Все про все ...

1. Піренеї - це відносно невелика за площею гірська система Європи, що розташована на півдні Франції та півночі Іспанії. В Піренейських горах лежить гірська країна Андорра. Таким чином Піренеї охоплюють територію трьох європейських держав. 

2. Назва "Піренеї" походить від імені героїні грецьких епосів - Піріни (грец. "вогонь", "пожежа") яка була дочкою Бебрікса, і була зґвалтована Гераклом. Перелякана народженням змії, вона втекла у гори, де і померла. Геродот позначив і вперше використав її на мапі Ойкумени у 450 році до н. е., і повідав про цю легенду. 

3. Незважаючи на свою назву, гори Піренеї вкривають лише 6% території Піренейського півострова. Саме по цій причині його часто називають саме Іберійським півостровом, а не Піренейським, оскільки Португалія, яка на ньому знаходиться, немає жодного стосунку до Піренеїв. 

4. Загальна площа Піренеїв становить 20 тисяч км². Вони простягаються із північного заходу на південний схід на 450 кілометрів. Крайній західний схил Піренеїв виходить майже до самісінького узбережжя Срібного берега Біскайської затоки (Атлантичний океан), а крайній східний схил майже досягає узбережжя Середземного моря в районі Барселони (Іспанія). 

5. Найвищою вершиною Піренеїв є . . . . .

У горах Камеруну (Африка) на висоті понад 1050 метрів над рівнем моря розташоване на перший погляд звичайне гірське озеро, яке місцеві називають Ньйос (Ніос), і розташоване у кратері вулкану. Здавалося б нічого особливого, якби не той факт, що в одну із ночей озеро миттєво вбило до 2000 місцевих мешканців, і з того часу отримадо дурну славу в усьому Камеруні. Ця подія ввійшла в історію гідрологічної науки як найбільша лімнологічна катастрофа (лімнологія - розділ гідрології, що вивчає озера). Це була не повінь, чи раптовий родив води, і навіть не його раптове висихання чи ще якесь небезпечне явище. 

 

У ніч з 20 на 21 серпня 1986 року це озеро викинуло зі свого дна величезну кількість вуглекислого газу та сірководню, які поширилися на десятки кілометрів від озера, і вбили все живе (людей і тварин) що траплялися на їх шляху. Майже 1.5 км³ вуглекислого газу спокійно собі "лежали" на дні 260-метрового глибиною озера, поки в результаті землетрусу або зсуву берега озера вони раптово не піднялися на поверхню (існує точка зору, що спровокувати викид вуглекислого газу могло навіть раптове зниження атмосферного тиску).  Протягом ночі навколо озера у кількох селищах загинула . . . . .

 

Нільський крокодил - найбільший і наймасивніший плазун Африки, який здавна наганяв жах на мандрівників та купців, що зупинялися біля водойм Східної Африки для перепочинку. Більшість зоологів вважають саме цей вид крокодилів найбільшим у світі. Його довжина може сягати 9 метрів, а маса до 1500 кілограмів. Принаймні саме такі параметри мав крокодил, що був виловлений в Уганді в 1994 році. Це змусило переглянути вчених твердження про те, що нільський крокодил менший за гребінчастого, і породило багато дискусій. Ще більше суперечок в кликає середня тривалість життя цієї рептилії. В неволі нільський крокодил прожив не більше 72 років, однак місцеві африканські аборигени стверджували, що бачили одного і того ж крокодила цього виду кілька поколінь їх предків. Це означає що вони у дикій природі можуть жити до 100 років, а можливо й більше. 

Нільські крокодили ведуть напівводний спосіб життя. На берег водойм вони виходять лише . . . . .

 

Республіка Замбія – країна у Південній Африці, без виходу до моря, межує з Демократичною Республікою Конго, Танзанією, Малаві, Мозамбіком, Зімбабве, Ботсваною, Намібією та Анголою (на фото). До 1964 р. – колонія Великої Британії із назвою Північна Родезія.

Столиця: місто Лусака.

Офіційна мова: англійська, але насправді тут поширені понад 60 різних аборигенних мов.

Населення зосереджене переважно навколо Лусаки на півдні й Коппербелта на північному заході. Замбія – етнічно різноманітна, в країні живуть 73 різні племена. Під час перепису населення 2010 року 99,2 % були чорношкірими африканцями, а 0,8 % населення складалися з інших расових груп.

Грошова одиниця: замбійська квача (на фото сучасні та деякі старі монети і банкноти). На банкнотах зображений . . . . .

Отже, сьогодні поговоримо про просте й всім відоме. Але чи це справді так?

Наприклад, чи всі знають, що таке – ПІСОК? Як утворився, яким буває, для чого застосовується?

А, бачимо-бачимо! Будівельна сировина, авжеж! Хто не звертав уваги на купи піску у місцях, де ремонтують дороги чи йде будівництво? Звісно, всі. Але  - чи це все?

Зараз спробуємо трохи розширити горизонт знань про цю просту,а насправді дуже складну і потрібну у різних галузях гірську породу.

Саме так, адже 

ПІСОК – це гірська порода: осадова – тобто утворена, осаджена на дні водойм чи на земній поверхні; уламкова – тобто складається з дрібних уламків різноманітних мінералів та інших гірських порід, стійких до механічного та хімічного впливу; сипка (пухка) – оскільки уламки не зцементовані, не скріплені між собою. 

Утворення? Логіка підказує – якщо уламки, то щось ламалось: руйнувались гірські породи різного складу внаслідок тектонічних рухів, впливу зовнішніх «агресорів» - сонячного опромінення, води, вітру, коливань температури,  розтріскування внаслідок замерзання води у тріщинах і порах порід взимку тощо. 

Піщинки більш-менш обкатані, тобто кутики і краї ніби обточені, округлі – через те, що контактували між собою, вдарялись і терлись під час перенесення водою чи вітром. Чим кругліші зерна – тим довше їх тягнуло і на більшу відстань. Хоча тут можуть бути нюанси залежно від складу та фізичних властивостей уламків. Завершували свою подорож – чи то річковими потоками та потічками, чи то на крилах потужних вітрів, чи разом з льодовиками – крихітки-піщинки у спокійних місцях, нагромаджуючись у вигляді піщаних товщ. 

За розміром уламків ПІСКИ (природні) поділяють на: грубозернисті — зерна розміром 2,00 – 1,00 мм; - великозернисті (крупнозернисті) — 1,00 – 0,50 мм; - середньозернисті — 0,50 – 0,25 мм; - дрібнозернисті — 0,25 – 0,10 мм; - тонкозернисті — 0,10 – 0,05 мм. Ну але в літературі можна зустріти дещо відмінні класифікації (0,1 – 1,00 мм). Осадові породи з часточками такої розмірності називають  . . . . .