історія України

Один із керівників селянсько-козацьких повстань в Україні в 30-х роках 17 століття Дмитро Гуня народився, ймовірно, на Київщині, у козацькій родині. Подробиць його біографії нам відомо небагато. Кілька років поспіль він очолював походи запорожців проти Туреччини і Криму. У 1637 році приєднався до повстанців і скоро був обраний полковником війська гетьмана Бута, як прозвали Павла Павлюка.

 

Шостого грудня того ж року козаки зазнали по-разки під Кумейками. Гетьман потрапив у полон, і тоді запорожці згуртуватися навколо енергійного й швидкого розумом Гуні. Під його проводом козаки захопили польську артилерію і змогли прорватися на Січ, де в січні 1638 року старшина проголосила відчайдушного ватажка кошовим отаманом. Гуня виправдав довіру товариства, вщент розбивши каральний загін, який польський уряд надіслав знищити Січ, після чого взяв участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом Карпа Скидана іта Якова Острянина.

 

Гуня домовився про допомогу з боку донських козаків і кримського хана, після чого вирушив . . . . .

Цей козацький старшина був обраний запорозьким гетьманом після Самійла Кішки. У 1618 році, одразу, як було укладено Деулінське перемир’я, польський уряд вирішив скоротити кількість реєстрового козацтва, щоб повернути частину січовиків у кріпосний стан. Козаки, яких очолював гетьман П. Сагайдачний, довго спере-чатися, не бажаючи підкорятися новим вимогам уряду. І не дивно — тільки на переговори їх зібралося понад 10 тисяч, а в реєстрі треба було залишити тільки три тисячі осіб. Проте угоду було таки підписано. Після того, як королівські комісари поїхали до Варшави, Сагайдачний направився на Січ, удаючи, нібито збирається виконати пункти угоди та спалити «зайві» козацькі чайки. Запорожці збунтувалися проти свого ватажка, і на Низу з’явився свій, нереєстровий, гетьман. Ним став Яків Неродич, що мав прізвисько Бородавка.

 

Тим часом виявилося, що польський уряд дуже поспішив зі скороченням козацької армії. Турецький султан вирішив перетворити Польщу на одну зі своїх провінцій і кинув на королівство півмільйонну армію в той час, як під рукою короля Сигізмунда III було тільки 57 тисяч військових.

 

Син і спадкоємець короля Володислав вирішив звернутися по допомогу особисто до . . . . . 

 

Яків Іскра-Острянин, один із керівників козацько-селянського повстання 1638 року, народився на Чернігівщині в місті Остер. Він був нащадком козацького роду — ось, мабуть, і все, що ми знаємо про нього до 1633 року. Саме під цією датою значиться перша документальна згадка про Якова Острянина — як про ніжинського полковника реєстрових козаків, який брав участь у поході війська Речі Посполитої на Чернігово- Сіверщину.

 

Після придушення у 1637 році повстання під керівництвом Павла Павлюка значна частина бунтівників не розійшлася по домівках, а згуртувалася на Січі та поблизу неї. Острянин теж прибув на Січ. Оскільки ніхто з бунтарів не збирався складати зброю, постало питання про організацію гурту. Повстанці вирішили обрати власного гетьмана і на початку 1638 року вручили булаву Якову Острянину.

 

У квітні того ж року новообраний гетьман зібрав своє поки що нечисленне військо і вирушив лівим берегом Дніпра на Київщину в район Пере-яслава. Під час походу повстанці вибивали з на-селених пунктів польські гарнізони, коронну адміністрацію та загони, що займалися знищенням бунтарів. Селяни та розрізнені невеликі групи повстанців приєднувалися до армії нереєстрового гетьмана.

 

У той же час Дніпром рухався загін відомого ватажка Дмитра Гуні, а ще один командир повстанців . . . . . 

Дати народження та загибелі знаменитого Тараса Федоровича на прізвисько Трясило залишаються невідомими. Перші згадки про нього з’являються в 1620 році, коли він уже обіймав посаду корсунського полковника і в цьому військовому званні очолював козацькі загони під час кримських походів.

 

У 1629 році, після загибелі гетьмана Михайла Дорошенка, Тарас Трясило став гетьманом нереєстрового козацтва і почав активно протидіяти реєстровому гетьману Григорію Чорному, який прагнув установити дружні стосунки з польським урядом.

 

Навесні 1630 року Трясило очолив антипольське повстання, маючи під рукою десятитисячну О.О. Мурашко. «Похорон кошового» армію. Полки нереєстрового гетьмана захопили Чигиринщину, Київщину, Полтавщину. Свого особистого суперника гетьмана Чорного Трясило наказав стратити.

 

Після того, як козаки протягом трьох тижнів билися з армією коронного гетьмана С. Конецпольського, поляки зазнали відчутних втрат. Виснажений польський полководець запропонував повстанському ватажку підписати мирну угоду, що й було зроблено 29 травня 1630 року. Однак сам Тарас Трясило не бажав додержуватися ніяких домовленостей із поляками; разом   ізчастиною козаків, які поділяли його погляди, нереєстровий гетьман відступив . . . . .

Для тих, хто ще до сьогодні не відкривав підручника з історії, і по сьогоднішній день не може дати раду зі своїм язиком.

Київ був заснований у 482 році

Масове хрещення киян було 988 року

Хрестив Русь Князь Володимир (956-1015 роки життя)

Москва заснована в 1147 р. Юрієм Долгоруким

При цьому Юрій Долгорукий не заснував Москву (!), а віджав її у суздальського боярина Кучка Степана Івановича, який володів . . . . .