Все про все ...

Єллоустонський національний парк

Єллоустонський національний парк     Єллоустонський національний парк, Національний парк «Єллоусто́н» (англ. Yellowstone National Park) — перший у світі національний парк (заснований 1 березня 1872), міжнародний біосферний заповідник, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кальдера Єллоустоун є найбільшою вулканічною системою в Північній Америці, і в усьому світі їй конкурує лише кальдера озера Тоба на Суматрі.  Його назвали «супервулканом», оскільки кальдера утворилася в результаті надзвичайно великих вибухових вивержень.
     Перше виверження сталося понад 2 мільйони років тому. Внаслідок перегріву підземного котла стався великий вибух, що призвело до розриву гірських ланцюгів на поверхні, а хмара викидів піднялася до верхньої межі стратосфери на висоту 50 км. Попелом була засипана значна частина Північної Америки. Це була глобальна катастрофа на планеті Земля, і за всю історію людства таких катастроф ще жодного разу не сталося.
Друге виверження вулкана Йеллоустоун трапилося близько 1,3 мільйонів років тому, воно було в 10 разів слабше першого і не настільки руйнівним для планети Земля.
Третє виверження відбулося 640 тисяч років тому, і воно було слабшим у 2 рази, ніж перше. Внаслідок цього конус вулкана Йєллоустоун, що сформувався у два попередні виверження, розплавився і провалився під землю, утворивши кальдеру — гігантську западину на земній поверхні з довжиною кола понад 150 кілометрів. Нинішня кальдера була створена в результаті катаклізмичного виверження, яке сталося 640 тис. років тому, яке викинуло понад 1000 км³ попелу, каменю та пірокластичного матеріалу.   
 Кількість попелу та газів, викинутих в атмосферу, ймовірно, спричинила значний вплив на . . . . .

Паркан Динго

паркан дингоПАРКАН ДИНГО
Австралія - абсолютний лідер за поголів'ям овець, адже для розвитку цієї галузі тваринництва у неї є все необхідне, і впершу чергу це величезні території пасовищ. Однак так було не завжди. Вівчарство не є традиційною галуззю для цих земель, а тому коли воно впроваджувалося, одразу ж натикалося на низку проблем, найгрізнішою із яких була - дикі тварини континенту. Саме вони завдавали значних збитків вівчарам. Собаки динго (а саме вони найбільше полювали на овець) у війні за здобич здебільшого перемагали, тому фермерам не залишалося нічого іншого, як побудували довжелезну огорожу від диких звірів, яка пролягла через всю Австралію.
Спорудження огорожі розпочалося в 1880 році, і завершилося через п'ять років. Загальна її довжина склала понад . . . . .

 

Цунамі

Цунамі     Цунамі - одне із найбільш небезпечних і руйнівних продних явищ, яке хоч і не часто виникає, однак за своєю смертоносністю часто не поступається руйнівним землетрусам та гнівним вулканам. Наслідки від цунамі можуть бути абсолютно різними. Наприклад морська вода, яка затоплює прибережні улоговини здатна засвоювати ґрунт і призводити до масової загибелі рослин. Постраждалі райони забруднюються різноманітними уламками, сміттям та хімічними речовинами від зруйнованих підприємств. Чимало морських мешканців хвилі викидають на суходіл, і для них це закінчується "квитком в один бік" (риби, морські ссавці, молюски, та ін морські тварини). Отже як бачимо, цунамі є згубним не лише для людей, але й для цілих екосистем.
 
     18 років тому, 26 грудня 2004 року сталося одне із найбільш руйнівних і смертноносних цунамі в сучасній історії, яке забрало понад 200 тисяч людських життів. 0 8 годині ранку за місцевим часом на узбережжя острова Суматра (Індонезія) налетіла потужна хвиля, яку спровокував 9-бальний землетрус на дні Індійського океану. Його епіцентр знаходився неподалік Андаманських островів (3° пн.ш., 96° сх.д.). Сам землетрус був спровокований раптовим зсувом породи у зоні субдукції, загальна протяжність якого перевищувала 1500 кілометрів. Це і стало причиною . . . . .

 

21 грудня розпочинається Астрономічна зима

Зимове сонцестоянняАстрономічна зима

     21 грудня завершується астрономічна осінь, і розпочинається астрономічна зима, адже саме 21 грудня, о 23:48 за Києвом сонячний диск досягає свого максимального відхилення від Північної півкулі, і перебуває над тропіком Козерога. Стривайте! Але це ж це мало відбутися трішки пізніше, щонайменше 23 грудня. Адже саме 23 вересня було осіннє рівнодення в цьому році. Невже наша планета прийшла в точку зимового сонцестояння раніше? Так і є, адже Земна куля рухається по своїй орбіті із неоднаковою швидкістю. Осінньо-зимовий відрізок орбіти наша Земля проходить дещо швидше, оскільки на початку січня вона максимально зближується із Сонцем. Точка максимального зближення Землі та Сонця називається перигелієм. Він припадає 3-5 січня. Саме тому від осіннього рівнодення (23 вересня) до зимового сонцестояння (21 грудня) менше часу ніж приміром від літнього сонцестояння до осіннього, адже тоді Земля навпаки дещо сповільнює свій рух по орбіті через афелій на початку липня (протилежне до перигелію, коли Земля у найвіддаленішій точці орбіти від Сонця).
     Саме 21 грудня найкоротший день у Північній півкулі. Але якщо Ви хочете багато сонця і тепла в цей зимовий день, слід їхати . . . . .
 

 

Про Різдво, астрономію і географію

Де і коли відзначають РіздвоДе і коли відзначають Різдво
Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.
Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла . . . . .

 

Сторінки