Державні та народні свята

Четвер перед Великоднем завжди був найнасиченішим днем у Страсному тижні, впродовж якого наші предки повинні були переробити безліч важливих справ

Найбільше діставалося господиням, які встигали у Чистий четвер прибрати в оселі, випрати усю білизну і ганчір’я, помити-підстригти дітей, напекти пасок, зробити писанки, та ще й висадити розсаду на городі. Сучасним жінкам завдяки побутовій техніці впоратися із хатньою роботою набагато легше, ніж нашим бабусям, і все ж не варто перетворювати Великий четвер лише на день генерального прибирання. Адже головне, що потрібно зробити християнам за три дні до Великодня, – через сповідь і причастя очистити свою душу.

Більшість храмів цього дня справляють ранкову і вечірню служби, на яких згадується Таємна Вечеря Христа і апостолів, коли й було самим Ісусом встановлено обряд Євхаристії – Таїнства Святого Причастя. Православна церква особливо наголошує на важливості причастя, що здійснюється після молитовної підготовки та каяття на сповіді саме у Великий четвер. Після Таємної Вечері Ісус, виказуючи свою смиренність, омив ноги своїм учням, що також знайшло відображення в богослужбовій практиці – після Літургії архієрей омиває ноги дванадцятьом священнослужителям. Із цією євангельською подією пов’язують і назву Чистого четверга, хоча цілий ряд народних традицій має ще дохристиянське коріння.

Так, у слов’ян-язичників . . . . .

Православні та греко-католики сьогодні, 7 квітня, святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 основних свят церковного календаря

Благовіщення було засноване у пам'ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа.

Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Цього дня виконується традиційний обряд – випускаються на волю голуби – птахи, які символізують Святий дух. У церкві святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, аби чули весну.

Саме на Благовіщення закінчувався період, коли не можна було "рушити землю" – "ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме". Українські селяни й досі дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.

Кажуть також . . . . .

ПРИЙДЕ ВЕРБНИЦЯ — НАЗАД ЗИМА ВЕРНЕТЬСЯ

З нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, «бо то їхнє свято». Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята червоної верби.

Згідно з християнським вченням у цей час Спаситель Христос в'їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. 

Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Як ми знаємо, це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про прихід весни. 

Відтак на Вербну неділю в усіх церквах відбувається урочистий обряд посвячення ритуальних галузочок. Після . . . . .

Всі ми вже звикли до того, що 1 квітня треба обов’язково пожартувати над друзями, рідними. Зрозуміло, що жарт має бути доречним та без негативних наслідків (на зразок синців у жартівника чи сердечного приступу в людини, яку розвели в цей день).

Але ж звідки прийшло до нас це свято та як його відзначають у світі? Історія Дня сміху починається ще в античний час.

На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри – Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення . . . . .

Всесвітній метеорологічний день, Всесвітній день води

Всесвітній метеорологічний день, який буде відзначатись 23 березня 2015 року, буде проходити під гаслом «Знання про клімат, як основа для дій з проблем клімату», про що у своєму посланні до народів світу наголосив Генеральний секретар Всесвітньої Метеорологічної Організації Мішель Жарро.

22 березня 2015 року буде відзначатися Всесвітній день води під гаслом «Вода та сталий розвиток», головна мета цього заходу довести до суспільства про важливість охорони водних ресурсів для підтримання життя на Землі.

З нагоди цих свят Постійний представник України при Всесвітній метеорологічній організації, директор Українського гідрометеорологічного центру висловлює свої найщиріші вітання та бажає подальших успіхів у важливій, як ніколи, справі прогнозування погодних умов та стану водних ресурсів.

21 березня відоме всьому світу як Всесвітній день лісів. Цей день відзначає значення і внесок лісів та лісового господарства в життя суспільства. Щороку в цей день фахівці з усього світу знаходять час для обговорення корисностей лісу. Населення може дізнатися як відбувається, або ж має відбуватись,  стале управління лісами, невиснажливе використання лісових ресурсів (без завдання шкоди лісовим екосистемам) з метою їх збереження для майбутніх поколінь.

Цю традицію було започатковано в 1971 році під час загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, метою яких було обговорення важливості вміння цінувати значення власних лісових ресурсів. Так і зародилася ідея проголошення Всесвітнього дня лісів, яка одразу ж була підтримана Організацією ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО). Європейська конфедерація сільського господарства зазначила, що цей день має бути набагато важливішим за Всесвітній день дерева. «Всесвітній день лісів потрібно використовувати для розповсюдження інформації щодо всіх аспектів багатства лісу, представлених з трьох точок зору: виробництво, захист та відновлення, а також їх зв’язок із заповіданням», – було зазначено конфедерацією.

     В 2015 році День весняного рівнодення припадає на 20 березня.

Важливою віхою зміни сезонів є день весняного рівнодення, астрономічний початок весни. Як відомо, навесні день збільшується, а ніч скорочується. І 20-21 березня наступає момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними. Такий день називається днем весняного рівнодення.

Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя.

Давайте порадіємо приходу весни і посміхнемося сонечку.