У багатьох європейських країнах п'ятий місяць називається маєм. Його назва походить від імені італійської богині родючості і весняного відновлення землі Майї.
В Україні цей місяць мав свою назву – ярець від імені бога Сонця Ярила та травень — від буяння трав. Останнє і збереглося в українській мові.
На перший погляд буяння трав не така вже значна подія для хлібороба та господаря, щоб цьому надавати значення, здавалося можна було б знайти більш прикметну подію для цього місяця. Та навпаки, в цій назві існує глибокий зміст, який розкриває не тільки віру наших предків, а й ту ідею, що спричинила утворення української нації.
Почнемо з того, що в ніч з 30 квітня на 1 травня відьми та відьмаки влаштовують на горі в честь сатани великий шабаш – Вальпургієву ніч. І там де проходить це дійство негативна енергія знищує життєдайну силу землі, що зійшла на землю в квітні, й не дає можливості розвиватись природі. Тому ці місця не мають рослинності й їх називають лисими горами.
На противагу шабашеві українці 5 травня проводили свято Красної Гірки. Назву Красних Гір в Україні ще й досі зберігають старі урочища, здебільшого високі горби, узгір'я. Свято починалось з того, що мешканці села в обідню пору йшли до найкрасивішого пагорба, за що той отримував назву красної гірка, тобто красивої гірки. Ознакою краси цієї гірки була пишна трава та різноманітні дерева, з поміж яких обов’язково повинні були рости ясени. Ці узгір'я першими вкривалися . . . . .
