Державні та народні свята

Християни східного обряду 15 лютого відзначають Стрітення Господнє - одне з 12 головних церковних свят.

Слово "стрітення" на старослов'янській мові означає "зустріч", а друге значення цього слова - "радість". Свято Стрітення Господнього було встановлено на честь зустрічі немовляти Христа з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною. За старозавітним звичаєм на 40-й день після народження Ісуса батьки принесли свого первістка в Єрусалимський храм, щоб присвятити його Богу. Там його, згідно з Євангелієм, зустрів 360-літній старець Симеон, якому було провіщено, що він не помре, поки не побачить Спасителя, який з'явився на світ.

Взявши на руки Ісуса, Симеон Богоприємець заявив, що цей малюк стане Спасителем роду людського. Таким чином, Стрітення, або Принесення в храм, вважається знаковою зустріччю Старого та Нового Завіту і знайомством людства з новим Месією.

Також у Храмі до Марії і її сина підійшла 84-річна вдова, яку всі називали Анна-пророчиця. Глянувши на малюка, старенька так само визнала в ньому сина Божого і майбутнього Спасителя.

За даними церковних істориків . . . . .

Сію, вію, посіваю,
З Новим Роком Вас вітаю!
Сію щедро із долоні 
По долівці, по ослоні.
Засіваю Вашу хату
Будьте радісні й багаті!
Сію густо, перехресно 
На добробут людям чесним!
Промовляю з кожним кроком 
З Новим Щастям з Новим Роком!

25 грудня відзначається найбільше свято християнського світу — Католицьке Різдво. Це день-спогад про диво народження у Віфлеємі Сина Божого Ісуса Христа.

Католицьке Різдво вважається одним із найважливіших свят християн. Крім того, воно є офіційним державним святом і вихідним днем у більш ніж ста країнах усього світу. Цього дня Різдво відзначають також багато православних, протестантів, лютеранів.

З історії відомо, що вперше Різдво у католиків святкувалося десь у 4 столітті нашої ери, хоча питання про точну дату народження Ісуса Христа і в наш час активно обговорюється і вважається до кінця не вирішеним. Деякі релігієзнавці вважають, що вибір 25 грудня для святкування католицького Різдва був зроблений із тієї причини, що саме тоді святкували Народження Сонця Непереможного. Можливо, це свято наповнили новим . . . . .

У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені.

Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці - "Під Твою милість прибігаємо".

"Під час походу ці люди дотримуються тверезості, - пише французький інженер Ґійом Левассер де Боплан. - І якщо між ними трапляється п'яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти з собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість". По завершенні походу - незалежно від його успішності – козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.

Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня . . . . .