Антарктида

Антарктида поділяється на дві великі частини, що істотно розрізню­ються за геологічною будовою і особливостями рельєфу. Східна Антарк­тида займає велику частину материка і має форму майже правильного півкола. На суходолі її обмежують Трансантарктичні гори, що тягнуться від мису Адердо Землі Котса. Східна Антарктида знаходиться приблизно між 170° сх. д. і 30° зах. д. Західна Антарктида має набагато меншу площу, і значну її частину займає Антарктичний п-ів. На заході від Гринвіцького меридіана (0°) між 10° і 35° зах. д. тягнеться Земля Котса. У південній частині моря Уедделла розташовані шельфові льодовики Фільхнера і Ронне, що примикають до Землі Едіт Ронне. На заході від цього району між 60° і 110° зах. д. лежить Земля Елсуерта. У цьому секторі багато окремих гірських вершин — нунатаків, що підносяться над поверхнею льоду, а вища точка Антарктиди — масив Вінсон (4897 м) приурочений до хребта Сентінел. Більш на схід за Землю Елсуерта розташований Антарктичний п-ів, а далі на захід — Земля Мері Берд.

Для нас айсберги – це прекрасні об’єкти для вивчення і спостереження. Але для океанських кораблів вони представляють величезну небезпеку. Одна з найжахливіших морських катастроф відбулася в ніч 14 квітня 1912 року, коли «Титанік» зіткнувся з айсбергом, внаслідок чого загинуло 1513 чоловік.

Айсберг – це частина льодовика, що відкололася. Це відбувається тоді, коли льодовик рухаючись досягає моря. Край льодовика відколюється і утворюється плаваючий айсберг. Розміри айсбергів різні. Невеликі, розміром 5-10 метрів в діаметрі, моряки називають «гроулерами». Але частіше зустрічаються айсберги діаметром більше 100 метрів.

Щільність айсберга складає близько 90% від щільності води, тому над поверхнею знаходиться тільки одна дев’ята частина цієї крижаної гори, а вісім дев’ятих – приховані під водою. Тому крижина заввишки 45 метрів над поверхнею води йде углиб на . . . . .

Вчені відкрили найхолодніше місце на Землі – в Антарктиді, де температура падає нижче 91 градуса за Цельсієм. Воно розташоване на антарктичному гірському хребті.

Відкриття було зроблено американськими дослідниками Національного центру даних по снігу і льоду за допомогою супутників та інших методів вимірювання температури в Антарктиді.

Місце, де температура досягає -91,2 градуса за Цельсієм, розташоване в області гори Купол Фудзі, висота якої сягає 3,7 км. При такій температурі очі, ніс і легені людини замерзають за лічені хвилини. Це тому, що температура на 13 градусів нижча точки (-78,5 градуса за Цельсієм), при якій вуглекислий газ перетворюється з газу в сухий лід.

Нагадаємо, до цього часу рекорд . . . . .

У Сонячній системі найхолоднішим місцем є єдиний супутник планети Землі – Місяць. Як відомо, за даними з інфрачервоного термометра, який був встановлений на одному з космічних апаратів Америки, температура Місяця на поверхні, зокрема в крижаних кратерах північного полюса, опускається до -249 градусів за Цельсієм.

Тим часом, міжнародним співтовариством визнано абсолютним рекордом найнижчу температуру повітря і на планеті Земля, яка склала -89,2 градуса за Цельсієм і була зафіксована в 1983 році. Ця температура є світовим рекордом. Місцем встановлення рекорду є російська станція «Схід» в Антарктиді.

Але нещодавно вчені . . . . .

У житті кожного українського зимівника день 22 червня особливий, впевнений, що так і в житті всіх людей котрі зв'язали свою долю з Антарктикою. День літнього сонцестояння.

У нашій півкулі, особливо в таку спеку, важко сприймається факт, що десь там далеко постійно темно, лютують морози і виють хуртовини. І ось саме в цей день вся антарктична спільнота святкує свій особливий день - Мідвінтер, або по-нашому Середину Зими. Але все-таки англомовне суспільство в силу сформованих історичних обставин почали відзначати його раніше, тому і зветься воно як у них прийнято. Свято на стільки особливе, що затьмарює всі інші свята в Антарктиці. Можливо такий же Новий рік, до якого ми звикли з дитинства.

Святкування своїм корінням сягають до далеких язичниських звичаїв північних народів, наприклад відомий ісландська Йоль. В Антарктиці Мідвінтер почали відзначати понад сто років тому, під час перших експедицій на континент. Дуже здорово допомагають познайомитися з антарктичним життям першопрохідців фотороботи експедиційних фотографів Герберта Понтінг, Френка Херлі, які можна без зусиль знайти в Мережі. Від цього дня примарне антарктичне сонечко (для тих, хто за Полярним колом, взагалі невидиме) починає свій перебіг у бік літа. Хід у бік завершення полярної вахти, поверненню до рідних домівок, сім'ям і друзям. Останнім часом для українців Мідвінтер є тільки початком шляху, попереду ще 7-8 місяців, але може так і краще, що короткий приполярний день зустрічаєш відразу.