Солодець голий (локриця, вербець) — Glycyrrhiza glabra L.

Родина бобові — Leguminosae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—100 см заввишки, що має могутню кореневу систему. Листки її чергові, складні непарноперисті, з 11—15 яйцеподібно-лан­цетними листочками, квітки метеликові, блідо-фіолетові, зібрані в густу пазушну волоть. Плоди — шкірясті, бурі боби. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? В степовій зоні по солончаках, понад берегами степових рік, на приморських схилах, зрідка в Криму. Інко­ли утворює суцільні зарості.

Що й коли збирають? Корені пізно восени. Ці корені містять у собі глікозиди ліквіритин і гліциризин (нудно- солодкий на смак), глюкозу, цукрозу, крохмаль, гіркоти, віск, аспарагін, солі кальцію, калію, магнію та сліди леткої олії. Очистивши їх ретельно від кори, до жовтого шару, сушать у легкій печі.

Коли застосовують? Як відхаркувальний (особливо при бронхіальній астмі у дітей), дещо сечогінний, обволікальний, трохи проносний засіб при запорах, геморої, виразці шлунка. Є протиотрутою при отруєнні грибами. Поліпшує смак ліків (гліциризин у 150 разів солодший за цукор), діє кортизоно- подібно \ впливає сприятливо на обмін речовин і при хворобі Аддісона. При хрипоті смокчуть локричний корінь. При коклюші п’ють відвар кореня у молоці. При виразці шлунка беруть 1 столову ложку суміші кореня солодцю, кореня алтеї, кореня живокосту лікарського, трави чистотілу звичайного в співвідношенні 2:2 :2: 1 на 1 склянку води, варять 15 хвилин. Випивають 2—3 склянки на день.

При запорах як наслідку атонії кишок беруть 2 чайні лож­ки суміші локричного кореня (солодцю), кори крушини лам­кої, плодів фенхелю, кореня алтеї і нетовченого лляного на­сіння в співвідношенні 3 : 3 : 3 : 6 : 6 на 1 склянку окропу, настоюють 2 години й випивають на ніч, щоб підтримати регулярне випорожнення кишок.

При хворобах нирок 1 столову ложку суміші кореня локриці, березових бруньок, листків мучниці в співвідношен­ні 10 : 8 : 5 заливають 1 склянкою окропу, напарюють 10 хви­лин і п’ють по 2—3 склянки на день. Враховуючи те, що глі­козид гліциризин є джерелом глюкуронової кислоти, якою організм знешкоджує різні отрути (в тому числі токсини правцю), локрицю вживають при жовчних каменях і хворо­бах печінки. Для цього беруть 1 столову ложку суміші кореня солодцю голого, кори крушини і трави чистотілу в співвід­ношенні 5:1:2 на 1 склянку окропу і варять 10 хвилин. П’ють по 2—3 склянки на день.

При хворобах печінки, нирок, кишок, також для полос­кання рота при запаленнях горла на 300 мл окропу беруть З столові ложки локричного кореня і 2 столові ложки (з вер­хом) листків шавлії, напарюють 10 хвилин і п’ють по 2—З склянки на день або полощуть цим напаром рот, горло.

Екстракт солодцю заспокоює болі, але треба пам’ятати, що гліциризин може порушити електролітно-водну рівновагу і призвести до виникнення набряків. Понижується також при цьому вміст вітаміну С у надниркових залозах.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем