Державні та народні свята

13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.

День працівників гідрометеорологічної служби в Україні святкується щороку 19 листопада.

Це свято встановлене Указом Президента України №208 / 2003 від 11 березня 2003 року. Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує в системі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, грає важливу роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови. Співробітники Гідрометеослужби збирають і обробляють дані про сучасний кліматі, його змін у майбутньому, можливих коливань, прогнозування і попередження стихійних гідрометеорологічних явищ. Щоденна цілодобова робота гідрологів, метеорологів, синоптиків дає можливість заздалегідь вжити заходів до усунення можливих збитків від небезпечних явищ природи.

Гідрометеорологічна служба України налічує більше 1000 пунктів спостережень за станом атмосфери і водних об'єктів. Щорічно організації гідрометеорологічної служби країни дають близько 275 000 прогнозів і попереджень, у тому числі близько 1 500 оперативних інформацій та спеціальних доповідей; більше 7000 щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, близько тисячі агрометбюллетеней, близько 80000 метеорологічних і 100 000 авіаметеорологічних прогнозів, близько 5000 попереджень про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища. Протягом свого функціонування гідрометеорологічної службі незалежної України вдалося виростити і зберегти головне своє багатство - високоосвічених професіоналів, відданих своїй справі ентузіастів, багато з яких мають державні нагороди, відомчі відзнаки. Завдяки високій кваліфікації, енергії та любові до своєї справи більше ніж п'ять тисяч працівників всіх рівнів дає можливість державній гідрометеорологічній службі належним чином виконувати свої завдання.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. 

„Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах і до сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво - шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.

Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: „Прийшла Покрова – на дереві голо”. Сивий Яр вступає в свою повну силу в першу п’ятницю, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність. 

Незвичайна популярність та величність свята Покрови пояснюється дуже просто, хоч цього вперто не бажають визнавати і помічати представники християнства. Корені виникнення свята сягають сивої багатотисячолітньої давнини і пов’язані з космічним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини. 

Які ж це особливості? 

. . . . .

У нашій країні, в останню суботу серпня, з року в рік святкують День авіації. 

Для всіх працівників авіаційного транспорту і промисловості, а також цивільних і військових авіаторів це свято встановив Президент України Леонід Кравчук своїм Наказом № 305/93 від 16.08.1993 р. «Про День авіації». Свято це було засноване для підтримки ініціативи авіаторів ВС України, Прикордонних Військ України, Національної гвардії України, а також працівників промисловості авіатранспорту України. Пізніше, 10.02.1996 р., Президент України Леонід Кучма привніс деякі поправки в Наказ Леоніда Кравчука, своїм Наказом № 119/96. Проте, дата святкування залишилася без змін. Новий документ послужив для об`єднання в один день свята для військових і цивільних авіаторів. 

В активі нашої держави . . . . .

   День міста Рівне

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і релігійного та державного аспектів є її чільні символи – жовта і синя барви та знак, нині відомий під назвою тризуб.

На прапорах часів України-Руси зображували небесні світила, хрести, княжі знаки – тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. За висновком деяких сучасних істориків, найпопулярнішим був червоний колір, проте не всі дослідники поділяють таку думку. За часів України-Руси державного прапора як такого ще не було. Існували лиш князівські стяги, а пізніше – клиноподібні полотнища, на яких здебільшого вживаним кольором був червоний, далі білий і блакитний, рідко жовтий. Слід додати, що використання жовтого та блакитного кольорів (з різними тіньовими гамами) на прапорах України-Руси простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних. Подальша історія символіки пов’язана з періодом переходу значної частини території України-Руси до сусідніх держав після навали татаро-монголів. А вже після Люблінської унії 1569 року, українські землі мали єдину місцеву символіку, багато в чому стали визначати геральдичні традиції цих держав. Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик та мовознавець зі Львова . . . . .