зелені свята

Прогноз погоди на 10-13 червня:

Очікується нестійкий характер погоди  місцями з короткочасними грозовими дощами і незначним зниженням температури.

10 червня: Мінлива хмарність. Вночі без опадів, вдень місцями короткочасний дощ; гроза, місцями град. Вітер південно-східний, 7-12 м/с, вдень місцями шквали 15-20м/с. Температура вночі 12-17º тепла, вдень 25-30º тепла.
Атмосферний тиск істотно не зміниться..

11 червня: Мінлива хмарність. Місцями короткочасний дощ, гроза. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, місцями шквали 15-20м/с.  Температура вночі 12-17º тепла, вдень . . . . .

Прогноз погоди на 5-8 червня

Найближчим часом стовпчик термометра досягне літніх позначок. Разом з тим, як завжди, слід очікувати весь «набір» літніх явищ:  грози зі зливами, а місцями шквали та град.

5 червня: Мінлива хмарність. Часом невеликий короткочасний дощ. Вдень гроза, слабкий град. Вночі та вранці слабкий туман.  Вітер південний, 7-12 м/с, вдень пориви 15-20 м/с. Температура вночі 7-12° тепла, вдень 19-24° тепла.
Атмосферний тиск буде слабо рости

6 червня:  Мінлива хмарність. Вночі без істотних опадів, вдень  невеликий, короткочасний дощ. Вдень місцями гроза, слабкий град. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, вдень місцями шквали 15-20 м/с. Температура вночі 12-17° тепла, вдень . . . . .

На свято Трійці на Рівненщині до +29ºС.

2 червня погоду визначатиме помірно тепла повітряна маса. Істотних опадів не очікується. Вітер західний, 7-12 м/с. Температура повітря вночі +5..+10º,  вдень +19..+24º.
Атмосферний тиск буде слабо падати.

3 червня погодні умови суттєво не зміняться. Опади не очікуються. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура повітря вночі +6..+11º,  вдень +19..+24º.
Атмосферний тиск суттєво не зміниться.

4 червня з району Балкан надійде тепла повітряна маса. Опади не передбачаються. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура повітря вночі . . . . .

ТРІЙЦЯ ТРЬОМА СВЯТАМИ БАГАТА

Найпоетичнішим святом, що тісно ув'язане з природою, є Трійця. Вся сукупність дійств — «завивання вінків», Клечальна субота, П'ятидесятниця (Клечальна неділя), Русалії, «похорон Ярила» і поминання предків — так чи інакше суголосна з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. 

Традиційно до цього свята готувалися заздалегідь, вважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають одне з чільних місць.

У давнину це свято відзначали протягом шести днів. Церковний календар осягає лише 3 дні. Власне, звідси й назва — Трійця. 

Відносно її походження у народі існує кілька гіпотез, які свого часу зафіксували співробітники Всеукраїнської академії наук. У 20-ті роки в усі регіони було розіслано детальний запитальник, у якому були питання і про походження назви цього празника. 

В одних випадках інформатори стверджували, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята); інші вважали, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос, в'їжджаючи до Єрусалима на осликові, обрав собі шлях не по килимах, які розіслали багачі, а по пальмовому листю, яким прикрашали путівець бідняки,— звідси й зелене клечання. 

Чимало . . . . .

Цього дня стародавні римляни святкували день предків — розалії. На думку дослідників, назва свята походить від назви квітки — троянди (рос. роза). Традиція святкування була перейнята давніми слов’янами, а пізніше, з прийняттям християнства на Русі, органічно злилася зі святом Трійці.

Тиждень перед Трійцею — зелений тиждень (інші назви — клечальний, русальний). Зелені свята зазвичай мають такі складові:

-  три останні дні зеленого тижня;
-  три перші дні троїцького тижня.

Відповідно до народних вірувань під час Зелених свят прокидаються небіжчики. Вважається, що цими днями можна зустріти русалок, які виходять із води.

У четвер, перший день зеленого тижня, незаміжні дівчата завивають вінки з конвалій, василька, чебрецю, полину й інших квітів у полі, у лісі, співаючи відповідних святу пісень. Потім вони ходять від хати до хати з цими вінками на голові.

У деяких регіонах України . . . . .

Трійця (П’ятидесятниця), Зелені Свята.

На п'ятдесятий день після Великодня, обов'язково в неділю, святкується Трійця. Нагадаємо: свята Трійця – це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух.

Ісус Христос цього дня багато років тому вознісся на небо. Раніше на Вознесіння повсюдно пекли так звані «драбинки» – своєрідний символ сходження Сина Божого на небо. Християнські перекази тісно переплелися з народними традиціями святкування початку літа, що сягають глибини віків.

У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров'я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів'ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть – дуже поганий знак, а якщо попливе – усе буде на добре.