Цікаво знати

Магелланові ліси

Магелланові лісиМагелланія і її величні ліси

Магелланові ліси - це найпівденніший лісовий масив на планеті, який розкинувся на крайньому півдні Південної Америки, а також на острові Вогняна Земля. Свою назву вони отримали від регіону в якому вони знаходяться - Магелланія, яка в свою чергу названа на честь легендарного мореплавця Фернана Магеллана, який першим серед європейців проплив цими місцями.
 
Загальна площа Магелланових лісів становить близько 150 тис.км². Вони розкинулися як на території Чілі, так і на території Аргентини. Їх особливістю є те, що це найпівденніші ліси нашої планети, які відносяться до типу субполярних лісів. Значну площу лісів займає так зване "криволісся" - це криві дерева, які сформувалися через постійний вплив холодних і дуже сильних вітрів, які буквально викривлюють стовбури дерев. На півночі Магелланових лісів знаходяться не менш відомі Маґелланові болота, які сформувалися через надмірну вологу (до 5 тисяч міліметрів опадів) та кам'янистим ґрунтом, який не взмозі вбирати в себе вологу. Взагалі, клімат цього регіону . . . . .

 

Барометр

БарометрБарометр. Трохи історії приладу.

За свою історію людство винайшло масу пристосувань і приладів, які людина використовує в повсякденному житті. До них відноситься і барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску. Його використовують як в метеорології, так і в побуті. Звісна річ що барометр належить до тих приладів, якими ще треба вміти користуватися і розуміти результати його вимірювання.
 
Ще Галілео Галілей постійно шукав способи прогнозування погоди, однак його спроби не увінчалися успіхом. Тільки в 1643 році його послідовники та учні Еванджеліста Торрічеллі і Вінченцо Вівіані змогли втілити в життя ідею великого вченого. Торрічеллі став першим, хто зумів довести існування атмосферного тиску. Він разом зі своїм помічником Вівіані, використовував для дослідження запаяну з одного кінця трубку, наповнивши її ртуттю. Трубку занурювали посудину, де також перебувала ртуть. Сама ртуть піднімалася в трубці на певну висоту, при цьому над нею утворювалося порожній простір. При збільшенні атмосферного тиску речовина в трубці піднімалася вгору, а при зниженні опускалася. Сконструйований Торрічеллі прилад став першим ртутним барометром. Саме слово «барометр» з давньогрецької мови перекладається як «Барос» - тяжкість і «Метрос» - міряти. Однак в усіх ртутних . . . . .

 

Китайський календар

Китайський календарЛегенда про китайський календар

Зі зростанням популярності східної культури у світі (в першу чергу китайської) все більш популярними стають і відповідні свята. Зокрема в усьому світі відзначають ще один новий рік, і на цей раз "китайський". Однак багато хто із нас вже давно користується китайськими традиційними елементами фольклору, зокрема календарем. Важко серед нас знайти того, хто б не знав у рік якої тварини він народився за китайським календарем. Воно й не дивно, адже цей календар нині в світі дуже популярний. Приміром саме сьогодні настав рік бика, який прийшов на заміну року щура. Всього китайський календар має 12-річний цикл, і кожен рік має свою традиційну тварину (бацюк, бик, тигр, кріль, дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, пес і свиня). Однак навіть 12-річні цикли об'єднані в групи п'яти стихій (дерево, земля, вода, метал і вогонь). Саме тому насправді ці цикли не 12-річні, а 60-річні. Наприклад народжені в 1988 році мають знак земляного дракона, народжені в 1979 році - земляної вівці, а народжені приміром в 2001 році будуть належати до знаку металічної змії.
 
Що ж стосується послідовності знаків, то вона абсолютно не даремна, і кожен символ року смінює попереднього з чіткою закономірністю. В Китаї є стародавня легенда, яка переповідає про так звані "великі гонки" тварин, які визначили послідовність символів китайського 12-річного циклу. Її переповідають приблизно так:
"Колись давним давно Нефритовий Імператор вирішив порахувати скільки йому років, і скільки існує світ, однак не зміг цього зробити через те, що збився з ліку. Зрозумівши що на майбутнє його царству потрібне літочислення, аби знати плин часу і подій, він вирішив створити календар. Аби роки в ньому не зливалися в єдиний плин часу, захотів, аби кожен рік мав свій символ у вигляді тварини, яка буде його символізувати. Саме тому він наказав . . . . .

