Все про все ...

Гібралтарська протока

Гібралтар

Гібралтар

     Чому не можна об'єднати Африку і Європу через Гібралтарську протоку? Мабуть цим питанням задавався кожен, хто полюбляє географію. Для того, аби знайти відповідь на це питання, знань лише із однієї океанології не достатньо. Відомо, що ширина Гібралтарської протоки, в найвужчому місці становить всього 14 кілометрів. Євротунель під Ла-Маншем, міст через Перлинну річку в Китаї зведені на значно більшій частині відкритої води. То чому ніхто до цих пір не побудував Гібралтарський міст?
     Насправді, звести такий міст інженери планували ще в 1930-х роках. Однак, ні тоді, ні сьогодні науково-технічний рівень розвитку не дозволяє подібне будівництво втілити в життя. Африка, особливо північна - це величезний ринок. Між африканськими і європейськими країнами мають місце тісні торговельні відносини. Гібралтарський міст спровокував би неймовірний ріст економіки на обох континентах. Рентабельність такого проекту не викликає сумнівів у жодного експерта. Втім, у природи на цей рахунок існують зовсім інші задуми. Справа в тому, що глибина Гібралтарської протоки варіюється від 900 до 1200 метрів. Для порівняння, глибина Ла-Маншу становить лише 174 метри. На такій глибині . . . . . 

Найбільша піщана пустеля світу

СахараНАЙБІЛЬША ПІЩАНА ПУСТЕЛЯ

     Сахара – це найбільша піщана пустеля в світі. Вона розташована у Північній Африці. Площа Сахари становить 8,6 млн.км², і вкриває приблизно 30% Африки. Якби пустеля була державою, її можна було б порівняти з Бразилією, площа якої становить 8,5 млн. км². Сахара витягнута на 4800 кілометри із заходу на схід, та на 800-1200 км із півночі на південь. Тут немає жодної річки, за винятком невеликих приток Нілу та Нігеру, та поодиноких оаз. Кількість атмосферних опадів тут трохи більше 50 мм на рік. На півдні опадів дещо більше. 
     Звичайно, пустеля такого розміру . . . . .

10 найгарніших птахів України

10 НАЙГАРНІШИХ ПТАХІВ УКРАЇНИ

В Україні налічується 433 видів птахів. Серед добре знайомих шпаків, лелек, горобців чи солов’їв є дуже цікаві гарні пташки, про існування яких більшість із нас не здогадується. Адже деякі екзотичні на вигляд птахи прилітають до нас на нетривалий період, мігруючи до своїх місць зимівлі.
 
БджолоїдкаБДЖОЛОЇДКА
Цього гарного птаха можна знайти в Африці, на півночі Франції та Данії, у північній частині України. Хоча в нас бджолоїдка може гніздитися скрізь, окрім гірських територій. Гнізда пташка не в’є, а облаштовує нори. Бджолоїдок можна знайти поруч із місцями, де водиться багато комах. Це може бути болото, долина річки або навіть сільська пасіка. Забарвлення птаха таке яскраве та різнокольорове, що його неможливо сплутати з іншими пташками.
Бджолоїдки дещо схожі . . . . .

Що таке бабине літо ?

бабине літоБабине літо - це народна назва тривалого періоду антициклональної активності атмосфери в осінній період. Зазвичай під час "бабиного літа" встановлюється ясна, тепла і суха погода, яка тримається протягом кількох діб, і навіть тижнів. Справжнє "бабине літо" настає лише у тому випадку, якщо вже настала метеорологічна осінь, тобто коли середньодобова температура повітря трималася нижче +15° С протягом 5-7 днів. Якщо ж метеороогічна осінь так і не настала, а у вересні встановилася тепла і сонячна погода, це не є "бабиним літом", в лише продовженням звичайного кліматичного літа, яке часто може затягнутися. Приміром у 2020 році в Києві воно настало лише 14 жовтня. Тому в минулому році "бабине літо" настало лише в кінці жовтня.
Найдовше "бабине літо" тривало . . . . .

 

"Рік без літа"

"Рік без літа" - саме таку назву в світовій історії та кліматології отримав 1816 рік. Влітку цього року в Західній Європі і Північній Америці була надзвичайно холодна погода. До сьогоднішнього дня він залишається найхолоднішим роком з початку документування погодних спостережень. Причина одна - виверження вулкану Тамбора в індонезійському острові Сумбава. За своєю потужністю це виверження не мало собі рівних в світовій історії до того моменту, коли в 1883 році цей рекорд не був побитий виверженням Кракатау.
Виверження вулкану Тамбора, що відбулося в квітні 1815 року, налічувало сім балів за шкалою вулканічних вивержень (VEI), а масивний викид попелу в атмосферу, що становив 150 км³ скоріше за все викликав ефект вулканічної зими в Північній півкулі, який відчувався . . . . .

Сторінки