Цікаво знати

Кожного ранку ми прокидаємося із думкою: "А яка сьогодні погода?". У стрічці ранкових новин ми бачимо прогноз погоди по областях на день. Все це таке звичне для нас, що ми не замислюємося над тим, хто і як створює та постачає нам дану інформацію.

Багато людей чули слово «синоптик» і асоціюють цю людину як когось, пов'язаного з погодою.

Сино́птика  — розділ метеорології, що вивчає фізичні процеси в атмосфері, які визначають стан погоди. Люди, що займаються синоптикою, називаються синоптиками. В перекладі з грецької «синоптикос» означає «той, що спостерігає все разом». В той час як метеорологи займаються спостереженням і первинним аналізом, головним завданням синоптиків є складання прогнозів. Отже, синоптик — це метеоролог, що спеціалізується на аналізі атмосферних процесів та складанні прогнозів.

Професія синоптика вирізняється своїм творчим характером, своєю особливістю, можливістю бачити і розуміти, а інколи і не розуміти, що ж відбувається в атмосфері. Завжди є почуття приналежності до чогось безмежного, не зовсім пізнаного і не завжди передбачуваного. Одна справа прогнозувати погоду коли все йде за класичним сценарієм, коли циклони з атмосферними фронтами переміщуються за всіма правилами метеорології, але набагато складніше передбачити, а що буде, коли щось «виходить з під контролю». Нині, зі зміною клімату, неконтрольованих процесів в атмосфері стає все більше.

У роботі синоптика багато стресу, оскільки на них лежить велика відповідальність за те, щоб вчасно попередити про небезпеку й уберегти життя людей.

 Якщо людина впродовж 4-5 днів підряд готує прогноз погоди, то в ній нагромаджується . . . . .

Чере́мош (пол. Czeremosz, рум. Ceremuş) — річка в Українських Карпатах, на Буковині і на Гуцульщині. Права, найбільша притока Пруту (басейн Дунаю).
Довжина 80 км, площа водозбірного басейну 2 650 км². Загальний перепад висот 280 м. Похил річки 3,3 м/км.

Утворюється злиттям Чорного Черемошу (87 км, сточище — 856 км²) і Білого Черемошу (80 км, сточище — 606 км²) біля села Устеріки. Тече на межі Івано-Франківської області (Верховинський, Косівський, Снятинський райони) та Чернівецької області (Путильський, Вижницький, Кіцманський райони). Черемош впадає до Пруту біля селища Неполоківці.
Гідрологічний режимЖивлення мішане з перевагою дощового. Льодостав нестійкий; льодові утворення («забереги») з середини грудня, очищення від криги — з 2-ї половини лютого до середини березня. Має бурхливий паводок від танення снігів у горах навесні й на початку літа. Рівень води при цьому може підвищуватися до 2 м. Часто протягом більшої частини року спостерігаються короткі паводки зі швидким підйомом і падінням рівня води, залежні від інтенсивності випадання дощів у літній період. Щорічно кількість паводків сягає 10—16. Середня витрата води нижче злиття Чорного і Білого Черемошів 26,6 м³/с, у гирлі 33,2 м³/с. Гідрологічні пости біля с. Устеріки (з 1928) та смт Кути (з 1927).
Верхня течія

Черемош у верхній течії має гірський характер (мальовничий пролом через Покутсько-Буковинські Карпати) впродовж 33 км лежить у вузькій звивистій гірській долині (завширшки 80—300 м) з дуже стрімкими схилами, вкритими лісами, вище яких — полонини. Заплава двостороння, переважною завширшки 60—120 м (найбільша — 500 м). Річище звивисте, завширшки . . . . .

При виході євреїв з Єгипту янгол, який знищував єгипетських немовлят-первістків, побачивши кров великоднього жертовного ягняти на дверях єврейських домів, проходив повз них (сер. “песах”), не чіпаючи немовлят єврейських родини.

Великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. Зазвичай вів відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови “пасха” — “проходження повз, повбавлення”.

Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов’язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра вад злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос — це істинний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього Великоднього тижня.

Отже, що вам розповідають церковні перекази? Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки присвятив він мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди й звели ва Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за тридцять срібних одного з Ісусових учнів — Іуду, щоб той зрадив свого вчителя й передав до рук “правосуддя”. Рада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. Ісуса Христа було . . . . .

До найнебезпечніших явищ природи відносять тропічні урагани, які в Америці називають торнадо, в країнах Тихого океану - тайфунами, в Бенгальській затоці - циклонами, а в Австралії - віллі-віллі .

Атмосферний тиск:

1. Найвищий атмосферний тиск відзначено 12 грудня 1968 в Акапі, на півночі Сибіру. Тиск повітря на рівні моря досягав  1133,3 гПа.
2. Найнижчий атмосферний тиск, що дорівнює 880 гПа, було зареєстровано в центрі урагану Джімбер в Тихому океані 12 вересня 1988 р.
3. Найнижчий на Землі тиск можливо, ніколи й не буде виміряно, так як він зустрічається в самому центрі торнадо. Навряд чи можливо встановити барометр точно в тому місці, де пройде торнадо. Крім того, здається неймовірним, щоб будь-якої прилад міг витримати натиск жахливої сили вітрів, що вирують у центрі торнадо.

Вітер:

1. Самий сильний порив вітру за всю історію спостережень стався 12 квітня 1934 на горі Вашингтон в американському штаті Нью-Хемпшир. Тоді протягом кількох хвилин вітер дув зі швидкістю 123 м / с. За останні десятиліття самий сильний вітер (93,6 м / с) було зафіксовано 8 березня 1972 на метеостанції, розташованої в західній частині Гренландії.
2. Абсолютні рекорди середньомісячної та середньорічної значень швидкості вітру були відзначені в 1913 р. на мисі Денілсон в Антарктиді - 24,9 і 19,4 м / с.
3. Рекордна кількість - 148 смерчів за добу - промайнуло 3 - 4 квітня 1974 над південними і средньозахідними штатами США.
4. Максимальна швидкість вітру . . . . .

Перша метеостанція в Україні з'явилася в 1809 році в селі Кручик на території сучасної Харківської області.

Створив її український вчений та винахідник Василь Назарович Каразін. Він першим став розглядати метеорологію як науку та розробив проект організації метеорологічної мережі. «Я впевнений, ми можемо наблизитися до теорії, яка дозволить передбачити погоду на даний час року і в цьому місці на цілий рік вперед», - писав Каразін. Більше З0 років учений . . . . .

Богдан Ружинський (?—1576)