Цікаво знати

Старіння населення

Старіння населення - це глобальний процес, люди літнього (60–74 роки) і старечого віку (75 років і більше) становлять найбільш зростаючу частину населення світу. За ствердженням демографів, в наші дні це відбувається у всіх високорозвинених країнах світу. За прогнозами ООН, через 25 років число людей старше 60 років на Землі сягне 1,2 млрд. осіб, при цьому очікується збільшення чисельності тих, кому буде за 80 років. Набагато більше, ніж зараз, стане і 100-літніх людей. Згідно проведених досліджень, кількість людей похилого віку - 75-80 років, на нашій планеті щорічно зростає на 2,4 %.

Демографічна ситуація в Україні дозволяє зарахувати її до „старих” країн планети. За величиною частки осіб віком 65 років і більше в загальній структурі населення на початку ХХІ сторіччя Україна посіла 11 місце у світі.

У людей поважного віку відбуваються негативні зміни через переміну способу життя, втрату безлічі соціальних зв'язків, погіршення здоров'я, зниження соціальних і особистісних вимог, зміни психологічного функціонування та інше.

Одним з провідних чинників, які несуть загрозу втрати здатності до самообслуговування та самого життя є . . . . .

Черемша: поповнюємо організм вітамінами та мікроелементами

Взимку значно скорочується прийом свіжих фруктів і овочів, а ті, що потрапляють на наш стіл, не містять достатньої кількості корисних речовин. Тому до весни, як правило, практично у всіх з'являються ознаки весняного гіповітамінозу або, як кажуть у народі, авітамінозу.

Весна та початок літа благодатна пора, коли починає з'являтися перша зелень, вирощена на присадибних ділянках. Завдяки цьому зеленому царству можна заповнити нестачу вітамінів. Серед інших трав своїм вітамінним складом і гострим смаком виділяється черемша.

На вигляд трава схожа на конвалію - те ж листя, тільки без ніжних білих квітів, та й запах у черемші аж ніяк не „гламурний”, а скоріше сильний, часниковий.

Не випадково одна з назв цієї рослини - дикий часник, або „ведмежа цибуля”. Чому „ведмежа”? Тому що ця дика цибуля - одне з улюблених ведмежих ласощів. Прокинувшись, неабияк схудлі після зимової сплячки ведмеді з задоволенням відновлюють сили за допомогою черемші.

Черемша - багаторічна трав'яниста, тіньолюбива рослина родини цибулевих. Харчова, лікарська та медоносна культура, яка росте в листяних і мішаних лісах. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, північно-східній частині Степу, в Карпатах.

Промислова заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській і Львівській областях. Ареал розповсюдження . . . . .

Тіло людини

У тілі дорослої людини близько 75 кілометрів нервів.Людська ДНК містить близько 80 000 генів.

При посмішці в людини "працює" 17 мускулів.

За час життя шкіра людини змінюється приблизно 1000 разів.

Нігті на пальцях руки ростуть приблизно в 4 рази швидше, ніж на ногах.

Люди із блакитними очима більш чутливі до болю, ніж всі інші.

Майже половина всіх кісток людини знаходиться у зап’ястях і ступнях.

Шлунковий сік людини містить 0,4% соляної кислоти (HCl).

Чоловіки приблизно в 10 разів частіше жінок страждають дальтонізмом.

36 800 000 – кількість серцебиттів у людини за один рік.

Людське волосся товстіше мильної плівки приблизно в 5000 разів.Нервові імпульси в людському тілі переміщаються зі швидкістю . . . . .

"Навіть після самого сильного дощу, завжди виходить веселка!"

Всі ми знаємо, веселка - це не просто гарне видовище, а й велика радість, вона піднімає настрій та змушує посміхатися.Веселка з найдавніших часів привертала пильну увагу людини. У Біблії вона фігурує в якості знамення, даного Богом на знак прощення і примирення з людьми. Англійський філософ і натураліст Роджер Бекон (близько 1214-1292) ретельно розглянув явище веселки у головному своєму творі «Велика праця». Він вважав, що кольори веселки являють собою суб'єктивне явище, викликане вологістю очей.Першу теорію веселки дав у 1637 році французький філософ і математик Рене Декарт (1596-1650). Більш точну теорію розробив у 1836 році англійський астроном Джордж Ері (1801-1892).Веселка виникає через те, що сонячне світло відчуває переломлення в крапельках води дощу або туману, які ширяють в атмосфері. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів (показник заломлення води для більш довгохвильового (червоного) світла менше, ніж для короткохвильового (фіолетового).Для спостерігача на землі веселка зазвичай виглядає як дуга, частина окружності, і чим вище точка зору спостерігача - тим веселка повніше (з гори або літака можна побачити і повну окружність). Центр дуги веселки знаходиться . . . . .

Самі незвичайні опади

Кожного ранку ми прокидаємося із думкою: "А яка сьогодні погода?". У стрічці ранкових новин ми бачимо прогноз погоди по областях на день. Все це таке звичне для нас, що ми не замислюємося над тим, хто і як створює та постачає нам дану інформацію.

Багато людей чули слово «синоптик» і асоціюють цю людину як когось, пов'язаного з погодою.

Сино́птика  — розділ метеорології, що вивчає фізичні процеси в атмосфері, які визначають стан погоди. Люди, що займаються синоптикою, називаються синоптиками. В перекладі з грецької «синоптикос» означає «той, що спостерігає все разом». В той час як метеорологи займаються спостереженням і первинним аналізом, головним завданням синоптиків є складання прогнозів. Отже, синоптик — це метеоролог, що спеціалізується на аналізі атмосферних процесів та складанні прогнозів.

Професія синоптика вирізняється своїм творчим характером, своєю особливістю, можливістю бачити і розуміти, а інколи і не розуміти, що ж відбувається в атмосфері. Завжди є почуття приналежності до чогось безмежного, не зовсім пізнаного і не завжди передбачуваного. Одна справа прогнозувати погоду коли все йде за класичним сценарієм, коли циклони з атмосферними фронтами переміщуються за всіма правилами метеорології, але набагато складніше передбачити, а що буде, коли щось «виходить з під контролю». Нині, зі зміною клімату, неконтрольованих процесів в атмосфері стає все більше.

У роботі синоптика багато стресу, оскільки на них лежить велика відповідальність за те, щоб вчасно попередити про небезпеку й уберегти життя людей.

 Якщо людина впродовж 4-5 днів підряд готує прогноз погоди, то в ній нагромаджується . . . . .