Золототисячник малий (центурія)

Золототисячник малий (центурія) — Centaurium minus Moench.

Родина тирличеві — Gentianaceae

Як виглядає? Одно- або дворічна трав’яниста рослина 15—40 см заввишки, від середини стебла розгалужено-галу- зиста. Нижні листки яйцевидні і довгасто-яйцевидні, тупі, зібрані в прикореневу розетку, верхні — гострі, супротивні, всі з 5 жилками. Квітки в густих щитковидних суцвіттях, розташовані на одній висоті, містяться в розгалуженнях стебел і на кінцях гілок, темно-рожеві, розкриваються перед сходом сонця. Смак рослини гіркий, запах ніжний. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? По всій території УРСР — на лісових галяви­нах, сухих луках, схилах, серед чагарників.

Коли й що збирають? Усю рослину, на початку цвітіння, вириваючи її з корінням,

Коли застосовують? При поганому апетиті, нестравності шлунка, в’ялій перистальтиці кишок (стимулює секрецію і перистальтику і виявляє злегка проносну дію), при під­вищеній кислотності шлункового соку, печії, при хворобах печінки і жовчних шляхів, як глистогінний засіб, а також при грипі, малярії, цукровому діабеті, недокрів’ї (дія гліко­зиду генціопікрину, алкалоїду генціаніну, леткої олії, смо­ли, вітаміну С, дубильних речовин), алкоголізмі. На 1 склян­ку окропу беруть 1 чайну ложку подрібненого золототисяч­ника і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 склянку натщесерце, ковтками (при хронічних розладах кишок п’ють напар з суміші, порівну, звіробою і сухоцвіту — 2 склянки: перша натщесерце, друга за 4 рази, через годину після їди). При запаленні жовчного міхура (холециститі), як рекомендує М. А. Носаль, 3 чайні ложки суміші (порівну) золототи­сячника, кореня аїру і квіток цмину піскового настоюють у 2 склянках холодної води з вечора до ранку, вранці кип’я­тять 5—7 хвилин і випивають 1 склянку натщесерце, а решту за 4 рази після їди.

При болях у шлунку із здуттям кишок 1 столову ложку кореня аїру кип’ятять 10 хвилин у 1 і води. У дуже гаря­чий відвар сиплють 2 столові ложки подрібненого золототи­сячника, 1 столову ложку полину гіркого і 1 столову лож­ку звіробою та по 1 чайній ложці холодної м’яти і кореня валеріани і парять півгодини в духовці. Проціджують і п’ють 1 склянку натщесерце, решту за 4 рази протя- юм дня.

При грипі 4 столові ложки суміші (порівну) трави зо­лототисячника, листків бобівника і квіток ромашки зали­вають 3 склянками окропу, настоюють 10 хвилин і випи­вають протягом дня. Ввечері випивають 100 г горілки, нагрі­тої з 1 ложкою меду. Сон і потіння перемагають грип.

При приступах малярії в 1 л води кип’ятять 2 столові ложки дрібно порізаного кореня шипшини і 1 столову лож­ку кори ясена. В дуже гарячий відвар сиплють 1 столову ложку золототисячника і по 1 чайній ложці листків бобів­ника і квіток ромашки та напарюють у духовці півгодини. Підсолоджують медом або цукром і випивають весь напар за 5 разів протягом дня. Курс лікування 7—10 днів (Но­саль М. А.).

При застарілій малярії беруть 1 столову ложку сумі­ші трави золототисячника, трави гіркого полину, цвіту соняшника і цвіту лікарських нагідок у співвідношенні 10: 3: 5 : 2 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п’ють по 2 склянки на день.

Проти алкоголізму готують відвар з 1 столової ложки суміші трави золототисячника й гіркого полину в 1 склянці води, п’ють ложками, тричі на день, протягом 2—3 місяців.