2023 рік – ювілейний рік для Всесвітньої Метеорологічної Організації. ВМО відзначає 150 річницю з дня заснування своєї попередниці – Міжнародної метеорологічної організації. У 1873 році світова метеорологічна спільнота визначила орієнтири своєї діяльності: спрямувати знання про погоду, клімат і кругообіг води, що не обмежується жодними національними і політичними кордонами, на послуги суспільству для нинішніх і майбутніх поколінь.

Протягом усього цього часу Національні гідрометеорологічні служби світу цілодобово працювали і працюють зараз над збором і стандартизацією даних, які лежать в основі прогнозів погоди. Розвиток науки, комп’ютеризації, численних методів прогнозування сьогодні мають неабияке застосування, без них неможливо уявити процес складання прогнозу погоди. Сьогоднішні п’ятиденні прогнози погоди настільки ж надійні, як і дводенні прогнози двадцятип’ятирічної давності.

У свій стоп’ятдесятилітній ювілей Всесвітня Метеорологічна Організація переймається також питаннями зміни клімату на планеті, які з кожним роком набувають нового загрозливого характеру від того часу, коли забруднення довкілля внаслідок промислової і людської діяльності тільки починало виникати.

Всесвітня метеорологічна організація — це міждержавна агенція ООН, діяльність якої спрямована на міжнародне співробітництво та координацію зусиль у галузі метеорології. ВМО стежить за станом атмосфери, її взаємодією із землею та океанами, погодою, кліматом і поширенням водних ресурсів. До складу ВМО входять 193 члени, серед яких 187 незалежних країн та шість територій. 23 березня 1950 року була прийнята Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації і саме цього дня щороку, починаючи з 1961, світовою гідрометеорологічною спільнотою відзначається Всесвітній метеорологічний день. Цьогоріч тема Всесвітнього метеорологічного дня — «Майбутнє погоди, клімату та води крізь покоління» — охоплює . . . . .

30 років тому, 19 лютого 1992 року,
Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Герб України 

Всесвітній день хліба (World Bread Day) 

День Незалежності України в Рівному: програма заходів

24 серпня:
м. Рівне

           08:00 – Божественна літургія та молебень за Україну

• Майдан Магдебурзького права
  09:30 – покладання квітів до пам’ятного знаку «‘Загиблим за Україну»
  «Алея Героїв» кладовища «Нове»
  10:00 – Панахида за загиблими та покладання квітів до могил Героїв Небесної Сотні та Героїв, які загинули в зоні АТО/ООС
  вул Соборна (відрізок Св.-Покровський собор — М-н Незалежності11:00 – 11:30 – святкова хода (з 30-ти метровим прапором України)
  парад спідвеїстів (від КЗ РМСТК)
• Майдан Незалежності
  11:30 – урочистості з нагоди 30-ї річниці Незалежності України
  урочисте покладання квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченку
  міжконфесійна молитва за Україну
  урочисте покладання гірлянд до Дошки Пам’яті Героїв Небесної Сотні та Героїв, які загинули в зоні АТО/ООС
  церемонія . . . . .

23 СЕРПНЯ ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ

Раніше День Державного Прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.

23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком священиком УАПЦ Петром Бойком. До цієї події і прив’язано Указ Президента України, Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» № 987/2004, написано відповідну картину на стіні ВРУ, а цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом у музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність. Після проголошення незалежності України, 4 вересня 1991 — після триразового голосування і погрози Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішено, — синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України . . . . .