (не можна спинити).
***
Немає Христа (бездушний, черствий).
***
Нечиста сила (диявол).
***
Нитка за голкою (невідступно).
***
Ні в тин, ні в ворота (недоладне, недоречне).
***
Ні за що (без причини).
***
Ні лялечки (нікого).
***
Ні сіло, ні впало (несподівано).
***
Ніде оку зачепитися (немає нічого довкола).
***
Облетіти блискавкою (дуже швидко поширитися).
***
Один тягне цоб, другий тягне цабе (відрізняється щось).
***
Одним миром мазані (дуже схожі в чомусь).
***
Пасти задніх (бути позаду).
***
Пасти очима (дуже пильно дивитися на когось).
***
Перевестися нінащо (утратити значення).
***
Переводитись на швайку (ставати малопомітним).
***
Подати надію (заспокоїти).
***
Понад усе на світі (дуже сильно).
***
По саму зав’язку (удосталь, дуже багато).
***
Поставити крапку над «і» (з ‘ясувати все до кінця).
***
Почати з азбуки (з самого початку, дуже здалека).
***
Приймати зальоти (відповідати на залицяння).
***
Прикинути на око (приблизно визначити).
***
Прикипіти на місці (завмерти, остовпіти).
***
Припасти до натури (сподобатися).
***
Про всяк случай (передбачливо). Пройняти очима (пронизати поглядом).
***
Про мене (байдуже).
***
Пускати бісики (кокетувати).
***
П’ядь за п’яддю (поступово). Розбити ілюзії (показати що-небудь комусь без прикрас, у правдивому світлі).
***
Роззути очі (правильно або глибше зрозуміти).
***
Світ за очі (не вибираючи шляху).
***
Світ не милий (хто-небудь став байдужим до всього).
***
Серце з перцем (про когось з непокірним, запальним характером).
***
Сліпий на очі (неуважний, який не помітив чогось).
***
Ставити сильце комусь (підступно діяти проти когось).
***
Стати лубом (заклякнути; стати цупким).
***
Стріляти очима (грайливо зиркати на когось).
***
Сягати зором (на всьому видимому просторі; до самого обрію бачити).
***
Так за так (відплата тим самим).
***
Таким робом (отже, у такий спосіб).
***
Тільки смуга лягла (дуже швидко побігти).
***
У натурі (у справжньому вигляді).
***
Удар у спину (підступно).
***
Узяти очі в руки (уважно, пильно подивитися).
***
Уминати за обидві щоки (їсти дуже швидко).
***
Утішити кров (заспокоїтися).
***
Хоч вовків ганяй (дуже холодно).
***
Хоч до рани прикладай (про когось доброго, лагідного).
***
Хоч ножем ріж (непроглядний, невидний, густий).
***
Хрещений мир (люди, об’єднані культурно-конфесійними цінностями християнської цивілізації).
***
Христа ради (з ласки, з милості).
***
Христова невіста (чорниця).
***
Цілую ніжки (форма прощання).
***
Чистий, як сльоза (дуже щирий, відкритий).
***
Щоб я так жив (запевнення в чому-небудь).
***
Як батогом ляснути (легко, без зусиль).
***
Як з могили (глухо).
***
Як кинджал (дуже гострий).
***
Як кіт наплакав (дуже мало).
***
Як личить (відповідно до звичаю).
***
Як лялечка (гарний). Як пава (розкішна, у яскравому вбранні)
***
Як перемитий (дуже гарний).
***
Як по нотах (легко).
***
Як рак у полі свисне (ніколи).
***
Як слід (добре, так).
***
Як собаці муха (невелика кількість).
***
Як у церкві (гарно, спокійно, благочестиво).
***
Як щось велике в лісі здохне (ніколи).
Розділ сайту:
