Атлантичний океан

Середземне море

Середземне море — море між Євразією і Африкою. Сполучається ву­зькою (шириною 15 км) Гібралтарською протокою з Атлантичним океа­ном, через протоку Дарданелли, Мармурове море і протоку Босфор — з Чорним морем, Суецьким каналом — з Червоним морем. Площа 2,5 млн км2. Середня глибина 1438 м, максимальна 5121 м. Великі ост­рови: Балеарські, Корсика, Сардинія, Сицилія, Крит, Кіпр. Впадають великі річки: Ебро, Рона, По, Ніл. Великими півостровами і островами розділяється на моря: Альборан, Балеарське, Лігурійське, Тірренське, Адріатичне, Іонічне, Егейське і Кіпрське. До басейну Середземного моря відносять Мармурове, Чорне і Азовське моря. Солоність від 36 ‰ на заході до 39,5 ‰ на сході.

Південна частина Атлантичного океану

Деякі фахівці відносять до Атлантичного океану на півдні весь вод­ний простір до самого Антарктичного льодовикового покриву; інші при­ймають за південну межу Атлантики уявну лінію, що з'єднує мис Горн у Південній Америці з мисом Доброї Надії в Африці. Берегова лінія в пів­денній частині Атлантичного океану менш порізана, ніж у північній, тут також відсутні внутрішні моря. Єдиною великою затокою на африкансь­кому узбережжі є Гвінейська. На узбережжі Південної Америки великі затоки також нечисленні. Найпівденніший край цього материка — Вог­няна Земля — має порізану берегову лінію, оточену численними дрібни­ми островами.

Окрім Серединно-Атлантичного хребта, у Південній Атлантиці виді­ляються два основних підводних гірських ланцюги. Китовий хребет простягається від південно-західного краю Анголи до о. Трістан-да-Кунья, де він сполучається з Серединно-Атлантичним. Пасмо Ріо-де-Жа­нейро тягнеться від о-вів Трістан-да-Кунья до міста Ріо-де-Жанейро і являє собою групи окремих підводних височин.

Північна частина Атлантичного океану

Атлантичний океан поділяється на північну і південну частини, межа поміж якими умовно проводиться по екватору. Однак з океанографічної точки зору, до південної частини океану потрібно віднести екваторіальну протитечію, розташовану на 5—8° пн. ш. Північна межа здебільшого про­водиться по Північному Полярному колу. Місцями ця межа відмічена підводними хребтами. У Північній півкулі Атлантичний океан має силь­но порізану берегову лінію. Його відносно вузька північна частина спо­лучається з Північним Льодовитим океаном трьома неширокими прото­ками. На північному сході Девісова протока шириною 360 км (на широті Північного Полярного кола) з'єднує Атлантичний океан з морем Баффіна, що відноситься до Північного Льодовитого океану. У центральній частині, між Гренландією й Ісландією, знаходиться Датська протока шириною у найвужчому місці всього 287 км. На північному сході, між Ісландією і Норвегією, знаходиться Норвезьке море шириною бл. 1220 км. На сході від Атлантичного океану відокремлюються дві глибоких аква­торії, що входять у сушу. Більш північна з них починається Північним морем, яке на сході переходить у Балтійське море з Ботнічною і Фінсь­кою затоками. Південніше є система . . . . .

Загальна характеристика Атлантичного океану

Атлантичний океан — другий за величиною (після Тихого океану) океан. Площа з морями 91,6 млн км2, об'єм води 329,7 млн км3, середня глибина 3600 м, найбільша 8742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Майже всі моря Атлантичного океану — Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Ка­рибське та інші — і великі затоки — Біскайська, Гвінейська — знахо­дяться у Північній півкулі. У Південній півкулі — моря Уедделла, Скоша, Лазарева — біля Антарктиди. Основні групи островів: Великобрита­нія, Ірландія, Ньюфаундленд, Великі і Малі Антильські, Канарські, Зе­леного Мису, Фолклендські (Мальвінські).

Меридіональний Серединно-Атлантичний хребет ділить Атлантич­ний океан на східну і західну частини (глибина над ним бл. 3 тис. м; на сході і заході від нього — 5—6 тис. м). Температура води на поверхні біля екватора до 28 °С, у високих широтах замерзає. Солоність 34—37,3 ‰. Поверхневі течії утворюють у субтропічних широтах антициклональний, а в північних помірних і південних високих широтах — циклональний кругообіг. Північний субтропічний кругообіг складається . . . . .

Сторінки