Розміщена на Кримському півострові.
На заході й півдні омивається водами
Чорного моря, на північному сході —
Азовським. Площа 27 тис. км 2 .
Крим поділяється на рівнинну (на пів-
ночі й у центральній частині) і гірську
(Кримські гори) частини. Північну і цен-
тральну частину займає плоска рівнина,
Керченський півострів — горбогір’я. Гори
складаються з трьох пасом: Зовнішнього, Внутрішнього і Головного. Тут знач-
но поширений карст.
Корисні копалини: залізні руди (Керченський залізорудний басейн), солі
солоних озер і Сиваша, природний газ, флюсові вапняки, будівельні матеріа-
ли, мінеральні води, лікувальні грязі.
Клімат рівнинної частини помірно континентальний. Зима м’яка, літо
посушливе. Середня температура січня –0,1…–2,4 °C, липня +22,1…+23,8 °C.
Опадів 316—466 мм на рік. У горах клімат дещо холодніший (у січні –0,5…–
3,8 °C, у липні +21,2…+15,6 °C). Опадів тут більше — 500—1100 мм. Клімат
Південного берега Криму має риси середземноморського. Середня темпера-
тура лютого +1,8…4,1 °C, серпня +23,2…+24,4 °C. Опадів 350—635 мм на рік.
З північних схилів Головного пасма беруть початок найбільші річки
Криму: Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир, Західний Булганак. Річки
маловодні. Найбільші солоні озера — Сасик, Сакське, Актаське, Донузлав.
Створені ставки і водосховища. Найважливішу роль у водопостачанні віді-
грає Північнокримський канал.
Ґрунти в північній степовій частині переважно каштанові й лучно-кашта-
нові солонцюваті, в середній частині — чорноземи південні, що в передгір’ях
переходять у чорноземи звичайні, в горах — буроземні, сірі гірсько-лісосте-
пові, коричневі.
Рівнинна частина Криму належить до степової зони і значною мірою роз-
орана. Природна рослинність краще збереглася в горах. На схилах гір рос-
туть переважно дубово-грабові й соснові ліси, на яйлах поширені високогірні
луки. У Криму шість природних заповідників: Карадазький, Мис Март’ян,
Ялтинський, Кримський, Онукський, Казантипський.
Розділ сайту:
