Цікаво знати

Володимир Іванович Вернадський

ВернадськийВолодимир Іванович Вернадський

12 березня 1863 року в Санкт-Петербурзі, в сім'ї українців народився видатний вчений і мислитель Володимир Іванович Вернадський. Саме так, в сім'ї не лише етнічних, але й свідомих українців, які перебуваючи за сотні кілометрів від рідної батьківщини прекрасно розуміли про своє походження, і зберегли крізь покоління пам'ять про своє походження. Батько Вернадського прищепив до сина любов до всього українського: традицій, мови, культури і навіть історії (справжньої, а не шаблонної того часу). Вже значно пізніше Воломир Вернадський в свому щоденнику писав:
 
"Батько розказував історію України зовсім не так, як її викладали в гімназії. Він часто згадував, що Петербург побудували на кістках українців (будували Петербург козаки з полків Івана Мазепи). Повернувшись до Петербурга, я постарався ознайомитись із українською літературою. У бібліотеці батька знайшов розрізнені номери «Основи» та інші українські видання. Добував українські книги у букіністів, дещо отримував із-за кордону. Детально розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ'яненка, котрих він особисто знав, а також про Кирило-Мефодіївське братство, про Костомарова тощо."
 
У Петербурзі 15-річний юнак занотував у щоденнику від 29 березня 1878 року наступне:
 

«Страшенно притісняють українців. Драгоманову навіть в Австрії не дозволили видавати газету українською мовою. У Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулах я з усією ретельністю візьмуся за неї. В Києві, коли в якомусь домі побачать портрет Шевченка, то його відбирають".

Саме тому через роки Вернадський з радістю погодився взяти на себе провідну роль в створенні . . . . .

Природні зони світу: велична тундра

ПРИРОДНІ ЗОНИ СВІТУ: ВЕЛИЧНА ТУНДРА

 
тундраТундра - це природна зона у Північній півкулі, яка простягається широкою смугою на північ від зони мішаних лісів та тайги, і слугує природною межею між тайгою та зоною арктичних пустель. Вона пролягає в межах субарктичного та арктичного кліматичних поясів, і характеризується бідним біорізноманіттям, особливо рослинами. Ви запитаєте, чому тундра лише в Північній півкулі? Вся справа в нерівномірному розподілі співвідношення суходолу і морів між двома півкулями Землі. В Північній півкулі субарктичній та арктичний пояси охоплюють величезні простори материків (Євразії та Північної Америки), в той час як в Південній півкулі морських просторів значно більше, і відповідні кліматичні пояси, де формується тундра - суходолом практично не проходять.
 
Тундра в Південній півкулі представлена на нечисленних островах Південного океану, зокрема Південна Джорджія та Кергелен. От і виходить, що 99,8% площі світової тундри знаходиться в Північній півкулі (55% у Євразії, та майже 45% у Північній Америці). Загальна площа тундри в світі становить 1,8 млн.км², що приблизно дорівнює площі Індонезії.
 
Та чи відрізняється тундра обох континентів? Так, відрізняється! Причин цьому декілька. По-перше в Північній Америці тундра заходить на значно південніші широти - до 55-57 північних паралелей, в той час як в Євразії практично вся тундра лежить за Полярним колом (за 67 північною паралеллю). А це своєю чергою зумовлює те, що в Північній Америці тундра отримує більше сонячного світла та тепла протягом року, і середні температури там вищі. Саме цей чинник зумовив . . . . .

Джунглі

ДжунгліЩо таке "джунглі", та як правильно застосовувати цей термін?

 
Ми дуже часто використовуємо слово "джунглі", зокрема в географії, навіть не підозрюючи про те, що це воно мало від початку зовсім інше значення. Приміром зараз здебільшого ми називаємо "джунглями" густі ліси Амазонки та вологі ліси екваторіальної Африки, які насправді є сельвою та гілеями відповідно. Що ж стосується слова "джунглі", то застосувати його в цьому випадку дуже складно, і було б некоректно. Вся справа в тому, що слово "джунглі" походить від англійського "jungle" коріння якого йдуть у санскрит, де слово «Джангала» означало «необроблені землі». Англійці що жили в Індії, запозичили це слово з хінді та урду, в яких воно до цього часу означало «ліс», і стали вживати його в значенні «непрохідні хащі». Однак в індусів "джунглями" є землі, на яких ростуть високі трави або болота з рослинністю, і це не завжди може бути густий ліс. Джунглі утворюються на . . . . .

Друмліни

ДрумліниЩо таке "ДРУМЛІНИ" ?

Як відомо, льодовики є потужним рельєфоутворюючим фактором. Саме вони залишили по собі чимало цікавих форм на земній поверхні. Одними із таких форм є друмліни, утворення яких відбулося безпосередньо за участі геологічної роботи льодовика.
 
Друмліни - це пагорби еліптичної форми, які складаються з моренних відкладів, і мають продовгувату форму, яка сформувалася по напрямку руху льодовика. Простіше кажучи, друмлін - це "гребінь" породи, який сформувався льодовиком. В нижніх шарах льодовика відбувався . . . . .

 

Висотна поясність

Висотна посністьВисотна поясність та її особливості

Як відомо, з висотою температура повітря знижується на кожні 100 метрів на 0,6° С (6° на 1 км), що невпинно призводить до зміни природних ландшафтів у горах. Така закономірність має назву "висотної поясності", і на її тенденцію географічна широта впливає значно слабше, ніж на вже згадану раніше широтну зональність.
 
За рахунок того, що зміна температури з висотою має сталий характер, у горах сформувалися яруси, в кожному із яких панує відносно стабільний температурний режим, який і є головним чинником формування тих чи інших природних комплексів, які власне і відповідають кожному ярусу. Однак зміна цих поясів (ярусів) залежить від природної зони біля підніжжя гір, та їх висоти. Для прикладу на півночі Євразії представлені тільки чотири пояси, що змінюють один одного від підніжжя до вершини: ліси, пояс кедрового стелюха, гірська тундра, і багаторічні сніги. По мірі просування на південь кількість поясів збільшується. В Альпах виділяють вже п'ять поясів, оскільки вони лежать в помірному поясі, там між 900 та 1800 метрами висоти ростуть . . . . .

Сторінки