 

Даргавський некрополь

Даргавський некропольДаргавський некрополь

Найбільший на Північному Кавказі склеповий могильник, розташований на схилі гори Рамінирах, на околиці селища Даргавс, у долині річки Гізельдон у Північній Осетії-Аланії. Ансамбль складається з 95-ти (за іншими даними, 97-ми або 99-ти) споруд, які осетинською називаються «заппадзи». Вони відносяться до трьох типів: надземних склепів з пірамідально-ступінчастим перекриттям; надземних склепів з двоскатним перекриттям; напівпідземних склепів, впущених однією стороною у схил гори. Прямокутні камери останніх складені з великих, грубо оброблених каменів; стіни на висоті близько півтора метра починають переходити у несправжнє склепіння, дахи пласкі. В поздовжніх стінах робилися пази, в які вставлялися дерев’яні балки. На них укладався настил із дошок. Через вузький отвір у фасадній стіні до склепу вносили померлих. Потім лаз закривали дерев’яними дверцятами з внутрішніми засувами. Склеп був колективною усипальницею кількох поколінь людей, які належали до однієї родини. Двоскатні склепи прямокутні, збудовані повністю на поверхні землі. Їх перекриття являє собою несправжнє склепіння, а ззовні це двосхилий дах, утворений з рядів виступаючих плиток сланцю, які чергуються з шарами кам’яної кладки. У фасадній стіні також розташований прямокутний лаз. У склепах такого типу влаштовувалися два поверхи для поховань. Наймонументальнішими є чотирискатні склепи з пірамідально-ступінчастим перекриттям. Вони квадратні у плані. Камера їх дерев’яними настилами розділена на три поверхи. Кожен поверх має власний лаз. Склепіння таких склепів високі, ззовні також покриті рядами сланцевих «поличок», а на вершині ставився пірамідально обтесаний камінь. Спорудження таких склепів коштувало дорого та було під силу лише найбагатшим родинам. Таких склепів у Даргавсі всього 14, а найпростіших напівпідземних – 61.
 
Народ оточив «заппадзи» похмурими чутками. Місце старалися обходити, і з’являлися тут лише завидна. До цього часу в Осетії можна почути . . . . .

 

Тропіки землі

Тропіки земліВажливі факти про тропіки землі 

Тропіки - це умовні лінії на карті, де Сонце може перебувати під прямим кутом в дні сонцестоянь. В кожній із півкуль Землі є свій тропік - Південний, або ж тропік Козерога, та Північний, або тропік Рака. Свої назви вони отримали на честь зодіакальних сузір'їв, в яких перебуває Сонце в період максимального кута над ними. Приміром над Північним тропіком Сонце в зеніті 21 червня - в день літнього сонцестояння, а над Південним - 21 грудня - в день зимового сонцестояння.
 
Незважаючи на те, що Земля не є ідеальною геометричною кулею, довжина обох тропіків практично однакова - 36 787 кілометрів, або ж 92% від довжини Екватора. Однаковою є і відстань обох тропіків від Екватора. Південний тропік проходить по 23° 26` пд.ш., а Північний - по 23° 26` пн.ш.
 
Тим не менше, назви обох тропіків з часом стали некоректними. Причиною цьому є прецесія Землі. Саме вона зумовила те, що за більш ніж 2000 років, "зенітне" Сонце у кожної із півкуль змістилося до сусіднього сузір'я. Приміром 21 червня - в день літнього сонцестояння в Північній півкулі, Сонце знаходячись прямо над Північним тропіком, перебуває вже не в сузір'ї Рака, як 2000 років тому, а в сузір'ї Близнюків. Така ж ситуація і в Південній півкулі. Там на момент зимового сонцестояння Сонце перебуває в сузір'ї Стрільця. Минули століття, але назва тропіків лишилася незмінною. В це важко повірити, але . . . . .

Сторінки