Походження й подробиці життя Сави Кононовича дослідникам невідомі. Перші згадки про цього ватажка козацтва належать до 30-х років 17 століття, коли він уже був переяславським полковником. Злет його військово-політичної кар’єри виявився коротким: у 1637 році на козацькій раді, що проходила на річці Росаві, старшина обрала Кононовича гетьманом. А вже у жовтні того ж року, під час повстання під проводом нереєстрового гетьмана Павла Павлюка, козаки схопили Кононовича, що перебував у Корсуні, звинуватили його у зраді й розстріляли на Переяславщині. Вірогідно, що причина страти була тою ж, що і у випадку з Григорієм Чорним, — прихильність до співпраці з польським урядом.