Державні та народні свята

ТРІЙЦЯ ТРЬОМА СВЯТАМИ БАГАТА

Найпоетичнішим святом, що тісно ув'язане з природою, є Трійця. Вся сукупність дійств — «завивання вінків», Клечальна субота, П'ятидесятниця (Клечальна неділя), Русалії, «похорон Ярила» і поминання предків — так чи інакше суголосна з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. 

Традиційно до цього свята готувалися заздалегідь, вважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають одне з чільних місць.

У давнину це свято відзначали протягом шести днів. Церковний календар осягає лише 3 дні. Власне, звідси й назва — Трійця. 

Відносно її походження у народі існує кілька гіпотез, які свого часу зафіксували співробітники Всеукраїнської академії наук. У 20-ті роки в усі регіони було розіслано детальний запитальник, у якому були питання і про походження назви цього празника. 

В одних випадках інформатори стверджували, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята); інші вважали, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос, в'їжджаючи до Єрусалима на осликові, обрав собі шлях не по килимах, які розіслали багачі, а по пальмовому листю, яким прикрашали путівець бідняки,— звідси й зелене клечання. 

Чимало . . . . .

Сьогодні в Україні відзначають свято вишиванки.

У такий спосіб українці намагаються зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

Дата проведення заходів святкувань щороку відбувається в третій четвер травня.

В чистий четвер традиційно починаються перші приготування до пасхи.

Купання в Чистий четвер

«Якщо хочеш весь рік бути здоровою, неодмінно, викупайся до сходу сонця.» - Спробуйте самі і ви переконаєтеся, що, дійсно, в цей ранок вода знаходить чудові цілющі властивості. Цією водою можна змити всі гріхи, що накопичилися за рік. 

Не лініться, а краще встаньте в Чистий четвер раненько і відмийтесь під душем, у ванні або в лазні ще до світанку. Якщо ви не можете повірити в силу чарівної четвергової води, то шкоди не буде, чистота всім на користь - і тілесна, і душевна.

Генеральне прибирання в Чистий четвер

Є вірна прикмета - якщо в Чистий четвер проведеш генеральне прибирання, то отримаєш за це багато радості. Крім того, що будинок стане чистим, тут закладений ще й такий релігійний момент, що шість днів після Чистого четверга прибиранням релігійні люди не займаються. 

До того ж існує народне повір'я . . . . .

Четвер перед Великоднем завжди був найнасиченішим днем у Страсному тижні, впродовж якого наші предки повинні були переробити безліч важливих справ

Найбільше діставалося господиням, які встигали у Чистий четвер прибрати в оселі, випрати усю білизну і ганчір’я, помити-підстригти дітей, напекти пасок, зробити писанки, та ще й висадити розсаду на городі. Сучасним жінкам завдяки побутовій техніці впоратися із хатньою роботою набагато легше, ніж нашим бабусям, і все ж не варто перетворювати Великий четвер лише на день генерального прибирання. Адже головне, що потрібно зробити християнам за три дні до Великодня, – через сповідь і причастя очистити свою душу.

Більшість храмів цього дня справляють ранкову і вечірню служби, на яких згадується Таємна Вечеря Христа і апостолів, коли й було самим Ісусом встановлено обряд Євхаристії – Таїнства Святого Причастя. Православна церква особливо наголошує на важливості причастя, що здійснюється після молитовної підготовки та каяття на сповіді саме у Великий четвер. Після Таємної Вечері Ісус, виказуючи свою смиренність, омив ноги своїм учням, що також знайшло відображення в богослужбовій практиці – після Літургії архієрей омиває ноги дванадцятьом священнослужителям. Із цією євангельською подією пов’язують і назву Чистого четверга, хоча цілий ряд народних традицій має ще дохристиянське коріння.

Так, у слов’ян-язичників . . . . .

Православні та греко-католики сьогодні, 7 квітня, святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 основних свят церковного календаря

Благовіщення було засноване у пам'ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа.

Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Цього дня виконується традиційний обряд – випускаються на волю голуби – птахи, які символізують Святий дух. У церкві святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, аби чули весну.

Саме на Благовіщення закінчувався період, коли не можна було "рушити землю" – "ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме". Українські селяни й досі дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.

Кажуть також . . . . .