Цікаво знати

Черемша: поповнюємо організм вітамінами та мікроелементами

Взимку значно скорочується прийом свіжих фруктів і овочів, а ті, що потрапляють на наш стіл, не містять достатньої кількості корисних речовин. Тому до весни, як правило, практично у всіх з'являються ознаки весняного гіповітамінозу або, як кажуть у народі, авітамінозу.

Весна та початок літа благодатна пора, коли починає з'являтися перша зелень, вирощена на присадибних ділянках. Завдяки цьому зеленому царству можна заповнити нестачу вітамінів. Серед інших трав своїм вітамінним складом і гострим смаком виділяється черемша.

На вигляд трава схожа на конвалію - те ж листя, тільки без ніжних білих квітів, та й запах у черемші аж ніяк не „гламурний”, а скоріше сильний, часниковий.

Не випадково одна з назв цієї рослини - дикий часник, або „ведмежа цибуля”. Чому „ведмежа”? Тому що ця дика цибуля - одне з улюблених ведмежих ласощів. Прокинувшись, неабияк схудлі після зимової сплячки ведмеді з задоволенням відновлюють сили за допомогою черемші.

Черемша - багаторічна трав'яниста, тіньолюбива рослина родини цибулевих. Харчова, лікарська та медоносна культура, яка росте в листяних і мішаних лісах. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, північно-східній частині Степу, в Карпатах.

Промислова заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській і Львівській областях. Ареал розповсюдження . . . . .

Тіло людини

У тілі дорослої людини близько 75 кілометрів нервів.Людська ДНК містить близько 80 000 генів.

При посмішці в людини "працює" 17 мускулів.

За час життя шкіра людини змінюється приблизно 1000 разів.

Нігті на пальцях руки ростуть приблизно в 4 рази швидше, ніж на ногах.

Люди із блакитними очима більш чутливі до болю, ніж всі інші.

Майже половина всіх кісток людини знаходиться у зап’ястях і ступнях.

Шлунковий сік людини містить 0,4% соляної кислоти (HCl).

Чоловіки приблизно в 10 разів частіше жінок страждають дальтонізмом.

36 800 000 – кількість серцебиттів у людини за один рік.

Людське волосся товстіше мильної плівки приблизно в 5000 разів.Нервові імпульси в людському тілі переміщаються зі швидкістю . . . . .

"Навіть після самого сильного дощу, завжди виходить веселка!"

Всі ми знаємо, веселка - це не просто гарне видовище, а й велика радість, вона піднімає настрій та змушує посміхатися.Веселка з найдавніших часів привертала пильну увагу людини. У Біблії вона фігурує в якості знамення, даного Богом на знак прощення і примирення з людьми. Англійський філософ і натураліст Роджер Бекон (близько 1214-1292) ретельно розглянув явище веселки у головному своєму творі «Велика праця». Він вважав, що кольори веселки являють собою суб'єктивне явище, викликане вологістю очей.Першу теорію веселки дав у 1637 році французький філософ і математик Рене Декарт (1596-1650). Більш точну теорію розробив у 1836 році англійський астроном Джордж Ері (1801-1892).Веселка виникає через те, що сонячне світло відчуває переломлення в крапельках води дощу або туману, які ширяють в атмосфері. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів (показник заломлення води для більш довгохвильового (червоного) світла менше, ніж для короткохвильового (фіолетового).Для спостерігача на землі веселка зазвичай виглядає як дуга, частина окружності, і чим вище точка зору спостерігача - тим веселка повніше (з гори або літака можна побачити і повну окружність). Центр дуги веселки знаходиться . . . . .

Самі незвичайні опади

Кожного ранку ми прокидаємося із думкою: "А яка сьогодні погода?". У стрічці ранкових новин ми бачимо прогноз погоди по областях на день. Все це таке звичне для нас, що ми не замислюємося над тим, хто і як створює та постачає нам дану інформацію.

Багато людей чули слово «синоптик» і асоціюють цю людину як когось, пов'язаного з погодою.

Сино́птика  — розділ метеорології, що вивчає фізичні процеси в атмосфері, які визначають стан погоди. Люди, що займаються синоптикою, називаються синоптиками. В перекладі з грецької «синоптикос» означає «той, що спостерігає все разом». В той час як метеорологи займаються спостереженням і первинним аналізом, головним завданням синоптиків є складання прогнозів. Отже, синоптик — це метеоролог, що спеціалізується на аналізі атмосферних процесів та складанні прогнозів.

Професія синоптика вирізняється своїм творчим характером, своєю особливістю, можливістю бачити і розуміти, а інколи і не розуміти, що ж відбувається в атмосфері. Завжди є почуття приналежності до чогось безмежного, не зовсім пізнаного і не завжди передбачуваного. Одна справа прогнозувати погоду коли все йде за класичним сценарієм, коли циклони з атмосферними фронтами переміщуються за всіма правилами метеорології, але набагато складніше передбачити, а що буде, коли щось «виходить з під контролю». Нині, зі зміною клімату, неконтрольованих процесів в атмосфері стає все більше.

У роботі синоптика багато стресу, оскільки на них лежить велика відповідальність за те, щоб вчасно попередити про небезпеку й уберегти життя людей.

 Якщо людина впродовж 4-5 днів підряд готує прогноз погоди, то в ній нагромаджується . . . . .

Чере́мош (пол. Czeremosz, рум. Ceremuş) — річка в Українських Карпатах, на Буковині і на Гуцульщині. Права, найбільша притока Пруту (басейн Дунаю).
Довжина 80 км, площа водозбірного басейну 2 650 км². Загальний перепад висот 280 м. Похил річки 3,3 м/км.

Утворюється злиттям Чорного Черемошу (87 км, сточище — 856 км²) і Білого Черемошу (80 км, сточище — 606 км²) біля села Устеріки. Тече на межі Івано-Франківської області (Верховинський, Косівський, Снятинський райони) та Чернівецької області (Путильський, Вижницький, Кіцманський райони). Черемош впадає до Пруту біля селища Неполоківці.
Гідрологічний режимЖивлення мішане з перевагою дощового. Льодостав нестійкий; льодові утворення («забереги») з середини грудня, очищення від криги — з 2-ї половини лютого до середини березня. Має бурхливий паводок від танення снігів у горах навесні й на початку літа. Рівень води при цьому може підвищуватися до 2 м. Часто протягом більшої частини року спостерігаються короткі паводки зі швидким підйомом і падінням рівня води, залежні від інтенсивності випадання дощів у літній період. Щорічно кількість паводків сягає 10—16. Середня витрата води нижче злиття Чорного і Білого Черемошів 26,6 м³/с, у гирлі 33,2 м³/с. Гідрологічні пости біля с. Устеріки (з 1928) та смт Кути (з 1927).
Верхня течія

Черемош у верхній течії має гірський характер (мальовничий пролом через Покутсько-Буковинські Карпати) впродовж 33 км лежить у вузькій звивистій гірській долині (завширшки 80—300 м) з дуже стрімкими схилами, вкритими лісами, вище яких — полонини. Заплава двостороння, переважною завширшки 60—120 м (найбільша — 500 м). Річище звивисте, завширшки . . . . .